Постанова № 57258541, 14.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2016 р.

м.Одеса

Справа № 522/6253/15-а

Категорія: 6.3

Головуючий в 1 інстанції: Кравчук Т.С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,

при секретарі – Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад I-III ступеню – дошкільний навчальний заклад «Інтелект» у вигляді ТОВ на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад I-III ступеню – дошкільний навчальний заклад «Інтелект» у вигляді ТОВ до виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, –

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад I-III ступеню – дошкільний навчальний заклад «Інтелект» у вигляді ТОВ звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.03.2015 року № 74 «Про надання департаменту освіти та науки Одеської міської ради в управління із закріпленням на праві оперативного управління будівель та споруд, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 58-А».

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що на момент прийняття спірного рішення позивач згідно з Витягу з реєстру речових прав на нерухоме мано був власником нерухомого майна за вищевказаною адресою, в зв’язку з чим виконавчий комітет Одеської міської ради не мав права розпоряджатися останнім.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2016 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад I-III ступеню – дошкільний навчальний заклад «Інтелект» у вигляді ТОВ подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним дослідженням доказів у справі, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.03.2015 року № 74 надано департаменту освіти та науки Одеської міської ради в управління із закріпленням на праві оперативного управління будівлі та споруди загальною площею 2 927,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 58-А.

Вищим господарським судом України в постанові від 17.06.2014 року по справі № 3/17-4969-2011 встановлено, що за адресою, де знаходяться спірні будівлі, а саме: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 58-А, був розташований дитячий садок № 240, який перебував на балансі тресту «Чорноморгідробуд» - колишнього союзного підпорядкування Міністерству транспортного будівництва СРСР. Відповідно до наказу Фонду Державного майна України від 13.11.1991 № 85 трест «Чорноморгідробуд» було перетворено в державне підприємство України - трест «Чорноморгідробуд».

Згідно з наказом корпорації «Укртрансбуд» від 14.06.1994 № 20 на базі тресту „Чорноморгідробуд" були створені два відкритих акціонерних товариства: ВАТ „Чорноморгідробуд" та ВАТ „Чорномортехфлот", а у 2011році ВАТ „Чорноморгідробуд" у результаті реорганізації було перетворено у ТДВ „Чорноморгідробуд" з повним правонаступництвом.

У листопаді 1991 року трест "Чорноморгідробуд" просив виконком Одеської міської Ради народних депутатів сприяти у передачі на баланс місцевих рад дитячих садків № 240 і № 291 у зв'язку з неможливістю виділення асигнувань на утримання дошкільних закладів.

25.12.1991 трестом "Черноморгідробуд" та виконкомом Київської районної ради народних депутатів м. Одеси був укладений договір передачі у безстрокове користування дитячих садків № 240 та № 291, за умовами якого трест передав з балансу, а виконком прийняв на баланс дитячий садок № 240, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 58-А.

Відповідно до цього рішенням виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів м. Одеси від 10.01.1992 № 11 "Про прийняття відомчих дошкільних закладів на баланс районо" дошкільний заклад № 240, який належав житлово-комунальному відділу "Чорноморгідробуд" було прийнято на баланс райвно з 01.01.1992 з остаточною балансовою вартістю та матеріальними цінностями на загальну суму 432 тисячі карбованців.

02.10.1992 виконавчим комітетом Київської районної ради м.Одеси народних депутатів було прийнято рішення № 614, згідно з яким, зокрема, вирішено реорганізувати дитячий дошкільний заклад № 240 у комплекс „Інтелект" (школа-сад). На підставі наказу Управління освіти Одеської обласної державної адміністрації від 22.09.1992 № 121 та наказу відділу освіти Київського райвиконкому від 13.10.1992 № 113 на базі дитсадка № 240 по вул. Корольова, 58-А з 01.10.1992 було відкрито приватний комплекс „Дитсадок-школа „Інтелект".

03.10.1992 райвно Київського району м. Одеси та спільним малим підприємством "Центр "Інтелект" (ліквідоване 13.03.2001 згідно з рішенням арбітражного суду Одеської області) був укладений договір оренди будівлі дитячого садка № 240 по вул. Ак. Корольова, 58-А, відповідно до якого райвно Київського району (орендодавець) передало, а спільне мале підприємство "Центр "Інтелект" (орендар) прийняло у користування цей садок з прилеглою до нього територією. Умовами цього ж договору було узгоджено строк користування майном протягом 15 років та передбачено право викупу приміщення у власність.

Відповідно до наказу Київського районного відділу народної освіти Київської районної ради народних депутатів від 14.12.1992 № 154 з 01.01.1993 було переведено школу-комплекс "Інтелект" на нові умови господарювання та дозволено відкрити самостійний розрахунковий рахунок у відділенні банку.

14.12.1992 виконавчим комітетом Київської районної ради народних депутатів м. Одеси (орендодавець) та "Центром "Інтелект" у формі малого підприємства (орендар) було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу по вул. Ак. Корольова, 58-А, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в оренду строком на 20 років цілісний майновий комплекс - будівлю загальною площею 1800кв.м, залишковою вартістю 432000 карбованців та прилеглу до неї територію площею 1700кв.м. за адресою: вул. Ак. Корольова, 58-А під розміщення експериментальної школи-комплексу "Інтелект".

Відповідно до розпорядження виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів м.Одеси від 26.09.1994 №201-р запропоновано завідуючій районного відділу освіти виділити з централізованої бухгалтерії районного відділу освіти для ведення самостійного обліку школу-комплекс „Інтелект" по вул. Ак. Корольова, 58-А, а головному бухгалтеру здійснити передачу школі-комплексу „Інтелект" частини основних фондів на суму 215911,8 тис.крб., малоцінного інвентарю на суму 8215,9 тис.крб. та матеріалів на суму 4097,9 тис.крб. У цьому зв'язку за актом приймання-передачі від 05.10.1994 відділом освіти Київського району м. Одеси було передано, а приватною школою-комплексом „Інтелект" прийнято основні фонди по вул. Корольова, 58-А.

На загальних зборах засновників спільного малого підприємства „Центр-Інтелект" були прийняті рішення, які оформлені протоколом від 02.12.1994 № 11, про надання приватній школі-комплексу „Інтелект" статусу юридичної особи, затвердження її статуту та проведення державної реєстрації.

17.02.1995 виконавчим комітетом Київської районної ради народних депутатів м.Одеси було видано свідоцтво № 22462356 про державну реєстрацію Недержавної загальноосвітньої середньої школи-комплексу „Інтелект" та 27.02.1995 зареєстровано її статут за реєстраційним № 22462356, згідно з яким засновником цієї школи виступило спільне мале підприємство „Інтелект", якому було передано в оренду будівлю дитячого садка № 240 по вул. Ак. Корольова, 58-А згідно з договором від 03.10.1992, укладеним з районо Київського району м.Одеси.

21.08.2003 було зареєстровано навчально-виховний комплекс „Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступеню-дошкільний навчальний заклад „Інтелект" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, що є повним правонаступником Недержавної загальноосвітньої середньої школи-комплексу „Інтелект".

В подальшому, у грудні 2011 року НВК «Інтелект» звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про визнання за ним права власності на будівлі і споруди загальною площею 2927,3 кв.м., розміщені за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 58-А, які складаються з: будівлі школи, позначеної на плані, виготовленому КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 30 серпня 2006 року літерою «А» загальною площею 2818,8 кв.м., складу під літерою «Б» площею 29,7 кв.м., складу під літерою «В» площею 46,6 кв.м, складу під літерою «Д» площею 29,5 кв.м., вбиральні під літерою «Г» площею 2,7 кв.м., мостіння під літерою «І», басейну під літерою «І» розміром 8,23х5,87 метрів, огорожі під №1-4.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на даний час скасований правовстановлюючий документ, на підставі якого НВК «Інтелект» здійснено державну реєстрацію права власності.

Проте з таким рішенням не можна погодитись з огляду на таке.

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.

Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону Законі України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні").

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 26 березня 2002 року визначив політико-правову природу органів місцевого самоврядування, які не є органами державної влади, а є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов'язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад і перелік яких визначено у Конституції і законах України (пункти 4, 5 мотивувальної частини Рішення від 26 березня 2002 року № 6-рп/2002 у справі про охорону трудових прав депутатів місцевих рад).

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України.

Отже органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованої Законом України № 452/97-ВР від 15.07.1997 року, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

При цьому у статті 3 Європейської хартії місцевого самоврядування визначено , що місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання та управління суттєвою часткою публічних справ, під власну відповідальність, в інтересах місцевого населення.

Апеляційним судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.03.2015 року № 74 надано департаменту освіти та науки Одеської міської ради в управління із закріпленням на праві оперативного управління будівлі та споруди загальною площею 2927,3 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова , 58-А. ( а.с.,7,80).

Водночас, як вбачається із витягу відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником зазначеного майна на момент прийняття спірного рішення вказаний позивач (а.с.8-10).

Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

У пунктах 1, 2 частини 1 статті 2 Закону України N 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Отже, законом передбачено, що моментом виникнення та припинення права власності на нерухомість є державна реєстрації зазначених юридичних факті в органом реєстрації.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач розпорядився майном яке не належить територіальній громаді міста Одеса, а власник спірного майна не уповноважував його на прийняття таких рішень .

Зазначені обставини свідчать про відсутність повноважень у Одеської міської ради щодо розпорядження зазначеним майном шляхом прийняття уповноваженим виконавчим органом міської ради рішення про надання спірних об’єктів в управління підпорядкованого міськраді департаменту.

Посилання суду першої інстанції на наявність рішення господарського суду Одеської області від 03.06.2013 у справі № 3/17-4969-2011, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 року, Постанову Вищого господарського суду України від 17.06.2014 року, Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.08.2014 року не впливає на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, оскільки припинення права власності за позивачем не реалізовано у встановленому законом порядку, так як відсутній факт обов'язкової державна реєстрація прав припинення права власності за позивачем.

Водночас формальне виконання відповідачем приписів частини третьої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" не є підставою для скасування спірного рішення, оскільки суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною, а позивачем у порушення статті 6 КАС України не доведене яким чином дане порушення вплинуло на його права та інтереси,

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

За таких обставин рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Оговорюючи питання щодо прав та інтересів департаменту освіти та науки Одеської міської ради, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 статті 53 КАС України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача в будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залученими до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.

Окрім того, притягнення таких осіб до участі у справі є правом, а не обов'язком суду.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 13.03.2007 року, справа № 21-1627во06, номер судового рішення в ЄДРСРУ 580887

Ні сам виконавчий комітет, ні жоден з учасників процесу із заявами чи клопотаннями про її притягнення в якості третьої особи без самостійних вимог до суду не звертались.

Враховуючи викладене, а також те, що право володіння, користування за вищевказаною особою не зареєстровано у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення департаменту освіти та науки Одеської міської ради в якості третьої особи у справі, що розглядається.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також висновки суду не відповідають обставинам справи, тому, керуючись п. 3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов слід задовольнити.

Судові витрати розподіляються у відповідності до приписів статті 94 КАС України .

Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ч. 5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад I-III ступеню – дошкільний навчальний заклад «Інтелект» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2016 року у справі № 522/6253/15-а – скасувати.

Ухвалити у справі № 522/6253/15-а нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.03.2015 року № 74 року «Про надання департаменту освіти та науки Одеської міської ради в управління із закріпленням на праві оперативного управління будівель та споруд, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 58-А»

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад I-III ступеню – дошкільний навчальний заклад «Інтелект» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю судові витрати у розмірі 80 гривень 40 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду – 19 квітня 2016 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: В.Л. Романішин