Постанова № 57268607, 12.04.2016, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/394/16-а

Провадження № 2-а/456/42/2016

ПОСТАНОВА

іменем України

12 квітня 2016 року

Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого-судді Бораковського В. М.

за участю секретаря Проців І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Підгірцівської сільської ради Стрийського району Львівської області про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання його вчинити певні дії, -

встановив:

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що у листопаді 2010 року він був обраний сільським головою Підгірцівської сільської ради і перебував на цій посаді до 6 листопада 2015 року. З посади був звільнений у зв'язку із закінченням строку повноважень. Попереднім місцем його роботи була Підгірцівська сільська рада, де з 12.04.2006р. по 15.11.2010р. він працював на виборній посаді - сільським головою. Приблизно з 2000 року по час припинення діяльності (20.08.2009 року) він був учасником громадської організації - фізкультурно-спортивного клубу (ФСК) «Верчани» без отримання грошової винагороди. Після звільнення його з виборної посади у зв'язку із закінченням повноважень у нього, відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», виникло право на надання попередньої роботи (посади), а за її відсутності - іншої рівноцінної роботи (посади) на тому самому (в Підгірцівській сільській раді) або, за його згодою, на іншому підприємстві, в установі, організації. 3 грудня 2015 року він звернувся до новообраного сільського голови з письмовою заявою про збереження за ним середньої заробітної плати на період працевлаштування. Розглядаючи його звернення, сільський голова ОСОБА_2 одноособово відмовив у збереженні за ним середнього заробітку за виборною посадою на період працевлаштування, чим порушив вимоги ч. 2 п. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Ця відмова є надуманою, не відповідає дійсності, спростовується записами у трудовій книжці за №№ 8-11, з яких вбачається, що до обрання сільським головою у листопаді 2010 року його попередня посада була «сільський голова» в Підгірцівській сільській раді. У 2015 році його доходи, одержані у вигляді заробітної плати на виборній посаді, склали 47036,49 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, суду пояснивши, що він був зареєстрований як кандидат на посаду сільського голови в 2015р., але не був обраний на цю посаду. Після звільнення з посади сільського голови іншу посаду йому не пропонували. До обрання його на посаду сільського голови період часу з 2002р. по 2006р. він ніде не працював, а в 2006р. був обраний на посаду сільського голови Підгірцівської сільської ради. Також, до обрання сільським головою він був членом громадської організації на громадських засадах. Оскільки він двічі обирався на посаду сільського голови, вважає, що попередньою посадою перед звільненням в нього була посада сільського голови. Просить позов задоволити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив суду пояснивши, що до обрання позивача на посаду сільського голови Підгірцівської сільської ради він не перебував у трудових відносинах з будь-яким підприємством, установою чи організацією, тому на нього не поширюються гарантії, передбачені ст. 33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад». Заява позивача була розглянута, але розпорядження про виплату середньої заробітної плати позивачу він не видавав, оскільки не було для цього підстав, тому просить в задоволені позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються адміністративний позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №21488514 вбачається, що одним з засновників (учасників) Громадської організації ФСК «Верчани» є ОСОБА_1 19.03.2009р. в реєстр внесені дані про ліквідацію цієї організації.

Як вбачається з записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1, заповненої на ім'я ОСОБА_3 01.03.1990р., з 12.07.2000р. по 07.04.2001р. ОСОБА_1 здійснювалася виплата допомоги з безробіття (запис №08). В період часу з 12.04.2006р. до 15.11.2010р. та з 15.11.2010р. до 06.11.2015р. ОСОБА_1 був обраний на посаду сільського голови Підгірцівської сільської ради (запис №8 та №12). 15.11.2015р. ОСОБА_1 звільнений з займаної посади у зв'язку із закінченням строку повноважень (запис №13).

Зі змісту листа сільського голови Підгірцівської сільської ради Стрийського району від 11.01.2016р. №02-14/7 вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у збереженні за ним середньої заробітної плати у зв'язку з неможливістю працевлаштування на попереднє місце роботи у ФСК «Верчани» у зв'язку з непоширенням на нього гарантій, передбачених ст. 33 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад».

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначено в преамбулі Закону України « Про статус депутатів місцевих рад», цей Закон відповідно до Конституції України, Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», інших законів України визначає правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 даного Закону депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді. Час, коли колишній депутат тимчасово не працював у зв'язку з неможливістю надання йому попередньої або рівноцінної роботи (посади) безпосередньо після закінчення строку його повноважень, зараховується, але не більше шести місяців, до страхового стажу і стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою депутат працював до обрання у місцеву раду, де він виконував свої обов'язки на постійній основі.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частина 2 ст. 71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до роз'яснень Міністерства соціальної політики України від 16.05.2014 р. №746/13/74-14 «Щодо соціальних гарантій депутатів місцевих рад» відповідно до частини другої статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому ж самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. Норма статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» встановлює право працівника, звільненого з роботи внаслідок обрання на виборну посаду у раді, на одержання після закінчення його повноважень за виборною посадою попередньої роботи (посади) на тому ж підприємстві, в установі, організації або надання йому рівноцінної роботи (посади). За депутатом місцевої ради, який працював у раді на виборній посаді, в разі неможливості надання попередньої або рівноцінної роботи (посади) передбачено збереження на період працевлаштування, але не більше шести місяців, середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді в раді, виплата якої провадиться за рахунок місцевого бюджету. Колишній депутат місцевої ради для отримання середньої заробітної плати на час працевлаштування повинен надати до ради довідку про неможливість його працевлаштування підприємством, де він працював до обрання, на попередній або рівноцінній роботі (посаді) та трудову книжку. На підставі цього радою видається відповідне розпорядження. Тобто у разі коли колишній депутат місцевої ради до обрання на виборну посаду у раді перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду діяльності, однак надання попередньої або рівноцінної роботи йому на цьому підприємстві (установі, організації) або, за його згодою, на іншому неможливе, закон гарантує збереження за цим депутатом середньої заробітної плати на період його працевлаштування, але не більше шести місяців; у разі ж коли колишній депутат місцевої ради до обрання на виборну посаду у раді не перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду, зазначені вище гарантії на нього не поширюються.

Таким чином, дослідженими у судовому засіданні обставинами справи встановлено, що в період часу з 12.04.2006р. до 15.11.2010р. та з 15.11.2010р. до 06.11.2015р. ОСОБА_1 був обраний на посаду сільського голови Підгірцівської сільської ради, а 15.11.2015р. звільнений з займаної посади у зв'язку із закінченням строку повноважень. До обрання на посаду сільського голови ОСОБА_1 в трудових відносинах не перебував.

Враховуючи, що до обрання позивача на посаду сільського голови Підгірцівської сільської ради, він не перебував у трудових відносинах з жодним підприємством (установою, організацією), що підтверджується копією трудової книжки і про що ствердив позивач в судовому засіданні, тому позов є безпідставним і до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 11, 86, 118, 159, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», суд -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Підгірцівської сільської ради Стрийського району Львівської області про визнання неправомірними дії Підгірцівської сільської ради Стрийського району щодо відмови у збереженні за ним його середнього заробітку за виборною посадою та зобов'язання відповідача провести йому нарахування й виплату середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді у раді, на період працевлаштування, але не більше шести місяців, що виплачується з відповідного місцевого бюджету - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Постанова виготовлена в одному примірнику і має силу оригіналу.

Головуючий-суддя В. М. Бораковський