Ухвала суду № 57266299, 20.04.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 233/666/13-ц Номер провадження 22-ц/775/715/2016

Головуючий у 1 інстанції: Мартишева Т.О. Єдиний унікальний номер 233/666/13-ц

Суддя доповідач: Краснощокова Н.С. Номер провадження 22-ц/775/715/2016

Категорія: 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Краснощокової Н.С.,

суддів: Гапонова А.В., Кішкіної І.В.,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 лютого 2016 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 травня 2013р. частково задоволено позов ПАТ КБ «Приватбанк», стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №DNH4КР51320064 від 19 липня 2006р. станом на 11 січня 2013р. в розмірі 62 016,09 грн. та судові витрати в сумі 620,16 грн..

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2014р. заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25 березня 2014р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, заочне рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 травня 2013р. залишено без зміни.

20 травня 2015р. ОСОБА_1 подав заяву про перегляд заочного рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 травня 2013р. за нововиявленими обставинами. Зазначав, що після набрання заочним рішенням законної сили виникли нововиявлені обставини, які були встановлені судом при розгляді його позову до банку про припинення правовідносин, що виникли на підставі кредитного договору. Так, в судовому рішенні Костянтинівського міськрайонного суду від 23.01.2015р. зазначено, що при дослідженні доказів у справі ОСОБА_1 до банку, а саме листа банку від 19.12.2014р. було встановлено нововиявлені обставини про те, що ФОП «ОСОБА_2А.» перерахувала грошові кошти банку, а не ОСОБА_1 і це були не платежі за договором, а заборгованість по сумі саме кредиту, тобто тіло кредиту. Перерахування відбулося 12.08.2008р., що було встановлене рішенням суду та не підлягає доказуванню. Оскільки ОСОБА_1 у 2007 році через брак товару повернув його продавцю, розірвавши таким чином договір купівлі продажу, автоматично припинився і кредитний договір, що передбачено ч.9 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, нововиявленою обставиною є висновок Верховного Суду України, викладений ним у постанові від 11.02.20015р. у справі № 6-240 цс 14 про те, що коли умови кредитного договору, на підставі яких суд стягнув кошти, не підписувались особою, яка отримала кредит, вони не є частиною кредитного договору та не породжують будь яких зобовязань. Костянтинівський міський суд поклав в основу свого рішення саме не підписані ОСОБА_1 умови кредитного договору, які начебто є частиною підписаної ним заяви на видачу кредиту.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 12 серпня 2015р. у задоволенні заяви про перегляд рішення у звязку з нововиявленими обставинами відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 08 грудня 2015р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 12 серпня 2015р. скасовано та питання передано на новий судовий розгляд.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 лютого 2016р. визнано поважними причини пропуску строку подання заяви про перегляд судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 травня 2013р. у звязку з нововиявленими обставинами.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 лютого 2016р. у задоволенні заяви про перегляд рішення у звязку з нововиявленими обставинами відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу від 29 лютого 2016р. про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення у звязку з нововиявленими обставинами, внаслідок чого скасувати рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові банку. Посилається на те, що суд неправильно не врахував, що наявність нововиявлених обставин вже була встановлена судовим рішенням, яке є обовязковим для виконання і не підлягає жодному доказуванню згідно ст. 61 ЦПК України. Так, в судовому рішенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23.01.2015р. зазначено, що «при дослідженні доказів у справі ОСОБА_1 до банку, а саме листа банку від 19.12.2014р. були встановлені нововиявлені обставини про те, що ФОП «ОСОБА_3А.» перерахувала грошові кошти банку, а не ОСОБА_1 і це були не платежі за договором, а заборгованість по сумі саме кредиту, тобто тіло кредиту». Він звернувся із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, за його заявою ще суддя Малінов О.С., враховуючи наявність цих нововиявлених обставин, відкрив провадження та розглянув заяву по суті. Таким чином, питання наявності нововиявлених обставин встановлено саме при відкритті провадження за заявою, ці обставини були і є, як встановив суддя Малінов О.С.. Тому після відкриття провадження суд у будь якому випадку повинен прийняти нове рішення, якщо рішення змінюється у формі рішення, якщо рішення не змінюється у формі ухвали. Таким чином, суддя, що постановила оскаржувану ухвалу, самоусунулась від розгляду справи, дослідження доказів, пославшись лише на відсутність нововиявлених обставин, що на цій стадії в принципі не вирішується. Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 травня 2013р. не відповідає вимогам закону. Так як він у 2007р. через брак товару повернув його продавцю, розірвавши таким чином договір купівлі продажу, то автоматично припинився і кредитний договір, що передбачено ч.9 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, Верховний Суд України у постанові від 11.02.2015р. у справі №6-240 цс14 зробив висновок про те, що у випадку, коли умови кредитного договору, на підставі яких суд стягнув кошти, не підписувались особою, яка отримала кредит, вони не є частиною кредитного договору та не породжують будь яких зобовязань. Встановлено, що він умови кредитного договору не підписував, з урахуванням приписів ст. 360-7 ЦПК України суд повинен був прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог банку.

В засідання апеляційного суду сторони не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені, обидві сторони подали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення у звязку з нововиявленими обставинами суд обґрунтовано виходив із того, що обставини, на які посилався ОСОБА_1 у заяві, не є нововиявленими.

Так, у заяві про перегляд рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 31.05.2013р. у звязку з нововиявленими обставинами ОСОБА_1 посилався, як на нововиявлені, на наступні обставини. В судовому рішенні Костянтинівського міськрайонного суду від 23.01.2015р. зазначено, що при дослідженні доказів у справі ОСОБА_1 до банку, а саме листа банку від 19.12.2014р. були встановлені нововиявлені обставини про те, що ФОП «ОСОБА_3А.» перерахувала грошові кошти банку, а не ОСОБА_1 і це були не платежі за договором, а заборгованість по сумі саме кредиту, тобто тіло кредиту. Тому в дію вступають приписи законодавства про захист прав споживачів, які регламентують автоматичне припинення правовідносин по кредитному договору, у разі розірвання договору купівлі продажу, за яким сплачувались кредитні кошти. Так як ОСОБА_1 у 2007р. через брак товару повернув його продавцю, розірвавши таким чином договір купівлі продажу, автоматично припинився і кредитний договір, що передбачено ч.9 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, Верховним Судом України у постанові від 11.02.20015р. у справі № 6-240 цс 14 зроблено висновок про те, що коли умови кредитного договору, на підставі яких суд стягнув кошти, не підписувались особою, яка отримала кредит, вони не є частиною кредитного договору та не породжують будь яких зобовязань. Костянтинівський міський суд поклав в основу свого рішення саме не підписані ним умови кредитного договору, які начебто є частиною підписаної ним заяви на видачу кредиту.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За змістом вказаної норми права нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК України).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

У заочному рішенні Костянтинівського міськрайонного суду від 31 травня 2013р. зазначено, що суд розглянув справу за відсутності відповідача, та суд виклав позицію відповідача, яку той висловив на попередніх судових засіданнях про те, що він отримав кредит на споживчі цілі для придбання телевізора, який наприкінці 2006р. зламався і він здав його в магазин. 29 січня 2007р. він сплатив банку 2 100 грн. і вважав, що виконання зобовязання за кредитним договором закінчено, оскільки продавець завірив його про сплату банку вартості телевізора в розмірі 9 900 грн., в подальшому зясувалось, що продавець цю суму переказав із запізненням і тому погашення кредиту не сталось, що і призвело до утворення вказаної заборгованості. На підтвердження цих обставин відповідач подавав суду копії квитанції від 29 січня 2007р. про сплату ним банку 2 100 грн. та платіжного доручення від 12 серпня 2008р. про сплату ОСОБА_3 9 900 грн..

На ці ж обставини відповідач посилався у заяві про скасування заочного рішення та у апеляційній скарзі на заочне рішення.

Отже, обставини про те, що ФОП «ОСОБА_3А.» перерахувала грошові кошти банку були відомі відповідачу під час розгляду справи, він на них посилався, надавав на їх підтвердження письмові докази, тому суд правильно прийшов до висновку, що ці обставини не є нововиявленими.

Не спростовують висновків суд та є безпідставними посилання заявника апеляційної скарги про те, що в рішенні Костянтинівського міськрайонного суду від 23.01.2015р. зазначено, що суд вважає нововиявленою обставиною той факт, що ФОП «ОСОБА_3А.» перерахувала кошти банку, а не ОСОБА_1 і це були не платежі за договором, а заборгованість по тілу кредиту, оскільки питання про те, чи є обставини нововиявленими, вирішує суд, що розглядає відповідну заяву, тому ч.3 ст. 61 ЦПК України застосована бути не може.

Безпідставним є також посилання ОСОБА_1 на те, що наявність нововиявлених обставин була встановлена в ухвалі судді Костянтинівського міськрайонного суду від 22 травня 2015р., якою було відкрито провадження за заявою відповідача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, це не відповідає дійсності та не витікає із змісту ухвали.

Також не є нововиявленою обставиною висновок Верховного Суду України у постанові від 11.02.2015р. у справі №6-240 цс14, оскільки той факт, що відповідач не підписував умови та правила надання кредиту був йому відомий під час розгляду справи, на нього відповідач посилався у апеляційній скарзі на заочне рішення суду.

Отже, обидві обставини, на які посилався відповідач, як на нововиявлені, такими не являються.

Згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 лютого 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: