Ухвала суду № 57264097, 24.03.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3192/16-ц

Провадження № 2/761/3513/2016

У Х В А Л А

24 березня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Сіромашенко Н.В.,

при секретарі Мурга О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка,4», 3-і особи: ОСОБА_10, ОСОБА_6, Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Milford Investments Ltd" про визначення статусу приміщень, визнання спільною сумісною власністю, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з вказаною позовною заявою.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_8 заявив клопотання про надання позивачам часу на усунення недоліків, посилаючись на те, що у поданій до суду позовній заяві останніми не вказана ціна позову, не зазначено про склад та вартість майна, щодо якого заявлено позовні вимоги; не сплачено судовий збір за ставками, передбаченими для судового збору за майновими вимогами. Крім того, у позовній заяві відсутні посилання на ту обставину, що позивачі є співвласниками багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 і не зазначено доказів, які доводять цю обставину щодо кожного з позивачів.

Представник відповідача ОСОБА_9 підтримав заявлене клопотання.

Представник позивачів заперечував проти заявленого клопотання, мотивуючи тим, що у відповідності до вимог чинного законодавства приміщення загального користування у багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності власникам квартир і не становлять комерційної цінності; будь-якої майнової мети позивачі не передбачають, а тому судовий збір сплачено правильно.

3-я особа ОСОБА_6 проти клопотання не заперечувала.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ч.ч. 2, 5 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна, зокрема, містити ціну позову щодо вимог майнового характеру; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Позивачами відповідно до п.2 ч.6 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» до позовної заяви надано квитанції про сплату судового збору у розмірі, встановленому ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання позову немайнового характеру.

Проте, виходячи із предмету позову, суд вважає, що спір являється, в тому числі, майновим.

Відповідно до ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставки судового збору встановлюються у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч.2 ст.6 вказаного Закону у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Пункт 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року N 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснює, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК). Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Відповідно до п.10 вказаної постанови, який має рекомендаційний характер, у разі об'єднання позовних вимог відповідно до статті 126 ЦПК, а також у випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (частина шоста статті 6 Закону N 3674-VI). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один із позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума збору зменшується пропорційно до заявлених ним вимог.

Разом з тим, позивачами не визначено та не зазначено при зверненні до суду з позовною заявою ціну позову, не надано доказів на підтвердження цього, не сплачено судовий збір з урахуванням вимог ЗУ «Про судовий збір» щодо заявлених майнових вимог.

Крім того, позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують наявність у позивачів права власності на квартири або нежитлові приміщення в будинку АДРЕСА_1

Вище вказані недоліки є підставою для залишення позову без руху.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

У відповідності до п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

З огляду на викладене, керуючись ст.119, 121, 209, 210 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка,4» про визначення статусу приміщень, визнання спільною сумісною власністю, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху, надавши позивачам строк для усунення недоліків терміном 5 (п'ять) днів з дня отримання останнім копії ухвали.

Роз'яснити позивачам, що у разі не усунення недоліків, заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: