Постанова № 57261129, 08.04.2016, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/377/16-а

2-а/530/7/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2016 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Должко С.Р., при секретарі Бедюх Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Зіньків адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області про визнання неправомірними та протиправними дій Управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі щодо перерахунку пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в Зіньківський районний суд Полтавської області з позовом до Управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області про визнання неправомірними та протиправними дій Управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі щодо перерахунку пенсії.

В судовому засіданні позивач, ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача, ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача, Управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області позовні вимоги не визнав.

Заслухавши позивача, представника позивача, які підтримали позовні вимоги, представника відповідача, який не визнав позовні вимоги та дослідивши наявні матеріали справи, суд знаходить, що заявлені вимоги обґрунтовані і такі, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 19 Конституції України, Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 5 КАС України, - адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ст. 69 - 70 КАС України, - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Нормою ст. 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В судовому засідані було встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію в управлінні Пенсійного фонду України в Зіньківському районі з 02.08.2011 року відповідно до Закону України "Про державну службу", призначену в розмірі 90 відсотків від заробітної плати.

При обрахунку розміру пенсії позивача було використано посадовий оклад в розмірі 1404,00 грн., доплату за 9 ранг в розмірі 90,00 грн., надбавку за вислугу років в розмірі 597,60 грн.. та надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи та премій за 24 місяці роботи підряд з 01.07.2009 по 30.06.2010 року в сумі 2049,40 грн..

Загальний розмір заробітної плати склав 4141 грн.00 коп. Розмір її пенсії складає 3726,90грн. (4141 х 90%).

26 травня 2015 року позивач звернулася із заявою до Управління щодо проведення перерахунку її пенсії в зв'язку з наданням довідки №120 від 26.05.2015 року про складові заробітної плати за останні 24 календарних місяців роботи за період з 01.07.2009 року по 30.06.2011 року з урахуванням індексації заробітної плати в розмірі 7239,33 грн., матеріальної допомоги в розмірі 7960,29 грн..

02.06.2015р. рішенням №38 управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі було надано позивачу відповідь про відмову в перерахунку пенсії з посиланням на положення ст. 33 Закону України «Про державну службу» та постанову Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865.

Тому позивач була змушена звернутися до Зіньківського районного суду для врегулювання даного питання. 07.07.2015р. Зіньківським районним судом було винесено рішення у справі №530/873/15-а від 07.07.2015р та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду по справі № 530/873/15-а від 20.08.2015 року, якими зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 10.12.2014 року як колишньому начальнику управління державного казначейства Зіньківської районної державної адміністрації з урахуванням індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань, які були їй нараховані та отримані зі сплатою внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та виплатити недоплачену пенсію.

Листом Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі від 08.09.2015 року позивача було повідомлено, що перерахунок проведено з урахуванням редакції ст. 37 Закону України «Про державну службу» на дату з якої проводиться перерахунок пенсії на виконання постанови суду, тобто ст. 37 Закону України «Про Державну службу» від 01.05.2014 року № 3723-X11.. Частиною 2 статті 14, статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України. Судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами ПФУ відповідно до покладених зобовязань, в установленому чинним законодавством порядку. Тому при виконанні рішення Зіньківського районного суду у справі №530/873/15-а від 07.07.2015р та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №530/873/15-а від 20.08.2015 року розмір пенсії після перерахунку зменшується. Розмір пенсії ОСОБА_1 до перерахунку становив 3726,90 гривень на місяць після перерахунку 2215,28 гривень.

17.03.2016 року, позивач звернулася до управління з заявою, щоб їй надали роз'яснення про порядок та умови нарахування її пенсії. Листом від 18.03.2016року № 878 ОСОБА_1 повідомлено, що пенсія їй була нарахована відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» та постанову Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 (в редакції чинній на момент призначення пенсії).

Також 17.03.2016 року позивач написала заяву до управління де просила здійснити перерахунок пенсії їй згідно ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2015 року з урахуванням індексації зарплати та матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 90 відсотків від заробітної плати за 24 останні місяці роботи підряд з 10.12.2014 року. Листом від 18.03.2016 року № 879 ОСОБА_1 повідомлено, що згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» (із змінами внесеними Законами України від 27.03.2014 року 1166-УІІ) - «Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями у розмірі - 70 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Визначення заробітку для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» регулюється Постановою КМУ від 31.05.2000р. №865. Згідно пункту 1 цієї Постанови установлено, що розмір виплат ( крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначаються за вибором того, хто звернувся за пенсією за будь-які 60 календарних місяців роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 року №112).

З урахуванням вищезазначеного після проведення перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 з 10.12.2014 року становить 2215,28 грн.

Відповідно до частини 1 статті 24 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягів прав і свобод людини і громадянина.

Згідно з нормою ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України за № З-рп/2012 від 25 січня 2012 року, згідно з Конституцією України держава забезпечує соціальну спрямованість економіки (частина четверта статті 13), що є основою для реалізації соціальних прав громадян, зокрема на соціальний захист та достатній життєвий рівень. Відповідно до Основного Закону України «кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім"ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло» (стаття 48), «пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом» (частина третя статті 46). Положения цих статей Основного Закону України конкретизують конституційне визначення України як соціальної держави, що передбачає участь суспільства в утриманні тих осіб, які через непрацездатність або з інших незалежних від них причин не мають достатніх засобів для існування.

У Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Частиною другою статті 46 Конституції України передбачено, що право на соціальний захист гарантується, у тому числі, загальнообовязковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно з частиною 1,2 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обовязок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обовязку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

У Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 37 Закону «Про державну службу» (в редакції, що діяла на момент призначення позивачу пенсії), пенсія державним службовцям призначалася в розмірі 90 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Отже, при перерахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України» зміни до статті 37 Закону України «Про державну службу» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Таким чином, позивачці слід проводити перерахунок та виплату недоплаченої пенсії у розмірі 90 відсотків суми заробітної плати, оскільки на момент виходу позивача на пенсію пенсія державним службовцям призначалася згідно з положеннями ст. 37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 90%.

Тому дії відповідача щодо перерахування та виплати позивачу пенсії в розмірі 70% від заробітної плати за 60 календарних місяців роботи на державній службі з 10.12.2014 року є протиправними, так як УПФ України в Зіньківському районі самовільно звужено право позивача на отримання належного рівня пенсійних виплат. Перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії управлінням повинно проводитися в розмірі 90% від суми заробітної плати за 24 календарні місяці (з 01.07.2009 року по 30.05.2010 року), які передують призначенню її пенсії та керуючись ст. 37 Закону України «Про державну службу» та постанову Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 ( в редакції чинній на момент призначення ОСОБА_1 пенсії).

Отже, неправомірні дії управління ПФУ в Зіньківському районі Полтавської області призвели до зменшення розміру виплачуваної позивачу пенсії.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. ст. 2,4,7, 17, 71,94, 158-163, 167 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області про визнання неправомірними та протиправними дій Управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі щодо перерахунку пенсії - задоволити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області щодо перерахування та виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі 70% від заробітної плати за 60 календарних місяців роботи на державній службі з 10.12.2014 року.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, з 10.12.2014 року в розмірі 90% від суми заробітної плати за 24 календарні місяці, які передують призначенню пенсії, керуючись ст. 37 Закону України «Про державну службу» та постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 (в редакції чинній на момент призначення пенсії), з урахуванням постанови Зіньківського районного суду від 07.07.2015р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2015р. № 530/873/15-а.

Стягнути з держави в особі Управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області на користь ОСОБА_4, мешканки АДРЕСА_1 відшкодування понесених судових витрат в сумі 1102/одна тисяча сто дві/ гривні 04 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зіньківський районний суд Полтавської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови в письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Написано власноручно.

Повний текст рішення виготовлено 11.04.2016 року.

Суддя Зіньківського

районного суду Полтавської області С.Р. Должко