Ухвала суду № 57273369, 20.04.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 338/1469/15-ц

Провадження № 22-ц/779/926/2016

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Битківський Л.М. Л. М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Бойчука І.В., Проскурніцького П.І.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Богородчанського районного суду від 18 березня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

23.09.2015 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про стягнення на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліментів у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, посилаючись на те, що відповідач у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання дітей.

Рішенням Богородчанського районного суду від 18 березня 2016 року позов задоволено.

Постановлено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 551,20 грн. судового збору та на користь ОСОБА_2 300 грн. витрат на правову допомогу.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на незаконність рішення суду в частині визначення розміру аліментів. Зокрема, судом не було враховано положень ст.182 СК про те, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Також судом не було враховано того, що витрати на утримання дітей становлять 6000 грн. на місяць, що було зясовано в судовому засіданні, і він погодився сплачувати 4000 грн., тобто більшу половину від необхідних коштів.

При визначенні розміру аліментів суд не врахував того, що обовязок утримувати дітей є рівною мірою обовязком обох батьків.

Апелянт вважає, що визначення аліментів у розмірі 1/3 частини від його доходу, який на час ухвалення рішення становить 27184,11 грн., не є справедливим, оскільки відповідно до ч.1 ст. 179 СК аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням, а як було зазначено вище на утримання дітей необхідно 6000 грн., тобто розмір аліментів повинен бути реальним і не порушувати інтереси платника аліментів.

Просив рішення суду в частині визначення розміру аліментів змінити.

Представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.

Представники ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнали.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до ст. 180 СК батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею

повноліття.

Згідно ст.182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі і у них є двоє дітей: син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які перебувають на утриманні матері.

Судом встановлено, що відповідач має постійне місце роботи, працює за контрактом, а отже його дохід є стабільним.

Також встановлено, що відповідач не заперечує свого обовязку утримувати дітей, однак погоджується сплачувати аліменти з врахуванням розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівності обовязку батьків щодо утримання дітей та з врахуванням реальних витрат на їх утримання.

При визначенні розміру аліментів суд першої інстанції врахував матеріальне становище відповідача, величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого законодавством, відсутність інших утриманців, наявність у відповідача стабільного значного доходу та прийшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Посилання ОСОБА_3 у апеляційній скарзі на те, що на утримання дітей необхідна значно менша сума ніж визначена судом, а тому є підстави вважати, що аліменти можуть бути використані не за цільовим призначенням, не заслуговують на увагу, оскільки сумніви відповідача у цільовому використанні коштів можуть бути перевірені в порядку, визначеному ст. 186 СК, відповідно до положень якої за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів і у разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Богородчанського районного суду від 18 березня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Л.В. Ясеновенко

ОСОБА_6

ОСОБА_7