Ухвала суду № 57272585, 06.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3372/16 Справа № 202/2889/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Пищида М.М.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участі секретаря: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2015 року за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2014 року позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 09.10.2006 року між сторонами було укладено кредитний договір, згідно умов якого позивач надав ОСОБА_6 кредитні кошти у сумі2 015, 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09.10.2007 року.

У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Станом на 20.01.2014 року за ОСОБА_6 наявна заборгованість за кредитним договором в розмірі 33 397 грн. 89 коп., в тому числі:

- заборгованість за кредитом 2 015 грн. 00 коп.;

- заборгованість по процентам за користування кредитом 10 142 грн. 81 коп.;

- заборгованість по комісії за користування кредитом 0 грн. 00 коп.;

- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором 19 173 грн. 51 коп.;

- штраф (фіксована частина) 500 грн.;

-штраф (процентна складова) 1 566 грн. 57 коп.

Зобов'язання за вказаним договором забезпечено порукою в розмірі 10 000 грн., згідно договору укладеного 20.10.2010 року між позивачем та відповідачем ПАТ "А-Банк".

Позивач зазначає, що на даний час кредитна заборгованість відповідачем не погашена, вимога до поручителів залишена без задоволення, тому змушений звертатися до суду та просить суд: стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 397 грн. 89 коп.; стягнути солідарно з відповідачів 10 000 грн.; стягнути з ОСОБА_6 витрати на правову допомогу в розмірі 3 200 грн.; стягнути з ОСОБА_6 судовий збір.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2015 року Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, (85310, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, вул. Набережна Перемоги, № 50, м. Дніпропетровськ, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитно-заставним договором № DNH4KP38490240 від 09.10.2006 року на рах. 29092829003111:

- заборгованість за кредитом 2 015 грн. 00 коп.;

- заборгованість по процентам за користування кредитом 10 142 грн. 81 коп.;

на рах. 64993919400001:

- судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвали нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 09 жовтня 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір, згідно умов якого позивач надав відповідачеві ОСОБА_6 кредитні кошти у сумі2 015, 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09.10.2007 року (а. с. 8-10).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_6 за кредитно-заставним договором станом на 20.01.2014 року сума боргу становить 33 397 грн. 89 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом 2 015 грн. 00 коп.; заборгованість по процентам за користування кредитом 10 142 грн. 81 коп.; заборгованість по комісії за користування кредитом 0 грн. 00 коп.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором 19 173 грн. 51 коп.; штраф (фіксована частина) 500 грн.; штраф (процентна складова) 1 566 грн. 57 коп.(а. с. 5).

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, відповідно до 207 ЦК України, правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграммах, якими обмінялися сторони.

Позивач не надав належних і допустимих доказів, які свідчили б про те, що при підписанні сторонами кредитного договору діяли Умови надання споживчого кредиту в редакції, що знаходяться в матеріали справи на аркуші 9, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у стягненні пені.

Крім цього, колегія суддів приходить висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення витрат з оплати юридичної допомоги.

Відповідно до ст. ст. 84, 88 ЦПК, судові витрати на правову допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, повязані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права підчас вирішення цивільної справи. В матеріалах справи відсутні дані про кількість годин, які затратив для надання правової допомоги фахівець в галузі права.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

В забезпечення виконання зобовязань між позивачем та ПАТ "А-Банк" укладено договір поруки, яким зобов'язання забезпечено порукою в розмірі 10 000 грн. (а. с. 6).

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до п. 8 договору поруки, який був укладений між позивачем та ПАТ "А-Банк", договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобовязань за кредитним договором.

Умова договору про його дію до повного виконання зобовязань боржника за основним договором не може розглядатися, як установлення строку дії договору, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Кредитним договором укладеним між позивачем та ОСОБА_6 визначено, кінцевий термін повернення коштів, а саме - 09.10.2007 року.

Отже, у позивача виникло право предявити вимогу до поручителів щодо повернення кредиту, починаючи з 09 жовтня 2007 року, протягом наступних шести місяців.

Крім того, договір поруки, який був укладений між позивачем та ПАТ "А-Банк" - 20 жовтня 2010 року, тобто після кінцевого терміну виконання зобов'язання за кредитно-заставним договором.

Оскільки, банком не було предявлено вимоги до поручителя про виконання зобовязань за договором поруки, протягом встановленого законом строку, то відповідно до положень ч. 4 ст. 559 ЦК України договір поруки є припиненим.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що право позивача на отримання суми боргу за кредитним договором від ОСОБА_6 є доведеним, але право вимоги до поручителів не підлягає захисту, у звязку із пропуском позивача строку звернення до суду, а тому у задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовлено.

Зясувавши в достатньому повному обємі права та обовязки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінки, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами до переоцінки доказів і не згоди з висновками суду по їх оцінці.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" - відхилити.

Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: