Вирок № 57274683, 19.04.2016, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смт Золочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-02-73

19.04.2016

622/427/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2016

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Шабас О.С.,

при секретарі Бойко І.О.,

за участю: прокурора Моргая А.С.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

в ході підготовчого судового засідання, що відбулося у залі судового засідання приміщення суду, по розгляду кримінального провадження №12016220310000050 від 29.01.2016 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Чернігів громадянина України, з неповною середньою освітою (8 класів), непрацюючого, вдівця, раніше не судимого в силу положень ст. 89 КК України, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2016 року близько 08:30 год. (точний час не встановлено) ОСОБА_2 знаходився разом з ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 в його автомобілі марки ВАЗ-2106, реєстраційни номер НОМЕР_1, біля його будинку за вказаною адресою. ОСОБА_1 поклав свою барсетку, в якій знаходилися гроші у сумі 12000, 00 грн., до бардачку свого автомобіля та повернувся додому, а ОСОБА_2 залишився його чекати у салоні автомобіля. У цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме майна з барсетки ОСОБА_1 Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_2, переслідуючи корисливу мету наживи, діючи умисно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та те, що ОСОБА_1 був відсутній у автомобілі, відкрив бардачок автомобіля, звідки шляхом вільного доступу, таємно викрав з барсетки гроші у сумі 4000, 00 грн., після чого розпорядився викраденим на власний розсуд.

У результаті злочинних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 заподіяно матеріальні збитки у розмірі 4000, 00 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми діями вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Під час досудового розслідування між потерпілим ОСОБА_1.і обвинуваченим ОСОБА_2 22 березня 2016 року укладена угода про примирення. Згідно з угодою ОСОБА_2 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та повністю відшкодував потерпілому ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в розмірі, встановленому на момент досудового розслідування, публічно вибачився перед потерпілим ОСОБА_1 за свої протиправні дії до укладення цієї угоди. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_2 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України звільнено від його відбування з іспитовим строком.

Обвинуваченому та потерпілому роз'яснені наслідки укладення угоди та наслідки її невиконання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні повідомив, що між потерпілим на обвинуваченим укладено вищевказану угоду про примирення, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні також просив вказану угоду з потерпілим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 185 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Пояснив суду, що дійсно 23 січня 2016 року, перебуваючи у автомобілі ОСОБА_1викрав з його барсетки 4000, 00 грн.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні просив угоду затвердити, застосувати до обвинуваченого узгоджену міру покарання. Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Частинами 2,3 ст.474 КПК України передбачено, що розгляд угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

В наданій суду угоді від 22 березня 2016 року зазначено сторони, що її уклали та дату складання, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація, істотні для кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. Угода скріплена підписами сторін.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 визнаний потерпілим за його заявою у кримінальному провадженні № 12016220310000050 від 29.01.2016 року.

17 березня 2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Згідно з положеннями ст. 12 КК України, злочин у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим є злочином середньої тяжкості. Угода, сторонами укладена в період досудового слідства, про що заявлено в підготовчому судовому засіданні.

В підготовчому судовому засіданні, шляхом опитування сторін, судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди судом витребувані та досліджені матеріали (досудового) кримінального провадження. Встановлено відсутність скарг з боку обвинуваченого в період досудового слідства. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Потерпілий ОСОБА_1 розуміє наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України

Обвинувачений ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується формально, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не судимий в силу положень ст. 89 КК України, з неповною середньою освітою, непрацюючий, вдівець.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 є щире каяття, обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Зі змісту угоди вбачається, що сторонами, узгоджено покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком 3 роки, із застосуванням положень ст. 75 КК України з призначенням іспитового строку.

Аналізуючи зміст угоди в частині обраного сторонами покарання, суд доходить висновку, що воно відповідає вимогам ст. 65 КК України, а саме: пропонується у межах, встановлених в санкції частини статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставину, яка пом'якшує покарання.

Таким чином, суд доходить висновку, що законом передбачена можливість укладення угоди про примирення за даним складом злочину. Угода укладена уповноваженими особами та своєчасно, про що сторонами заявлено у передбаченому законом порядку. Угода про примирення укладена добровільно, вона не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, а за своєю формою та змістом відповідає вимогам КПК та КК України.

В зв'язку з наведеним, суд, маючи правові підстави, затверджує угоду і призначає обвинуваченому за ч. 1 ст. 185 КК України узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, одночасно вважає можливим звільнити його від відбуття призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з призначенням іспитового строку 1 рік.

Цивільний позов не заявлений. Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався. Судові витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Угоду від 22 березня 2016 року по кримінальному провадженню № 12016220310000050 від 29.01.2016 року про примирення укладену між потерпілим ОСОБА_1 і обвинуваченим ОСОБА_2 затвердити.

Визнати ОСОБА_2 винним за ч. 1 ст. 185 КК України, призначити узгоджене покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

Покласти на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені п.п.2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: О. С. Шабас