Постанова № 57269970, 07.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 квітня 2016 року № 826/1512/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в м. Києві про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ГУ Держземагентства у формі висновку до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №19-26-0.3-9135/2-15 від 18.06.2015 р.;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в м. Києві погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0272 га у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських споруд на АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва шляхом надання ОСОБА_1 висновку про його погодження;

- визнати протиправним та скасувати рішення №РВ-8000042102015 від 26.08.2015 р. Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру в тій частині, що документація, яка є підставою для формування земельної ділянки повинна мати позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації.

Заявлені позовні вимоги позивач мотивує тим, що проектна земельна ділянка по АДРЕСА_1 не являється новим землеволодінням, а є частиною земельної ділянки, яка постійно перебувала у відкритому та законному володінні та користуванні власників відповідного будинку протягом тривалого часу (з 1940 р.). При цьому, позивач зазначає, що Постанова Верховної Ради України «Про невідкладні заходи зі збереження територіальної цілісності Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України», на яку посилається відповідач в оскаржуваному рішенні №РВ-8000042102015 від 26.08.2015 р., не забороняє приватизовувати вже існуючі землеволодіння; суперечить земельному законодавству та не може встановлювати обмеження на приватизацію земельної ділянки, а відтак не підлягає застосуванню під час відведення земельної ділянки площею 0,0272 га у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських споруд на АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва. У зв'язку з цим, позивач вважає, що відмова у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ГУ Держземагентства у м. Києві у формі висновку до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за №19-26-0.3-9135/2-15 від 18.06.2015 року є протиправною.

Крім того, позивач стверджує, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою вказується вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою, що відмова у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин не допускається, а відтак Головне управління Держгеокадастру у м. Києві зобов'язане погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки шляхом надання висновку про погодження. Додатково позивач звернув увагу, що запроектована земельна ділянка не відноситься до складу земель, вказаних у ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», у зв'язку з чим проект землеустрою не підлягає обов'язковій державній експертизі, а рішення №РВ-8000042102015 від 26.08.2015 р. в частині необхідності отримання позитивного висновку обов'язкової державної експертизи є протиправним.

В ході судового розгляду справи представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Письмових заперечень або пояснень щодо позову до суду не надав.

З урахуванням неявки представника відповідача, суд на підставі вимог ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалив про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2014 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Київської міської ради заяву про передачу безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,025 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва згідно доданих графічних матеріалів.

До вказаної заяви позивачем додано технічні матеріали та документи: графічні матеріали із зазначенням місця розташування та розміру ділянки; витяг з містобудівного кадастру; витяг з міського земельного кадастру; рішення щодо надання земельної ділянки в користування; копія паспорта громадянина України; копія реєстраційного номера облікової картки платника податку; копія технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_2 від 11.05.1993 р., копія технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_2 від 10.08.2012 р.

Дана заява зареєстрована секретаріатом Київради та сформована справа-клопотання №К-23946, яка направлена для подальшого розгляду до Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації.

Як повідомив позивач, він, керуючись абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України та положеннями Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого Рішенням Київської місткої ради від 28.02.2013 р. №63/9120, у місячний строк з дня закінчення вказаного для розгляду місцевого самоврядування строку на відповідь, замовив розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу шляхом укладення Договору №280115 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 28.01.2015 р.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 листом від 02.02.2015 р. повідомив Київську міську раду про укладення договору на виконання робіт зі складання проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки.

В матеріалах справи наявний висновок до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №19-26-0.3-9135/2-15 від 18.06.2015 року, яким проект землеустрою земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва площею 0,0272 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_1 не погоджується.

При цьому, в зауваженні до документації із землеустрою зазначено: «відповідно до п. 6 статті 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Земельна ділянка знаходиться в 200 метровій охоронній зоні навколо Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. У відповідності до Постанови Верховної Ради України «Про невідкладні заходи зі збереження територіальної цілісності Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України» від 13.01.2009 р. №850-VI внесено мораторій на виділення земельних ділянок на відстані не менше 200 метрів від меж земельної ділянки Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України до моменту встановлення його охоронної зони».

В подальшому, 26.08.2015 р. Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві за наслідками розгляду заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 13.08.2015 р. (реєстраційний №ЗВ-8000244142015) прийнято рішення №РВ-8000042102015 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Дана відмова мотивована, зокрема, невідповідністю поданих документів вимогам, установленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» і Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме: відповідно до ст. 110 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. №1051 для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації). Проект із землеустрою погодити згідно ст. 186-1 Земельного кодексу України. Відомості про суміжного власника (користувача) Г-Д не відповідають даним НКС.

Незгода позивача вказаними вище рішенням та висновком зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на момент звернення позивача із заявою про передання земельної ділянки у безоплатну приватну власність) набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 Земельного кодексу.

Так, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки (ч.2 ст. 118 ЗК України).

Відповідно до п. 1 ст. 5 Тимчасового порядоку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішення Київської міської ради №63/9120 від 28.02.2013 р. (далі - Тимчасовий порядок), зацікавлена особа, яка має намір одержати земельну ділянку в користування або у власність, звертається до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань (крім громадян, які подають клопотання про передачу земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва або про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою з метою одержання земельних ділянок для зазначених цілей в оренду) із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

До клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою додаються:

викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали в масштабі не менше 1:2000, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки;

витяг з містобудівного кадастру;

витяг з міського земельного кадастру;

нотаріально посвідчені копії документів щодо правового статусу об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд) та копія матеріалів технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, якщо такі розташовані на земельній ділянці;

копії рішень уповноважених органів про передачу земельної ділянки в користування (у разі подачі клопотання щодо земельної ділянки, яка надавалась в користування до 15.03.91 - до введення в дію Земельного кодексу Української РСР) або довідка Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відсутність в архіві документів щодо відведення відповідної земельної ділянки (крім подачі клопотання щодо поділу чи об'єднання земельних ділянок або щодо передачі сформованої земельної ділянки без зміни її цільового призначення);

копії документів, що посвідчують право на земельну ділянку (за наявності, а у разі подачі клопотання щодо поділу чи об'єднання земельних ділянок або щодо передачі сформованої земельної ділянки - обов'язково).

Приймальня Київради з земельних питань у день реєстрації клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або протягом наступного робочого дня передає це клопотання з доданими до нього документами, сформованими у справу-клопотання, до секретаріату Київської міської ради. Секретаріат Київської міської ради разом з дорученням (резолюцією) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради у день надходження клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або протягом наступного робочого дня надсилає його через приймальню Київради з земельних питань до Департаменту земельних ресурсів.

Відповідно до п. 13 ст. 6 Тимчасового порядку, разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Київською міською радою не надано дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивованої відмови у його наданні, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 5 цього Порядку, то зацікавлена особа у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право, якщо інше не встановлено законодавством, замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Київську міську раду через приймальню Київради з земельних питань у місячний строк з дня укладання договору з розробником документації із землеустрою. До письмового повідомлення, в якому зазначається реєстраційний номер справи-клопотання, додається засвідчена зацікавленою особою або розробником документації із землеустрою копія договору на виконання робіт із землеустрою щодо розроблення відповідної документації із землеустрою.

Приймальня Київради з земельних питань не пізніше наступного робочого дня з дня надходження повідомлення направляє його разом з копією договору на виконання робіт із землеустрою до Департаменту земельних ресурсів.

Департамент земельних ресурсів на підставі повідомлення зацікавленої особи щодо розроблення документації із землеустрою без одержання дозволу Київської міської ради на її розроблення у разі набуття зацікавленою особою такого права відповідно до законодавства та цього Порядку, базуючись на відповідній справі-клопотанні, протягом п'яти робочих днів готує завдання на проектування та видає його разом із оригіналом повідомлення, залишаючи у справі-клопотанні копію такого повідомлення, зацікавленій особі або розробнику документації із землеустрою, якщо таке право розробника визначено договором на розроблення документації із землеустрою.

При цьому, ч. 1 ст. 10 Тимчасового порядку передбачено, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з дотриманням вимог законів України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та "Про адміністративні послуги" погоджується в порядку та органами, встановленими статтею 186-1 Земельного кодексу України.

Згідно ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

З матеріалів справи вбачається, що домоволодіння по АДРЕСА_2 у Печерському районі м. Києва існує з 1940 р., що підтверджується Будинковою книгою будинку; Рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №957 від 26.06.1956 р.; розпорядженням державної адміністрації Печерського району №228 від 06.07.1992 р., яким затверджений Акт прийняття в експлуатацію індивідуального домоволодіння; технічним паспортом на житловий будинок (домоволодіння) по АДРЕСА_2 від 11.05.1993 р.; договором купівлі-продажу від 09.08.1994 р.; рішенням Київської міської ради №65 від 07.07.1998 р.; договором купівлі-продажу житлового будинку від 25.02.2004 р.; договором купівлі-продажу земельної ділянки від 25.02.2004 р.; державним актом на право власності на земельну ділянку від 05.03.2004 р., зареєстрованим за №02-7-00293.

Згідно даних Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 від 10.08.2012 р. власником зазначений ОСОБА_1, загальна площа земельної ділянки, на якій розміщений будинок, становить 1789 кв.м.

Наведене в сукупності свідчить, що вказана земельна ділянка по АДРЕСА_1 не являє собою нове землеволодіння, а є частиною земельної ділянки, яка уже перебувала у володінні власників.

Як уже зазначалось судом вище, позивачем дотримано вимоги Тимчасового порядку та Земельного кодексу України, зокрема, щодо повідомлення Київської міської ради листом від 02.02.2015 р. про укладення договору на виконання робіт зі складання проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у зв'язку з ненаданням відповіді у місячний строк з дня закінчення вказаного для розгляду місцевого самоврядування строку на відповідь.

Постановою Верховної Ради України «Про невідкладні заходи зі збереження територіальної цілісності Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України» №850-VI від 13.01.2009 р., на яку посилається відповідач в оскаржуваному рішенні №РВ-8000042102015 від 26.08.2015 р. як на підставу для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, з метою збереження територіальної цілісності Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України Верховна Рада України постановляє Ввести мораторій на виділення земельних ділянок на відстані не менше 200 метрів від меж земельної ділянки Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України до моменту встановлення його охоронної зони.

Вказане свідчить про помилковість застосування відповідачем дії даної Постанови у зв'язку з тим, що на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 дія зазначеного мораторію не поширюється, оскільки дана земельна ділянка вважається фактично виділеною та є складовою частиною земельної ділянки, яка використовується для обслуговування існуючого будинку.

Враховуючи, що перелік підстав для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є вичерпним, при цьому, вказана в оскаржуваному висновку та рішенні підстава для відмови у погодженні вказаного проекту як встановлено судом в ході розгляду даної справи є безпідставною та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, суд приходить до висновку про протиправність відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ГУ Держземагентства у м. Києві у формі висновку до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за №19-26-0.3-9135/2-15 від 18.06.2015 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З метою захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ Держземагентства у м. Києві погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.0272 га у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 у Печерському районі шляхом надання висновку про його погодження.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» обов'язковій державній експертизі підлягають, зокрема, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

В ході судового розгляду даної справи встановлено, що запроектована для відведення земельна ділянка не відноситься до вказаних у ст. 9 вказаного закону земель, оскільки земельна ділянка площею 0,0272 га по АДРЕСА_1 є оснащеною інженерними комунікаціями та використовується для інженерно-транспортного обслуговування існуючого житлового будинку, який належить позивачу.

Із наявного проекту землеустрою та із висновків відповідних органів, які до нього входять, вбачається, що зазначена земельна ділянка не відноситься особливо цінних земель в розумінні статті 150 ЗК України, не відноситься до земель лісового або водного фонду, оскільки відповідні лісові або водні об'єкти не розміщені на земельні ділянці, а також не відноситься до земель природоохоронного, оздоровного, рекреаційного та історико-культурного призначення в розумінні Земельного кодексу України.

Зокрема, відповідно до статті 53 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Із висновку Департаменту культури за №060-3401 від 17.07.2015 р. вбачається, що «за наявними даними, за вказаною адресою пам'яток або щойно виявлених об'єктів культурної спадщини не зафіксовано. Археологічна цінність земельної ділянки не визначена і потребує додаткового вивчення.»

Наведене свідчить, що запроектована земельна ділянка не відноситься до складу земель, вказаних у статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», а відтак проект землеустрою не підлягає обов'язковій державній експертизі, а рішення №РВ-8000042102015 від 26.08.2015 р. у відповідній частині підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що відповідно підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ГУ Держземагентства у формі висновку до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №19-26-0.3-9135/2-15 від 18.06.2015 р.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в м. Києві погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0272 га у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських споруд на АДРЕСА_1 у Печерському районі м. Києва шляхом надання ОСОБА_1 висновку про його погодження.

Визнати протиправним та скасувати рішення №РВ-8000042102015 від 26.08.2015 р. Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру в частині зазначення необхідності подання позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації, яка є підставою для формування земельної ділянки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов