Вирок № 57260034, 20.04.2016, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/651/16-к

Провадження № 1-кп/366/59/16

ВИРОК

Іменем України

20 квітня 2016 року смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Корчкова А.А.

за участю секретарів судового засідання Онищенко В.В., Пилипенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015110180000615 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, одруженого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора Матюшко М.А., Калюша І.М.;

з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_1,

інших учасників: потерпілого ОСОБА_2, представника потерпілого ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

30.9.2015року близько 15 години 30 хвилин, водій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, керуючи технічно справним автомобілем марки ВАЗ, моделі 21063, д.н.з. НОМЕР_1, рухався по проїзній частині дороги, що по вул. Польовій в с. Страхолісся, Іванківського району, Київської області.

Під час руху, в порушення вимог п.2.9 «а» Правил дорожнього руху (далі ПДР) України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин, водій ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного спяніння; в порушення вимог п. 2.3 «б» ПДР України, відповідно до якого водій для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, водій ОСОБА_1 був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну; в порушення п.14.6 «а» ПДР України, відповідно до якого обгін заборонено на перехресті, водій ОСОБА_1 здійснював маневр обгону на перехресті нерівнозначних доріг, та в порушення вимог п. 34.1.1 ПДР України, відповідно до якого водіям транспортних засобів забороняється перетинати лінію 1.1 дорожньої розмітки, допустив зіткнення з автомобілем марки «DAEWOO», моделі «Sens», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля марки «DAEWOO», моделі «Sens», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ключиці, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоровя.

Порушення вказаних вимог ПДР України водієм ОСОБА_1П,, знаходяться в прямому причинному звязку з отриманням середнього ступеню тяжкості тілесного ушкодження водієм автомобіля марки «DAEWOO», моделі «Sens», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2

На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.

Так, обвинувачений ОСОБА_1, після розяснення суті обвинувачення, визнавши себе винним, підтвердив вищезазначені обставини. Пояснив, що 30 вересня 2015 року повертався з с. Страхолісся до с. Феневичі рухаючись на автомобілі марки ВАЗ, моделі 21063, д.н.з. НОМЕР_1. Під час керування транспортним засобом перебував в стані алкогольного спяніння, оскільки до цього випивав спиртні напої разом зі своїм товаришем. Рухаючись в с. Страхолісся за 150 метрів побачив автомобіль марки «DAEWOO», яка здійснювала поворот на ліво, але втримати машину не зміг і здійснив наїзд на вказаний транспортний засіб шляхом перетину осьової лінії на перехресті. Зазначив, що рухався зі швидкістю 80 км на годину. Під час зіткнення втратив свідомість, прийшов до тями в машині швидкої допомоги.

Вину визнає, у вчиненому розкаюється.

Наявні в справі докази його винуватості, він не оспорює. Не вбачає потреби у допиті свідків та дослідженні доказів.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 надав покази, що в кінці вересня 2015 року приблизно о 15 годині 30 хвилин рухався в с. Страхолісся на автомобілі марки «DAEWOO», моделі «Sens», д.н.з. НОМЕР_2, в якій також перебували ще чотири громадянина, яких потерпілий зобовязавзя підвезти. З метою здійснення повороту, ОСОБА_2 включив сигнал повороту та пересвідчившись у відсутності зустрічного транспорту почав проводити поворот. В цей час на великій швидкості в його транспортний засіб вїхав автомобіль марки ВАЗ, моделі 21063, д.н.з. НОМЕР_1 та проїхавши декілька метрів врізались в дерево. Потім викликав швидку допомогу та співробітників державтоінспекції, які приїхавши на місце дорожньо-транспортної пригоди встановили наявність алкогольного спяніння у громадянина ОСОБА_1 Також, внаслідок вказаної ДТП потерпілому було завдано ушкодження здоровя, а саме зламано ключицю. Під час вказаної пригоди погодні умови були задовільні, без осадків, асфальт сухий, дорожня розмітка була встановлена.

Суд, вважає доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Суд, враховуючи що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було розяснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.

А тому, крім допиту обвинуваченого та потерпілого інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих даних на нього.

При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини, які помякшують та обтяжують покарання, особу винного.

Відповідно до положень ст. 12 КК України вчинений обвинуваченим ОСОБА_1 злочин, є злочином невеликої тяжкості. Також, ОСОБА_1 характеризується за місцем проживання посередньо, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, стан здоровя задовільний, працює різноробочим, середній заробіток в місяць складає близько 1300 гривень.

Обставинами, що помякшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття в скоєному, саме ця обставина встановлена судом.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Керуючись положенням ч. 4 ст. 67 КК України, суд не визнає обставину знаходження обвинуваченого в стані алкогольного спяніння, як обтяжуючу, оскільки ця ознака є порушенням п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та є елементом обєктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, а отже впливає на його кваліфікацію.

Зясувавши обставини та перевіривши їх доказами, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Враховуючи обставини справи та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність помякшуючої обставини та відсутність обтяжуючих обставин, суд прийшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, та приймає рішення, згідно ст. 75 КК України, про звільнення його від відбування покарання з випробуванням та покладенням обовязків, визначених ст. 76 КК України.

Призначення саме такого покарання, на погляд суду, є необхідним і буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Цивільний позов прокурора, предявлених в порядку ст. 128 КПК України, в інтересах держави, зокрема про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, враховуючи їх повне визнання обвинуваченим, задовольнити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь Департаменту фінансів Київської обласної державної адміністрації кошти на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 в сумі 1997, 67 грн.

Щодо заявленого цивільного позову потерпілого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, то суд вважає, що він підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Законодавець в ч. 2 ст. 127 КПК України передбачив, що шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженню. Зокрема, в ст. 129 КПК України зазначено, що рішення про повне або часткове задоволення позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення.

В судовому засіданні потерпілий (цивільний позивач) та представник потерпілого довели суду, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілому завдано шкоду щодо понесення витрат, повязаних з лікуванням потерпілого. Зокрема, судом встановлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 було завдано ушкодження у вигляді закритого перелому лівої ключиці, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, під час лікування яких ОСОБА_2 поніс витрати на лікування, що було підтверджено письмовими доказами в ході судового засідання.

Керуючись статтями 127-129 КПК України, суд вирішує заявлений цивільний позов потерпілого про стягнення з обвинуваченого на його користь матеріальної шкоди, в сумі 3701, 94 грн, яка пов'язана з фінансовими витратами на лікування потерпілого, враховуючи положення ст. 22 ЦК України задовольнити.

Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди на користь потерпілого, суд враховує моральні страждання потерпілої сторони, які порушили нормальний спокій його життя та життя його сім'ї, тяжкість психологічної та фізичної травми, пов'язаної з нанесеними ушкодженнями здоровя та майна ОСОБА_2, керуючись вимогами ст. 23 ЦК України вважає, що заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди підлягає до задоволення в сумі 30 000 гривень.

Процесуальні витрати складають 2 700 грн. 72 коп. - кошти затрачені на проведення судових експертиз.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 374, 395, 532 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді обмеження волі строком 2 (два) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, та згідно ст. 76 КК України, покласти на нього обовязки: протягом іспитового строку, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Речові докази: автомобіль марки «DAEWOO», моделі «Sens», д.н.з. НОМЕР_2 повернути законному володільцю ОСОБА_2; автомобіль марки ВАЗ, моделі 21063, д.н.з. НОМЕР_1 повернути законному володільцю ОСОБА_5

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 2 700 грн. 72 коп.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь Департаменту фінансів Київської обласної державної адміністрації кошти на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 в сумі 1997, 67 грн. (одержувач платежу: ГУДКСУ у Київській області, МФО 921018, р/р № 31558201132089, код 01993701).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити повністю. Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3701 грн (три тисячі сімсот одну гривню) 94 коп матеріальних збитків, 30000 гривень (тридцять тисяч) моральної шкоди.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя А.А. Корчков