Постанова № 57258355, 14.04.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/424/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Носенка М.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - Трунової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

31 березня 2016 року ФОП ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансінспекції у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 30 листопада 2015 року № 032698.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем застосовано адміністративно-господарській штраф за правопорушення, яке ним не вчинялось. Стверджував, що на момент проведення перевірки автомобіль марки Renault "Midlum" (реєстраційний номер НОМЕР_1) перебував на правах оренди у ПП "Полтава-Консалтинг".

Протокольною ухвалою від 14 квітня 2016 року допущено заміну первинного відповідача належним - Державною службою України з безпеки на транспорті як правонаступника Управління Укртрансінспекції у Полтавській області.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що при проведенні рейдової перевірки транспортного засобу Renault "Midlum" (реєстраційний номер НОМЕР_1), який відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу (а.с. 11) належить позивачу, встановлено порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" - під час надання послуг з перевезень вантажу у водія відсутній протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 жовтня 2015 року відповідачем здійснено перевірку транспортного засобу марки Renault "Midlum" (реєстраційний номер НОМЕР_1), що належить ФОП ОСОБА_1, під керуванням водія ОСОБА_3

За результатами даної перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13 жовтня 2015 року № 012028 (а.с. 30), в якому зафіксовано порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з перевезення вантажу без оформлення протоколу перевірки та адаптації тахографу та без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті, на підставі акта відвід 13 жовтня 2015 року № 012028 начальником Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області Кужіль В.М. винесено постанову від 30 листопада 2015 року (а.с. 8), якою до позивача застосовано фінансову санкцію в розмірі 1700,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаною постановою оскаржив її до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваній постанові, суд виходить із наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон України "Про автомобільний транспорт").

Відповідно до статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно частини першої статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Статтею 18 зазначеного Закону встановлено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Згідно пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року № 340 (далі за текстом - Положення) автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км., вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонни повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Аналізуючи наведенні норми, суд приходить до висновку, що обов'язок щодо забезпечення режимів праці та відпочинку водіїв, та облаштування транспортних засобів тахографами відповідно до вимог законодавства України покладено на автомобільного перевізника.

Судом встановлено, що 06 січня 2011 року між позивачем (орендодавець) та ПП "Полтава-Консалтинг" (орендар) укладено договір оренди транспортного засобу (а.с. 36-37), за умовами якого орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове володіння і користування автомобіль марки Renault "Midlum", фургон вантажний, 2001 року випуску, кузов № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1. Факт передачі позивачем вищевказаного транспортного засобу ПП "Полтава-Консалтинг" підтверджується актом приймання-передачі від 06 січня 2011 року (а.с. 35).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на час проведення перевірки автомобіль маки Renault "Midlum", 2001 року випуску, кузов № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 перебував у користуванні ПП "Полтава-Консалтинг".

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обов'язок щодо доказування правомірності спірної постанови покладено на відповідача у справі.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятої ним постанови.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 30 листопада 2015 року № 032698.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) витрати зі сплати судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 19 квітня 2016 року.

Суддя С.С. Бойко