Постанова № 57258618, 14.04.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 квітня 2016 р. № 820/804/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо нарахування сум земельного податку у податкових повідомленнях - рішеннях, а саме: №1572-17/1 на суму 47972,29 грн., № 1572-17/2 на суму 47972,29 грн., № 1572-17/3 на суму 26965,40 грн. та №1572-17 на суму 33679,78 грн. - незаконними та протиправними;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області скасувати податкові повідомлення - рішеннях, а саме: № 1572-17/1 на суму 47972,29 грн., №1572-17/2 на суму 47972,29 грн., № 1572-17/3 на суму 26965,40 грн. та № 1572-17 на суму 33679,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області податковими повідомленнями-рішеннями: від 13.10.2015 р. №1572-17/1 у сумі 47972,29 грн., №1572-17/2 в сумі 47972,29 грн., №1572-17/3 у сумі 26965,40 грн. та №1572-17 у сумі 33679,78 грн. визначив позивачу до сплати земельний податок, згідно інформації з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак, по-перше, відповідач у спірних податкових повідомленнях-рішеннях не вказав податковий період, за який нараховується земельний податок, а, по-друге, відповідачем не враховано, що позивач є власником двоповерхової нежитлової будівлі, а не багатоквартирного будинку. Вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення незаконними, позивач просить суд визнати дії ДПІ по нарахуванню податкових зобов'язань з земельного податку незаконними та прийняти рішення про їх скасування, тобто задовольнити позов.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник відповідача - Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (а.с.48-50) вказав, що спірні податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області прийняті на підставі і в межах повноважень ДПІ, на виконання норм чинного податкового законодавства, і тому позовні вимоги є необґрунтованими. Так, земельний податок був донарахований контролюючим органом на земельну ділянку, яка знаходиться під будівлею, що підтверджено інформацією з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та у строки, встановлені п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України. За таких підстав, відповідач просив суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 належать на праві власності нежитлові приміщення (двоповерхова нежитлова будівля) загальною площею 1198,8 кв.м., яке знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Податковою інспекцією на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на вказані нежитлові приміщення нараховано земельний податок у 2015 році:

- за 2012 рік від 13.10.2015 р. №1572-17/1 у сумі 47972,29 грн., (а.с.16);

- за 2013 рік від 13.10.2015 р. №1572-17/2 у сумі 47972,29 грн., (а.с.17);

- за 2014 рік від 13.10.2015 р. № 1572-17/3 у сумі 26965,40 грн. (а.с.18);

- за 2015 рік від 13.10.2015 р. №1572-17 у сумі 33679,78 грн. (а.с.19).

Не погоджуючись зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до Головного управління ДФС у Харківській області та державної фіскальної служби України.

Рішенням Головного управління ДФС у Харківській області №89/ш/20-40-10-04-14 від 13.01.2016 р. (а.с.23-25) та рішенням Державної фіскальної служби України №1538/ш/99-99-10-01-02-25 (а.с.29-30), податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 13.10.2015 р. № 1572-17/1, №1572-17/2, №1572-17/3 та № 1572-17 залишені без змін, а скаргу - без задоволення.

Матеріалами справи підтверджено, що право власності на нежитлові приміщення загальною площею 1198,8 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1., придбані ОСОБА_2 за договорами купівлі-продажу у лютому-березні 2008 року., що підтверджується Витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18026153 від 07.03.2008 р., №18026067 від 07.03.2008 р., №18026008 від 07.03.2008 р., №18025929 від 07.03.2008 р., №18384118 від 04.04.2008 р., №18384501 від 04.04.2008 р., №18384374 від 04.04.2008 р., №18384212 від 04.04.2008 р.(а.с.8-15).

Вирішуючи спір по суті суду зазначає, що відповідно до статті 125 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визначення і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

З наведених вище норм слідує, що при набутті права власності на будівлю або споруду, нежитлове приміщення, право власності на земельну ділянку, на якій знаходиться будівля, при цьому не завжди переходить у власність власника квартири або нежилого приміщення, розташованого у такому будинку.

Пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Однак, як вбачається з технічного паспорту, виданого Харківським бюро технічної інвентаризації від 08.09.2006 року (а.с.51-55), нежитлові приміщення, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 належать до категорії громадських будинків.

Відповідно до п.287.6 ст.287 Податкового кодексу України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Таким чином, при розрахунку податкових зобов'язань та прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень ДПІ не взято до уваги вказані вище обставини.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачем - Центральною ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області не доведено вчинення дій на підставі, в межах та спосіб, передбачений законодавством України.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не було доведено правомірності дій податкового органу щодо нарахування земельного податку та мотивів винесення спірних податкових повідомлень - рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_2, позов слід задовольнити.

Позовні вимоги в частині зобов'язання Центральної податкової інспекції м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області скасувати спірні податкові повідомлення-рішення задоволенню не підлягає, оскільки правом на скасування таких рішення наділені лише податкові інспекція вищого рівня в процедурі адміністративного оскарження та суд.

Судові витрати слід розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо нарахування сум земельного податку у податкових повідомленнях - рішеннях від 13.10.2015 року № 1572-17/1, №1572-17/2, №1572-17/3 та № 1572-17.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 13.10.2015 року № 1572-17/1, №1572-17/2, №1572-17/3 та № 1572-17.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 21 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (місцезнаходження: 61166, м.Харків, пр. Науки, буд.9, код ЄДРПОУ 39859805).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 19 квітня 2016 року.

Суддя Панченко О.В.