Ухвала суду № 57268883, 14.04.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 456/2789/15-к Головуючий у 1 інстанції: Сас С.С.

Провадження № 11-кп/783/400/16 Доповідач: Партика І. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року м. Львів

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючої-судді ОСОБА_1,

суддів: Головатого В.Я., Яременка О.Д.,

при секретарі Мазур-Іванько Ж.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12015140130000885 від 31.05.2015р. за апеляційною скаргою законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 ОСОБА_3 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 8 лютого 2016р. щодо неповнолітніх ОСОБА_4, 27.07.2000р. народження, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, учня 10 класу спеціалізованої школи інтернату с. Підгірці Стрийського району, раніше не судимого, та ОСОБА_5, 02.06.2000р. народження, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, студента ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

за участю: прокурора Кадик О.Б.,

обвинувачених: ОСОБА_4,ОСОБА_5,

захисників: ОСОБА_6, ОСОБА_7,

законних представників неповнолітніх обвинувачених: ОСОБА_8, ОСОБА_9

потерпілого ОСОБА_2,

законного представника потерпілого ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_10

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.02.2016р. визнано винними та засуджено:

-неповнолітнього ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 296 КК України на два роки позбавлення волі. На підставі ст. 104 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік;

-неповнолітнього ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 296 КК України на два роки позбавлення волі. На підставі ст. 104 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України на обвинувачених покладено обовязки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання та періодично зявлятись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Стрийської центральної районної лікарні Львівської області 374 грн. 18 коп. витрат на лікування потерпілого.

Позовну заяву ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_11, ОСОБА_9 про відшкодування майнової та моральної шкоди залишити без розгляду.

За вироком суду неповнолітній ОСОБА_4, діючи у групі осіб разом з неповнолітнім ОСОБА_5, 29 травня 2015р. у період з 17 год. до 19 год. 30 хв., знаходячись в альтанці лісової зони відпочинку с. Загірне Стрийського району Львівської області, проявляючи зневагу до відпочиваючих, ігноруючи прийняті у суспільстві норми моралі та правила поведінки, бажаючи самовиразитись за рахунок приниження інших осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, не реагуючи на зауваження сторонніх осіб з вимогою припинити протиправні дії, безпричинно, з хуліганський спонукань, вчинили щодо відпочиваючого неповнолітнього ОСОБА_2 незаконні дії, що виразились у наступному. Так, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно, ОСОБА_4 вилив потерпілому ОСОБА_2 на голову пиво, штовхав його, уперто, протягом тривалого часу наносив йому численні удари руками, ногами по голові та тілу, внаслідок чого спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці пятого ребра, по середньо-пахвинній лінії справа, синця на задній поверхні верхньої третини правого плеча, забійну черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забій грудної клітки справа, забій лівої кисті, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоровя. ОСОБА_5 діючи з особливою зухвалістю, безпричинно припалив потерпілому недопалком сигарети шию, а також наніс удар кулаком правої руки в обличчя в ділянку рота, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді: округлого садна з еритемою (опік) в ділянці задньої поверхні шиї, синця з ранкою на верхній губі дещо справа зі сторони слизової, травматичного зламу коронок першого правого та лівого зубів верхньої щелепи, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоровя.

Не оспорюючи вірність кваліфікації дій обвинувачених, законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуваний вирок змінити та надати обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 більш тривалий іспитовий термін, а саме у вигляді двох років. Окрім цього, просить даний вирок в частині залишення цивільного позову без розгляду скасувати та прийняти рішення щодо задоволення цивільного позову в повному обємі.

Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що оскаржуваний вирок є незаконним та необґрунтованим, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що суд прийшов до невірного висновку, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, визнали частково. Обвинувачені намагались уникнути відповідальності, перекладали вину одне на одного, не розкаялись у вчиненому, не робили спроби відшкодувати заподіяну шкоду. За таких обставин, апелянт вважає, що призначене обвинуваченим покарання є занадто мяким та не відповідає тяжкості скоєного злочину та особам обвинуваченим, а тому їм слід надати більш тривалий іспитовий строк. Покликається на те, що суд безпідставно, без врахування вимог ст. 129 КПК України, залишив без розгляду її цивільний позов до батьків неповнолітніх обвинувачених, оскільки останні є учнями, не мають ні особистого майна, ні будь-яких доходів. Окрім цього, суд першої інстанції, всупереч вимогам ст. 124 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок, не вирішив питання документально підтверджених процесуальних витрат, понесених потерпілим.

У запереченнях на подану апеляційну скаргу захисник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги законного представника потерпілого, а оскаржуваний вирок залишити без змін, оскільки вважає такий законним та обґрунтованим. Покликається на те, що доводи поданої апеляційної скарги не відповідають дійсності. Заперечує факт того, що обвинувачені перекладали вину один на одного. Зазначає, що ОСОБА_4 розкаявся у тому у чому він винуватий, і що доведено у суді першої інстанції. Вважає призначене судом покарання ОСОБА_4 справедливим і достатнім для його виправлення, враховуючи тяжкість вчинених ним дій та його особу. Зазначає, що позовну заяву представника потерпілого обґрунтовано залишено без розгляду у звязку із порушенням вимог до форми і змісту позовної заяви, оскільки позов предявлено матері неповнолітнього ОСОБА_4, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 1179 ЦК України. Окрім цього, ОСОБА_4, будучи обвинуваченим у кримінальному провадженні не зазначений у позовній заяві як цивільний відповідач.

У запереченнях на апеляційну скаргу законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_9 просить відмовити у задоволенні поданої у справі апеляції, а оскаржуваний вирок залишити без змін, оскільки вважає такий законним та обґрунтованим. Призначене судом покарання ОСОБА_5 є справедливим і достатнім для його виправлення, враховуючи тяжкість вчинених ним дій та його особу. Зазначає, що рішення суду про залишення цивільного позову законного представника потерпілого без розгляду є законним та підставним.

Заслухавши пояснення законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 ОСОБА_3, неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_10, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили таку задоволити, думку неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5, їх захисників ОСОБА_6 і ОСОБА_7, законних представників неповнолітніх обвинувачених - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які заперечили проти поданої апеляційної скарги та просили вирок суду залишити без змін, думку прокурора, яка зазначила, що доводи апеляційної скарги щодо необхідності встановлення обвинуваченим іспитового строку тривалістю два роки є безпідставними, а щодо доводів, повязаних із вирішенням цивільного позову поклалась на розсуд суду, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до часткового задоволення виходячи із наступного.

Доведеність вини неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, за наведених у вироку обставинах, підтверджується зібраними у справі, та перевіреними судом першої інстанції доказами і в апеляційному порядку сторонами судового провадження не оспорюється.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції належним чином врахував обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особи обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які вчинили злочин у неповнолітньому віці та вперше притягуються до кримінальної відповідальності, що визнано судом обставинами, які помякшують покарання та відсутністю обставин, які обтяжують покарання, та призначив неповнолітнім ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання у вигляді двох років позбавлення волі кожному, яке, на переконання колегії суддів, відповідає вимогам ст.ст. 65, 103 КК України, та обґрунтовано звільнив неповнолітніх обвинувачених від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши кожному з них іспитовий строк тривалістю один рік, що є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням наведеного та конкретних обставин кримінального провадження, колегія суддів вважає, що встановлений судом першої інстанції неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 іспитовий строк, тривалістю один рік кожному, у повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства та розясненням, що містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» від 16.04.2014р., згідно яких тривалість іспитового строку встановлюється у межах від одного до двох років (ч.3 ст. 104 КК України) з урахуванням визначеного судом строку позбавлення волі, а також даних про особу засудженого й інших обставин справи.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо необхідності встановлення обвинуваченим більш тривалого іспитового строку колегією суддів визнаються необґрунтованими.

У матеріалах провадження на аркушах 12-14 є цивільний позов ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2, поданий до Стрийського міськрайонного суду Львівської області 15.07.2015р. про визнання ОСОБА_3 цивільним позивачем та про стягнення солідарно з ОСОБА_11 (матері неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4Р.) та ОСОБА_9 (матері неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5С.) на користь позивача 57124,01 грн. майнової шкоди, та з ОСОБА_11 7000 грн. маральної шкоди, а з ОСОБА_9 10000 грн. моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушення. А також стягнення з відповідачів понесені витрати на правову допомогу.

Суд першої інстанції даний цивільний позов залишив без розгляду у звязку із неналежним оформленням позовної заяви ОСОБА_3, оскільки у такій заяві, всупереч вимогам ч. 1 ст. 1179 ЦК України, цивільними відповідачами зазначені батьки неповнолітніх обвинувачених, а не самі обвинувачені.

Колегія суддів вважає, що рішення суду про залишення цивільного позову ОСОБА_3 без розгляду, з підстав наведених вище, не відповідає вимогам кримінального процесуального кодексу України.

Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 129 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні залишається судом без розгляду у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених ч. 1 ст. 326 КПК України, а саме у випадках неприбуття у судове засідання цивільного позивача, його представника чи законного представника.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуваний вирок щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині вирішення цивільного позову необхідно скасувати, а матеріали провадження в цій частині слід направити у суд першої інстанції для вирішення в порядку цивільного судочинства. У решті вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.02.2016р. слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 ОСОБА_3 задоволити частково.

Вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 8 лютого 2016р. щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, в частині вирішення цивільного позову скасувати, а матеріали провадження у цій частині скерувати у суд першої інстанції для вирішення в порядку цивільного судочинства.

У решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня її проголошення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

С у д д і

ОСОБА_1 ОСОБА_12 ОСОБА_13