Ухвала суду № 57262447, 19.04.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

__________

У Х В А Л А

Іменем України

19 квітня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді : Єремейчука С.В., суддів : Баглика С.П., Збитковської Т.І., з участю секретаря : Вегери М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1- адвоката Лазарчука М.В. на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 9 лютого 2016 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12015180200000238 від 11 березня 2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,

з участю прокурора : Купрун Є.П., , слідчого : Сачука Т.Ю., скаржника : ОСОБА_1,

представника : Лазарчука М.В.,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 9 лютого 2016 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції в Рівненській області Сачук Т.Ю., погодженого з прокурором відділу прокуратури Рівненської області Купрун Є.П. щодо накладення арешту на нерухоме майно, а саме: на майновий комплекс, що складається з адміністративної будівлі, літ. « А-1», будівлі душевої, літ. «Б-1», будівлі складу гаража, літ. «В-1», будівлі гаража , літ. »Д-1» , будівлі гаража , літ. «Е-1», майданчика асфальтованого площею 1260 кв.м., майданчика асфальтованого площею 2226 кв.м., майданчика асфальтованого площею 550 кв.м., майданчика асфальтованого площею 375 кв.м, розташованого по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, шляхом заборони користування та розпорядження нерухомим майном. ____________

Крим. провадження: № 11сс /787/84/2016 Головуючий у І-й інстанції : Головчак М.М. Категорія : ст.170 КПК України Доповідач : Єремейчук С.В.

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки з досліджених судом доказів вбачається, що наявні достатні дані, які вказують на те, що вказане майно є предметом кримінального правопорушення, а також з метою забезпечення цивільного позову необхідно накласти арешт на майно.

У поданій в інтересах ОСОБА_1 апеляційній скарзі адвокат Лазарчук М.В. доводить, що судом безпідставно накладено арешт на належне нерухоме майно ОСОБА_1, який є добросовісним набувачем , не є і не може бути підозрюваним, обвинуваченим, а ні особою , яка може нести цивільну відповідальність у кримінальному провадженні. Всупереч положенням ст.ст.170-172 КПК України матеріали судової справи не містять даних про підтвердження самої події можливого злочину, визнання майна речовим доказом по справі, існування та обгрунтування розміру можливого збитку та самого факту наявності цивільного позову. Слідчий суддя в ухвалі вказав, що з метою забезпечення цивільного позову необхідно накласти арешт на майно. Однак , матеріали справи не містять хоча б інформації про існування цивільного позову . ОСОБА_1 у встановленому законом порядку було придбане майно для здійснення господарської діяльності, проведено відповідні розрахунки, ремонтні робогти та укладено договори оренди земельних ділянок під майном -особа оплатила майно, несе витрати на його утримання, в тому числі і по слаті орендної плати за землю, і при цьому, фактично, безстроково прозбьавляється права користування майном та неможливості здійснення підприємцникьої діяльності. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою у задоволенні клдопотання слідчого СУ ГУНП в Рівненсьткій області Сачука Т.Ю. про накладення арешту на майно, відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника інтересів ОСОБА_1 -адвоката Лазарчука М.В. та скаржника ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора Купрун Є.П., яка вважає ухвалу слідчого судді законною і просить залишити її без зміни, перевіривши матеріали за клопотанням та кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді від 9 лютого 2016 року подана 8 квітня 2016 року. Так як власник майна ОСОБА_1 не повідомлявся про розгляд клопотання і про наявність ухвали йому стало відомо лише 4.04.2016 року, що підтверджується матеріалами провадження, а тому строк на апеляційне оскарження відповідно до вимог абз. 2 ч.3 ст.395 КПК України апелянтом не пропущено, оскільки

строк для нього в даному випадку обчислюється з дня отримання ним копії судового рішення.

Згідно матеріалів судової справи, слідчим управлінням ГУ НП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015180200000238 від 11 березня 2015 року , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за фактом розтрати державного майна шляхом зловживання службовими особами ДП « Рівненський облавтодор» ПАТ « ДАК Автомобільні дороги України» , вчиненого в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. Клопотання містить дані про те, що службові особи ДП « Рівненський облавтодор» ПАТ « ДАК Автомобільні дороги України » та ТОВ « МСМ Фаворит» проведено відчуження державного майна, а саме нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 за заниженою вартістю, яке в подальшому було продано ОСОБА_1.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України (в редакції , яка діяла на час розгляду клопотання) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України ( в редакції , яка діяла на час розгляду клопотання) підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України , що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Слідчий суддя обгрунтовано вказав в ухвалі на те, що наведені в клопотанні

дані дають підстави вважати, що майно, яке належить третій особі ОСОБА_1 є предметом, доказом вчинення злочину, а також з метою забезпечення цивільного позову необхідно накласти арешт на майно.

Слідчий в клопотанні вказує на те , що нерухоме майно (приміщення) є предметом кримінального правопорушення, та є достатні підстави вважати, що дане майно може бути відчужене або пошкоджене, оскільки згідно показань свідка ОСОБА_5, 05 та 06 лютого 2016 року невідомі особи розбирали приміщення , належні ОСОБА_1, розташовані по АДРЕСА_1, демонтуючи шифер та дошки, розбираючи дах.

При постановленні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, передбачені ст.170 КПК України, можливість використання зазначеного майна як доказу у кримінальному провадженні, мету забезпечення кримінального провадження.

Покликання апелянта на ті обставини, що слідчий суддя не перевірив наявність достатніх доказів, які б вказували на наявність події злочину не заслуговують на увагу, оскільки до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.

Наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції , при цьому було вислухано доводи слідчого, досліджені матеріали кримінального провадження, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя навів в ухвалі переконливі мотиви , з яких він дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів ,

У Х В А Л И Л А :

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 9 лютого 2016 року щодо накладення арешту на нерухоме майно , розташованого по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1, шляхом заборони користування та розпорядження нерухомим майном, залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_1- адвоката Лазарчука М.В. - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

____ ____ _____

Єремейчук С.В. Баглик С.П. Збитковська Т.І.