Постанова № 57258465, 19.04.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року справа № 823/217/16

м. Черкаси

09 год. 18 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Гордієнку Ю.П.,

за участю:

представника позивача - Власенка П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Христинівський молокозавод" до Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування вимоги про сплату боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Христинівський молокозавод" (далі-позивач) до Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач), в якій позивач просить скасувати вимогу відповідача про сплату боргу № Ю-100-17 від 03.12.2015, станом на 03.11.2015.

Позов обґрунтовано тим, що 07.12.2015 позивачем отримано вимогу Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області №Ю-100-17 від 03.12.2015 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на суму 886869 грн. 96 коп. Не погоджуючись з вказаною вимогою, позивач оскаржив її в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Черкаській області та Державної фіскальної служби України. Рішеннями вищезазначених органів скарги позивача залишені без задоволення, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-100-17 від 03.12.2015 без змін. Неправомірність вимоги, на думку позивача, полягає у тому, що в порушення положень Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідачем не проводилась документальна перевірка позивача щодо визначення суми заборгованості по єдиному внеску, що виключає можливість формування контролюючим органом вимоги про сплату боргу з єдиного внеску.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з вищезазначених підстав.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, свого представника до суду не направив, подав до суду заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що вимога Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області № Ю-100-17 від 03.12.2015 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати суми єдиного внеску у сумі 886869,96 грн., винесена у відповідності до вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки згідно з карткою особового рахунку за платежем 71010000 "єдиний внесок" станом на 30.11.2015 за публічним акціонерним товариство "Христинівський молокозавод" рахується заборгованість зі сплати вказаного платежу у розмірі 886869,96 грн., яка розраховувалась згідно самостійно поданих звітів позивача. Розгляд справи просив здійснити за відсутності свого представника.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Публічне акціонерне товариство "Христинівський молокозавод" зареєстроване як юридична особа 29.09.1999, ідентифікаційний код 00451725.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.12.2015 Христинівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Черкаській області винесено вимогу №Ю-100-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати суми єдиного внеску у сумі 886869,96 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеною вимогою, позивач звернувся до Головного управління ДФС у Черкаській області із скаргою від 17.12.2015 № 443.

Рішенням Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.01.2016 № 946/23-00-10-0210 вимогу Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 03.12.2015 № Ю-100-17 залишено без змін, а скаргу публічного акціонерного товариства "Христинівський молокозавод" - без задоволення.

29 січня 2016 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із скаргою № 30, в якій просив скасувати вимогу Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 03.12.2015 № Ю-100-17 та рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.01.2016 про результати розгляду первинної скарги.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 25.02.2016 № 4130/6/99-99-10-01-07-25 вимогу Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 03.12.2015 №Ю-100-17 та рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.01.2016 № 946/23-00-10-0210 залишено без задоволення, а скаргу публічного акціонерного товариства "Христинівський молокозавод" від 29.01.2016 № 30 - без задоволення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (надалі - Закон №2464-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.(ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI).

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - передбачена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України 20.04.2015 № 449 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449).

Пунктом 3 розділу 6 Інструкції № 449 визначено, що фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Відповідно до 4 Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Таким чином, необґрунтованим є твердження позивача, що вимога про сплату боргу формується виключно на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, оскільки з аналізу норм Інструкції №449 вбачається, що податковий орган має право формувати вимогу про сплату боргу, зокрема, на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників в разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, за даними картки особового рахунку за платежем 71010000 "єдиний внесок" станом на 30.11.2015 за публічним акціонерним товариство "Христинівський молокозавод" рахується заборгованість зі сплати вказаного платежу у розмірі 886869,96 грн.

На підставі вищезазначених даних Христинівською ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області сформована оскаржувана вимога від 03.12.2015 № Ю-100-17.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) Христинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області № Ю-100-17 від 03.12.2015 винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України, а тому позов задоволенню не підлягає.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94, 159 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлено 20.04.2016