Ухвала суду № 57275684, 23.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 629/3792/15-к Головуючий суду 1 інстанції Помазан В.А.

Провадження 11-кп/790/307/16 Доповідач Мікулін М.І.

Категорія ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358

ч. 1 ст. 222 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді Мікуліна М.І.

суддів Виноградової О.П.,

Савченка І.Б.

за участю секретаря судового засідання Круглих К.О.

прокурора Крестьянінової І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 11-кп/790/307/16 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29 жовтня 2015 року у відношенні ОСОБА_3,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Ново-Михайлівка Олександрівського району Донецької області, громадянин України, з середньотехнічною освітою, не одружений, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,-

засуджений:

-за ч. 1 ст. 358 КК України до 1 року обмеження волі;

-за ч. 4 ст. 358 КК України до 1 року 4 місяців обмеження волі;

-за ч. 1 ст. 222 КК України до штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з фінансовою діяльністю та займатися діяльністю у сфері кредитування на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено 1 рік 4 місяці обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з фінансовою діяльністю та займатися діяльністю у сфері кредитування на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та покладено обов'язки передбачені ст. 76 КК України.

Згідно вироку ОСОБА_3, визнаний винним в тому, що в середині грудня 2014 року знайшов паспорт громадянина України НОМЕР_1, виданий 19.04.2002 року Барвінківським РВ УМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, маючи умисел на підроблення паспорту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння за місцем свого проживання в грудні 2014 року, більш точного часу не встановлено, зробив заміну фотокартки з метою подальшого використання його у власних цілях.

Крім цього, 27.05.2015 року ОСОБА_3, маючи умисел на одержання кредиту в банку в сумі 20000 грн., направився за місцем розташування відділення банку «Платинум банк» за адресою: Харківська область, м. Лозова, м-н 4, буд. 71, що знаходиться в магазині «Фаворит» та о 15-30 год. під час оформлення кредиту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання надав фінансовому консультанту банку «Платинум банк» завідомо підроблений паспорт громадянина України НОМЕР_2, виданий 19.04.2002 року Барвінківським РВ УМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, в якому була замінена фотокартка.

Крім того, 27.05.2015 року о 15-30 год. ОСОБА_3, маючи умисел на отримання коштів у сумі 20000 грн., шляхом оформлення кредиту у відділенні банку «Платинум банк» за адресою: Харківська область, м. Лозова, м-н 4, буд. 71, що знаходиться в магазині «Фаворит», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, надав фінансовому консультанту банку «Платинум банк» завідомо неправдиву інформацію, а саме раніше підроблений паспорт громадянина України НОМЕР_2, виданий 19.04.2002 року Барвінківським РВ УМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, довідку з пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області та картку платника податків.

В апеляційних скарзі прокурор просить вирок у відношенні ОСОБА_3 змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, виключити рішення про застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з фінансовою діяльністю та займатися діяльністю у сфері кредитування на 2 роки, - як помилково призначене. Вказує на те, що відповідно до ст. 55 КК України та роз'яснень, що містяться у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті є обов'язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов'язано вчинення злочину. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 - не суб'єкт підприємницької діяльності, не зареєстрований як приватний підприємець, не обіймав посади, пов'язані з фінансовою діяльністю і не займався діяльністю у сфері кредитування, тому дана обставина є підставою для зміни вироку.

Заслухавши доповідача, вислухавши прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, оскільки учасники судового розгляду не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо фактичних обставин та ці обставини ніким не заперечувались, суд першої інстанції в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України розглянув справу. Тому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 394 КПК Україні такі обставини апеляційним судом не переглядаються.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано судом за ст. ст. 358 ч. 1, 358 ч. 4, 222 ч. 1 КК України.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, місцевий суд, як видно з вироку, врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, наявність обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття, а також дані про особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставин, що обтяжують обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд не встановив.

Виходячи з таких даних, суд призначив ОСОБА_3 покарання в межах санкцій статей кримінального закону, за яким його засуджено і призначив остаточне покарання за сукупність злочинів, при цьому за ч. 1 ст. 222 КК України та за ч. 1 ст. 70 КК України призначив додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з фінансовою діяльністю та займатися діяльністю у сфері кредитування на 2 роки, а також прийшов до висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, в зв'язку с чим з застосуванням ст. 75 КК України звільнив його від відбуття основного покарання з випробуванням.

В апеляційній скарзі прокурор стверджує про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, посилаючись на те, що відповідно до ст. 55 КК України та роз'яснень, що містяться у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті є обов'язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов'язано вчинення злочину.

Перевіряючи таке твердження, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора, оскільки відповідно до матеріалів справи ОСОБА_3 не є суб'єктом підприємницької діяльності, не зареєстрований як приватний підприємець, не обіймав посади, пов'язані з фінансовою діяльністю і не займався діяльністю у сфері кредитування.

За таких даних, колегія суддів, змінює вирок та виключає із вироку вказівку суду про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 222 КК України та за ч. 1 ст. 70 КК України додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з фінансовою діяльністю та займатися діяльністю у сфері кредитування на 2 роки.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 413, 426, 532 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29 жовтня 2015 року у відношенні ОСОБА_3 змінити, пом'якшити покарання та виключити із вироку вказівку суду про призначення йому за ч. 1 ст. 222 КК України та за ч. 1 ст. 70 КК України додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з фінансовою діяльністю та займатися діяльністю у сфері кредитування на 2 роки.

В іншій частині вирок суду першої інстанції у відношенні ОСОБА_3 залишити без зміни.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення цього судового рішення.

Головуючий суддя

Судді