Ухвала суду № 57275034, 19.04.2016, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 641/4731/13-ц

Провадження № 6/628/29/16р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2016 року Купянський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Демченко І.М.

за участю секретаря Третяк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Купянську справу за поданням старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Купянського МРУЮ Харківської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України,

В С Т А Н О В И В:

Представник державної виконавчої служби Купянського міськрайонного управління юстиції Харківської області - старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Купянського МРУЮ Харківської області ОСОБА_1 за погодження з в.о. начальника відділу ОСОБА_3, звернулась до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон України, вказуючи, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Купянського міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №641/4731/13-ц від 22 жовтня 2013 року, який було видано Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в сумі 31237,51 грн.

10.03.2015 року виконавче провадження відкрито та у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» направлено сторонам виконавчого провадження. У добровільному порядку рішення суду боржником не виконано.

Посилаючись на те, що під час проведення виконавчих дій місце перебування боржника не встановлено, відкритих поточних рахунків на імя боржника, як і даних про отримання ним будь-яких доходів та наявність транспортних засобів не отримано; накладено арешт на рухомого майно боржника та заборону на відчуження нерухомого майна, враховуючи, що до відділу ДВС надійшла заява стягувача ПАТ КБ «Приватбанк» про обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_2 за межі України, державний виконавець просить суд обмежити боржника у праві виїзду за межі України.

У судове засідання ст. держвиконавець ОСОБА_1 не зявилась, надавши клопотання про розгляд даного подання без її участі (а.с.4).

Встановлено, що 22 жовтня 2013 року був виданий виконавчий лист № 641/4731/13-ц згідно рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 18 липня 2013року, по якому з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» була стягнута заборгованість за кредитним договором у розмірі 31237,51грн. (а.с.5).

Державним виконавцем ВДВС Купянського МРУЮ Харківської області Ткачовою Ю.П. 10.03.2015 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та копію направлено сторонам виконавчого провадження (а.с.6). Відомості про отримання боржником копії постанови відсутні.

Відповідно до клопотання від 12 січня 2016 року представник ПАТ КБ «ПриватБанк» по довіреності ОСОБА_4 просить вирішити питання про обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України, у зв'язку з тим, що боржник має невиконані зобов'язання, покладені на нього рішенням суду (а.с.14,15).

Згідно ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

У статті 21 Конституції України закріплено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права встановлено, що кожному, хто законно перебуває на території будь-якої держави, належить, у межах цієї території, право на вільне пересування і свобода вибору місця проживання. Кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну.

На стадії виконання судового рішення обмеження права особи на виїзд за кордон здійснюється в порядку, передбаченому ст. 377-1 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Подання державного виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують необхідність обмежити право особи на виїзд за межі України. Відкриття виконавчого провадження не може розглядатись як достатня підстава для застосування судом саме такого заходу, як обмеження права особи на виїзд за межі України.

Враховуючи правову природу права особи на вільне пересування як одного із основоположних прав людини і громадянина, можна дійти висновку про обмеження права на виїзд за кордон у порядку цивільного судочинства як виняткового заходу, який може застосовуватися на підставі законних та обґрунтованих доказів і вимог.

Крім того, слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення від виконання зобов'язань має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець повинен зазначити у поданні.

У поданні державного виконавця зазначено, що боржнику було надано строк для самостійного виконання рішення про стягнення з нього заборгованості, однак боржник самостійно не сплатив суму боргу. Даний факт також не було підтверджено доказами по справі, до подання не було додано жодної розписки або рекомендованого поштового повідомлення про вручення постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику, тому в судовому засіданні не можливо встановити факт, що боржнику було особисто повідомлено при відкриття виконавчого провадження.

До подання додані акти, з яких вбачається,що 18 травня 2015 року та 04 вересня 2015 року державний виконавець Ткачова Ю.П. здійснила виїзд за адресою вказаною у документах, як адреса місця проживання боржника, та у присутності представника стягувача ОСОБА_4 склала акти про те, що родич ( без вказівки прізвища, ім'я і по батькові) боржника повідомив їй, що ОСОБА_2 за даною адресою не мешкає, держвиконацем був залишений виклик на 22.05.2015 р.. Однак, акти державного виконавця були складені у відсутності понятих та навіть не підписані представником стягувача по справі, тому суд ставиться критично до наданих актів. Крім того, державний виконавець не запропонував родичу боржника письмово дати пояснення про той факт, що боржник не мешкає за адресою вказаною в виконавчому листі. В акті від 04 вересня 2015 року родич боржника не повідомляв державному виконавцю про те, що ОСОБА_2 виїжджає за межі України. (а.с. 12). Також відомостей про явку чи неявку боржника на виклик держвиконавця до Відділу ДВС немає.

Наданий до суду акт від 08 квітня 2016 року про відсутність боржника та належного йому ліквідного майна за місцем його реєстрації був складений без залучення понятих. Держвиконавець зазначив, що родич боржника повідомив про періодичні виїзди ОСОБА_2 до Росії ( а.с.16). Але зі змісту подання та доданих до нього документів не вбачається жодних даних про особу так званого родича боржника, яким чином держвиконавцем було встановлено наявність родинних відносин та достовірність про обізнаність щодо подій життя боржника.

З огляду на вказані обставини, держвиконавцем не доведено суду доказами, що боржникОСОБА_2 має намір покинути територію України чи він дійсно виїздить за кордон, відсутні дані про наявність у останнього закордонного паспорту.

Крім того, відповідно до п.12.1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012року про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника, однак подані до суду матеріали не містять будь-яких допустимих та достатніх доказів щодо виконання зазначеної вимоги.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні подання.

Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Купянського МРУЮ Харківської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Купянський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання її копії.

Головуючий Демченко І.М.