Ухвала суду № 57270008, 22.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 березня 2016 року

справа № 808/8057/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року

у адміністративній справі № 808/8057/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортус ЛТД» до Запорізької митниці ДФС та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення надмірно сплачених митних та інших платежів, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року частково задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортус ЛТД», а саме: визнано протиправною дію Запорізької митниці ДФС щодо відмови оформлення висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних та інших платежів у сумі 378 442,50 грн., які оформлені відповідачем листом №797/11/08-70-25 від 07.08.2015 р.; визнано неправомірною бездіяльність Запорізької митниці ДФС щодо ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених позивачем коштів в розмірі 378 442,50 грн.; та зобов’язано Запорізьку митницю надати до Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області висновок про повернення з Державного бюджету’ України надмірно сплачених позивачем коштів в розмірі 378 442,50 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог товариства судом відмовити, та стягнуто на користь позивача судові витрати у розмірі 5 170.99 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень Запорізької митниці ДФС.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку відповідачем по справі з підстав порушення норм матеріального права, та неврахування фактичних обставин по справі, у зв’язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що встановлена судами неправомірність рішення про коригування митної вартості не є достатньою підставою для підтвердження факту надмірної сплати позивачем митних та інших платежів у зазначеному ним розмірі. Оскільки позивачем не доведено, що сума у розмірі 378 442,50 грн. є сумою надмірно сплачених митних та інших платежів, а Запорізькою митницею протягом дії гарантійних зобов’язань письмове рішення щодо визначення заявленої вартості товару не приймалось, підстави для оформлення висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів у відповідача відсутні, і відповідно у суду першої інстанції не було підстав для задоволення вимог позивача в частині.

Дослідивши доводи апеляційної скарги позивача, перевіривши матеріали справи та оцінку судом фактичних обставин в межах апеляційної скарги Запорізької митниці ДФС, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог відповідача щодо скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ортус ЛТД»

Згідно зі ст. 198 ч. 1 п. 1, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність не вчинення митним орган дій, передбачених чинним законодавством, спрямованих на повернення позивачу суми надмірно сплачених до бюджету митних платежів за вантажно-митними деклараціями, коригування яких, здійснене митним органом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спір у цій справі виник у зв’язку відмовою Запорізької митниці листом від 07.08.2015 р. за вих. №797/11/08-70-25 в оформлені за заявою ТОВ «Ортус ЛТД» від 20.07.2015 р. №28 висновку про повернення підприємству з Державного бюджету України надмірно сплачених митних та інших платежів у сумі 378 442,50 грн. та направлення його до органів Державної казначейської служби України, також вказано напрям перерахування коштів. Мотивуючи зазначену відмову в оформленні висновку про повернення ТОВ «Ортус ЛТД» з Державного бюджету України надмірно сплачених митних та інших платежів у сумі 378 442,50 грн., Запорізька митниця ДФС послалася на приписи частини дев’ятої статті 55 Митного кодексу України, зокрема, на те, що у період дії гарантії за заявленими підприємством деклараціями, рішень про визнання заявленої декларантом митної вартості, митницею не приймалося.

Як встановлено судом першої інстанції при розгляді даної справи, сума надмірно сплачених позивачем платежів в розмірі 378 442,50 гри. склалася з різниці між заявленою ТОВ «Ортус ЛТД» митної вартості імпортованого товару та сумою митної вартості товару, визначеної митним органом рішеннями про коригування митної вартості товару від 06.01.2015 №112050000/2015/000004/2.

Алгоритм дій державних органів щодо повернення платникам податків, зокрема, митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, врегульовано Порядком повернення.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу III цього Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

На час виникнення спору взаємовідносини територіальних органів Міндоходів (далі - органи Міндоходів) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами ДКСУ в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань врегульовані Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим спільним наказом Міндоходів і Міністерства фінансів України від 30 грудня 2013 року N 882/1188 (Порядок N 882/1188) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 року за N 146/24923; далі - Порядок взаємодії).

За змістом пунктів 5 (Порядок N 882/1188), 7 (Порядок N 882/1188), 10 Порядку взаємодії (Порядок N 882/1188) повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється у визначеному законодавством порядку органом ДКСУ на підставі отриманого від органу Міндоходів висновку, погодженого місцевим фінансовим органом.

Орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу ДКСУ для виконання (пункт 8 Порядку взаємодії (Порядок N 882/1188)).

При цьому, виходячи зі змісту пункту 11 Порядку повернення, відмова у поверненні коштів у встановленому порядку можлива за умови відсутності підстав для такого повернення.

Так, у справі, яка розглядається, суд першої інстанції встановив, що внаслідок набрання законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2015 у справі №808/209/15 було визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000004/2 від 06.01.2015 р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00006 від 06.01.2015 р., і зазначене рішення Запорізького окружного адміністративного суду було залишено без змін Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 р.

Оскільки Товариство провело оплату платежів з урахуванням зазначених рішень митного органу, то 20.07.2015 р. воно звернулось до Митниці з заявою №28 щодо повернення з бюджету помилково та/або надмірно сплачених коштів у сумі 378 442,50 грн. та направлення його до органів Державної казначейської служби України, з вказівкою напряму перерахування коштів.. Проте, як установили суди, митний орган обмежився формальною відпискою.

Вирішуючи спір у цій справі, судом першої інстанції взято до уваги, що митну декларацію по формі МД-2 №112050000/2015/000109 було подано ТОВ «Ортус ЛТД» у зв’язку з прийняттям Запорізькою митницею рішення від 06.01.2015 №112050000/2015/000004/2 про коригування митної вартості товарів, яким здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості товару по поданій 30.12.2014 р. підприємством до відповідача вантажної митної декларації по формі МД-2 №112050000/2014/028529 довідковий №6875 (згідно графи 7 ВМД), відповідно до якої позивачем заявлялася митна вартість товару за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 1387632,93 грн. (тобто 88000 доларів США за штуку по курсу валюти 15,76855600 грн. за 1 долар США).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, вказаним рішенням від 06.01.2015 №112050000/2015/000004/2 про коригування митної вартості товарів, відповідачем одночасно було визначено позивачу митну вартість товару за резервним методом у розмірі 170 758,00 дол. США за одиницю продукції, та винесено на його підставі картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00006, що саме і змусило ТОВ «Ортус ЛТД» сплатити митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надати гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем (шляхом грошової застави у розмірі), про що зазначено в графі 47 ВМД, а також сплатити у повному обсязі тільки після чого відповідачем було оформлено ТОВ «Ортус ЛТД» товар і випущено його у вільний обіг за МД №112050000/2015/000109.

За вказаних вище встановлених під час розгляду даної справи обставин, суд першої інстанції посилаючись на положення ст.ст.289, 295, 301 Митного кодексу України, підпункт 14.1.115 пункту 14.1 статті 14, ст.43, ст.102 Податкового кодексу України, ст.45 Бюджетного кодексу України, Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (далі - Порядок №618), Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань затвердженого спільним наказом Міністерства доходів і зборів України і Міністерства фінансів України №882/1 188 від 30.12.2013 (далі - Порядок №882/1188), а також з урахуванням довідки ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 12.11.2015 №17391/10/25-00-34 про відсутність у позивача станом на 11.11.2015 заборгованості зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), єдиного соціального внеску, та поданої позивачем до митниці у липні 2015 року відповідної заяви – дійшов висновку, що у митного органу не було визначених Порядком № 618 підстав для відмови позивачу у поверненні надмірно сплачених ним митних платежів.

За вказаних обставин, суд першої інстанції правильно акцентував увагу на відсутності у митного органу претензій щодо оформлення заяви позивача та заперечень проти розміру заявленої ним до стягнення суми, а підставою для відмови позивачу у поверненні сплачених грошових зобов'язань стало лише те, що у період дії гарантій, за заявленими деклараціями, рішень про визнання заявленої декларантом митної вартості. Запорізька митниця ДФС не приймала, а постанова Запорізького окружне г адміністративного суду від 24.02.2015 р. у справі №808/209/15 не є підставою для повернення надмірно сплачених митних платежів відповідно до Порядку №618.

Проте, саме при розгляді справи №808/209/15 Запорізьким окружним адміністративним судом було зроблено висновок про те, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а виявлені митним органом розбіжності в поданих документах не стосувались числового значення заявленої митної вартості..

З урахуванням вищенаведеного, та того, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду рішення Запорізької митниці від 06.01.2015 р. №112050000/2015/000004/2, яке слугувало підставою для сплати позивачем грошових коштів в розмірі 378442,50 грн. – скасовано, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що кошти в розмірі 378 442,50 грн. є безпідставно сплаченими позивачем незалежно від того, чи визначав митний орган митну вартість імпортованого позивачем товару за методом №1, чи ні, а відповідачем в свою чергу протиправно не було вжито передбачених законом дій щодо надання вищевказаного висновку, а лише надано письмову відповідь про відсутність підстав для повернення коштів з Державного бюджету України

Доводи митного органу, викладені в листі від 07.08.2015 р. за вих. №797/11/08-70-25 є необґрунтованими, позаяк у разі звернення платника за поверненням надміру сплачених коштів, в першого виникає обов'язок у встановлені терміни перевірити та встановити факт наявності чи відсутності відповідних переплат та надати відповідний висновок органу Державної казначейської служби України. При цьому, такий обов'язок не потребує наявності відповідного судового рішення, а визначений нормативно-правовими актами.

Всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем-1 не надано доказів, які б підтвердили правомірність його дій та бездіяльності при розгляді заяви позивача про повернення надмірно сплачених коштів.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та про їх часткове задоволення.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно часткового задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2016 року було відстрочено Запорізькій митниці ДФС сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення по справі.

Відповідно ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.207 КАС України, судова колегія –

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС – залишити без задоволення

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року - залишити без змін

Судовий збір в розмірі 7 852,05 грн, стягнути з Запорізької митниці ДФС на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ, код банку отримувача (МФО): 805012, рахунок отримувача: 31217206781004, код класифікації доходів бюджету: 22030101).

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський