Рішення № 57265099, 18.04.2016, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/2000/16-ц

2/264/1256/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"18" квітня 2016 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Кузнецова Д. В., при секретарі Мащенко Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказав, що з 10.01.2012 року по 25.08.2015 року перебував у трудових відносинах з ПАТ «Азовзагальмаш». З березня 2015 року відповідач припинив виплату заробітної плати, у звязку із чим виникла заборгованість. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за період з 01.03.2015 року по 25.08.2015 року. Також зазначив, що в звязку з порушенням його права на заробітну плату йому була завдана моральна шкода, розмір якої позивач оцінює у 3000,00 грн.

У подальшому позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за період роботи з квітня 2015 року по серпень 2015 року у сумі 9490,52 грн. та моральну шкоду у розмірі 3000 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про можливість розгляду справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких позов визнав частково та підтвердив, що існує заборгованість підприємства із заробітної плати перед позивачем в розмірі 9490,52 грн. Інші позовні вимоги також не визнав.

Відповідач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, у судове засідання не прибув з невідомих причин, тому за наявності письмової згоди позивача суд вважає можливим постановити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Згідно із статтею 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Основним законом України статтею 43 Конституції передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обовязки, в рівній мірі кореспондується обовязок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Судом встановлено, що позивач з 10.01.2012 року по 25.08.2015 року працював у відповідача, що підтверджується записами в його трудовій книжці.

25.08.2015 р. позивач був звільнений з підприємства за власним бажанням, згідно статті 38 КЗпП України.

За період роботи позивача йому нараховувалась заробітна платня.

Згідно наданої відповідачем довідки № 238/ро-826 від 14.04.2016р. сума заборгованості по заробітній платі з урахуванням вже утриманих обовязкових податків та зборів перед ОСОБА_1 за період його роботи з квітня по серпень 2015 року складає: квітень 2015р. 1376,76 грн., травень 2015р. 1634,25 грн., червень 2015р. 1810,22 грн., липень 2015р. 1846,01 грн., серпень 2015р. 2823,28 грн. (в т.ч. компенсація за невикористану відпустку 2799,02 грн.), а всього 9490,52 грн.

Положеннями ст. 115 КЗпП України встановлено обовязок працедавця виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідачем вказаних вимог закону дотримано не було, заробітна плата у встановлені строки не виплачувалася та остаточний розрахунок при звільненні не проведений, що підтверджується власною довідкою відповідача та його письмовими поясненнями, внаслідок цього по сьогоднішній день існує заявлена позивачем заборгованість по заробітній платі в розмірі 9490,52 грн. з вирахуванням вже сум, які підлягають утриманню як обовязкові податки та збори, тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За змістом вказаного положення, законною підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У відповідності із п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року із змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань фізичних, душевних, психічних та з урахування інших обставин.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином судом встановлено, що внаслідок несвоєчасної виплати відповідачем позивачу заробітної плати та остаточного розрахунку при звільненні, позивачу була спричинена моральна шкода, між тим, розмір визначений позивачем у 3000,00 грн. є завищеним.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, зокрема: характер порушення прав позивача, період виниклої заборгованості по заробітній платі, розмір заборгованості, що утворилася, істотність вимушених змін у його житті через тривалу невиплату заробітної плати та зусиль, вжитих для відновлення трудових прав, приходить до висновку, що достатньою і справедливою буде компенсація моральної шкоди в розмірі 300 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 551,20 грн. за вимоги майнового характеру та 551,20 грн. за вимоги немайнового характеру.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218, 224-228 ЦПК України, ст.ст. 233, 237-1 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (02094, м.Київ, вул. Пожарського, будинок 4, нежиле приміщення 63, код ЄДРПОУ 13504334) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкає в м. Маріуполі, вул. Канашевича Сагайдачного (50 років СРСР)АДРЕСА_1, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2, заборгованість по заробітній платі у сумі 9490,52 грн. (девять тисяч чотириста девяносто гривень 52 коп.).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (02094, м.Київ, вул. Пожарського, будинок 4, нежиле приміщення 63, код ЄДРПОУ 13504334) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкає в м. Маріуполі, вул. Канашевича Сагайдачного (50 років СРСР)АДРЕСА_1, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 300,00 (триста) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (02094, м.Київ, вул. Пожарського, будинок 4, нежиле приміщення 63, код ЄДРПОУ 13504334) на користь держави судовий збір у розмірі 1102,40 грн.

Рішення може бути переглянуто судом, який його прийняв, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Іншими особами, які беруть участь у справі, на рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д. В. Кузнецов