Ухвала суду № 57264085, 29.03.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11468/16-ц

Провадження № 2-з/761/162/2016

УХВАЛА

29 березня 2016 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, пред'явленого до ОСОБА_2 у справі №761/11468/16-ц (провадження №2/761/4597/2016),-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року позивач звернулася до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом, в якому просить визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 27.11.2007, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоришиним О.П., зареєстрований у реєстрі за № 11243.

В порядку автоматизованого розподілу справ, у відповідності до ст.11-1 ЦПК України, справі присвоєно №761/11468/16-ц (провадження № 2/761/4597/2016) та передано на розгляд судді Сіромашенко Н.В.

Одночасно з позовом, було подано заяву про забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування квартири АДРЕСА_1 від 27.11.2007, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоришиним О.П., зареєстрований у реєстрі за № 11243.

В обґрунтування заяви посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі визнання оспорюваного договору недійсним, оскільки є достатньо підстав вважати, що вказане нерухоме майно, під час розгляду справи, може бути відчужене відповідачем іншим особам. При цьому зауважував

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Проаналізувавши зміст заяви про забезпечення позову та зміст позовної заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1-3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з урахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Суд, вважає доцільним вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування квартири АДРЕСА_1 від 27.11.2007, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоришиним О.П., зареєстрований у реєстрі за № 11243.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, пред'явленого до ОСОБА_2 у справі №761/11468/16-ц (провадження №2/761/4597/2016) - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування квартири АДРЕСА_1 від 27.11.2007, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоришиним О.П., зареєстрований у реєстрі за № 11243.

Стягувач - ОСОБА_1, адреса: с. Степанівка, Диканський р-н., Полтавська обл., 38450.

Боржник - ОСОБА_2, адреса: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її винесення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя