Постанова № 57258155, 20.04.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 р. Справа № 805/898/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Час прийняття постанови: 12 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя: Куденков К.О.; розглянувши у порядку письмового провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетехнік» до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглетехнік» (надалі – позивач, ТОВ «Вуглетехнік») звернулося до суду з адміністративним позовом до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі – відповідач, Маріупольська ОДПІ) про визнання незаконним та скасування рішення №0000431704 від 26.01.2016р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 14500,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обов’язків платника єдиного внеску у період з 14.04.2014р. до закінчення антитерористичної операції до позивача не застосовується.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, про дату, місце й час судового розгляду позивач був повідомлений.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, якими просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» втратив чинність на підставі Закону України від 24.12.2015р. №911-VII. Відповідач вважає безпідставним посилання ТОВ «Вуглетехнік» на положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» з огляду на недоведеність можливості їх реалізації. Маріупольська ОДПІ зазначає, що спірним рішенням застосований штраф та нарахована пеня у зв'язку з несвоєчасною сплатою позивачем єдиного внеску за період з 30.09.2015р. по 24.11.2015р. Крім того, відповідач посилається на те, що позивач позбавляє працівників страхового стажу, а на території м. Маріуполя всі підприємства, установи та організації безперешкодно здійснюють свою діяльність.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про дату, місце й час судового розгляду позивач був повідомлений, не повідомив суд про причини неявки.

Враховуючи положення ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ТОВ «Вуглетехнік» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 32116851, місцезнаходження: 87503, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Київська, б.49-Б, кімната 4, знаходиться на обліку в Маріупольській ОДПІ ГУ ДФС про що зазначено у копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1000705082 від 03.03.2016р.

У наданій відповідачем роздруківці з реєстраційними даними відносно позивача зазначено, що 28.04.2015р. ТОВ «Вуглетехнік» взято на облік у Маріупольській ОДПІ, позивач вибув з ДПІ у Калінінському районі м. Донецька.

Маріупольська ОДПІ зареєстрована у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 39883670, місцезнаходження: 87515, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Італійська, будинок 59, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі «Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України «Про деякі питання надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» № 466/5 від 31.03.2015р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015р. за № 349/26794.

26 січня 2016 року відповідачем прийнято рішення про нарахування штрафних санкцій та нарахування пені №0000431704, яким, на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», до позивача застосований штраф у розмірі 13 036,42 грн. та нарахована пеня у розмірі 1 464,41 грн. за період з 30.09.2015р. по 24.11.2015р.

До вказаного рішення наданий розрахунок штрафної санкції, за яким пеня нарахована за період з 30.09.2015р. по 24.11.2015р. Також, до суду надано витяг з картки особового рахунку позивача з єдиного внеску.

Рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області від 02.03.2016р. №1115/10/05-99-10-01-12-1 залишено без задоволення скаргу позивача на спірне рішення.

З позовною заявою (вх.№917/16 від 01.04.2016р.) позивач звернувся до суду 25.03.2016р., про що свідчить відбиток штемпелю УКРПОШТИ на поштовому конверті.

Таким чином, позивач звернувся до адміністративного суду з цією позовною заявою в межах строку, встановленого ч.5 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.

До суду надана копія листа Донецької торгово-промислової палати від 01.09.2014р. №2315/12.12-03 щодо неможливості виконувати позивачем договірні зобов’язання у зв'язку із дією обставин непереборної сили.

Також, 15.12.2015р. позивач подав до відповідача лист вих. №091201 від 09.12.2015р. щодо звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску.

Згідно з п.1 та п.12 ч.2 ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Суд зазначає, що позивач є платником єдиного внеску згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

За приписами абзаців першого та другого ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 вказаного Закону визначено, що недоїмка – це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Тобто, пеня та штрафні санкції не є складовою недоїмки з єдиного внеску.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом другим ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014р., у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:

"9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Таким чином, законодавець передбачив ретроактивну дію вказаних приписів щодо звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

При цьому, єдиною умовою звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, - є перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Подання окремих заяв про звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, сертифікатів тощо Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» не вимагається.

Пунктом 15 розділу VIІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015р. за №508/26953, передбачено, що Платники єдиного внеску, зазначені у розділі ІІ цієї Інструкції, які перебувають на обліку у фіскальних органах, розташованих на території населених пунктів відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України, де проводилася антитерористична операція, звільняються від відповідальності, фінансових санкцій (штрафів та пені) за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, передбачених статтями 25 і 26 Закону, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до фіскального органу за місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, що настають за днем закінчення антитерористичної операції, та сертифікат Торгово-промислової палати України

Проте, враховуючі положення ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що у спірних правовідносинах (звільнення від штрафу та пені) підлягає застосуванню абзац третій п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» без врахування наведених вимог Інструкції щодо необхідності подання заяви та сертифікату Торгово-промислової палати України, оскільки вказані приписи не відповідають наведеним вимогам Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та створюють додаткові умови для реалізації встановленого Законом права платника єдиного внеску на звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» має посилання на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тільки в частині визначення органів доходів і зборів, на обліку в яких платники єдиного внеску (в межах спірних правовідносин) звільнюються від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій. Тому, на спірні в межах цієї справи правовідносини не поширюється дія ст.10 «Підтвердження обставин непереборної сили» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиною умовою для звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій визначає факт перебування на обліку в певному органі доходів і зборів, а не настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції.

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не розповсюджується на правовідносини щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та щодо відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Посилання відповідача на втрату чинності п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у зв'язку з набранням 01.01.2016р. чинності Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», пунктом 28 розділу І якого виключено підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», - є безпідставним, оскільки положення пп.8 п.4 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а змін безпосередньо до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону - не було внесено.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що подання заяви щодо звільнення від виконання обов’язків платника єдиного внеску згідно абзацу другого п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є диспозитивним правом платника єдиного внеску, який бажає бути звільненим від виконання таких обов’язків. Проте, положення абзацу третього п.9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, - є імперативним приписом щодо всіх платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею другою Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Маріуполь Донецької області.

Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Також, цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Маріуполь Донецької області.

Таким чином, позивач є платником єдиного внеску, визначений статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», та який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що до позивача не застосовуються відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов’язків платника єдиного внеску у спірний в цій справі період.

Щодо посилання позивача на те, що на території міста Маріуполя підприємства, організації та установи, у тому числі органи державної влади, безперешкодно здійснюють свою діяльність суд зазначає, що, в межах спірних правовідносин, Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» не визначає вказану обставину як критерій звільнення платника єдиного внеску від відповідальності,

Також, при вирішенні питання щодо задоволення позовних вимог або відмови в їх задоволенні, суд враховує відсутність у позивача можливості іншим засобом захистити свої права та законні інтереси, оскільки пунктом 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачена можливість визнання безнадійною та списання недоїмки з єдиного внеску, але не штрафів та пені. Тобто, у позивача відсутній інший ефективний засіб правового захисту.

Таким чином, оскільки спірним рішенням порушується право позивача на звільнення з 14.04.2014р. від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов’язків платника єдиного внеску, спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому, суд зазначає, що вимоги про визнання рішення суб’єкта владних повноважень незаконним або неправомірним є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, направленого на визнання рішення протиправним.

Позивачем надана до суду платіжне доручення №245 від 24.03.2016р. про сплату судового збору у розмірі 1 378,00 грн. за подання позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає 1 378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетехнік» до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконним та скасування рішення – задовольнити повністю.

Визнати протиправим та скасувати рішення Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 26 січня 2016 року №0000431704 про нарахування штрафних санкцій та нарахування пені на загальну суму 14 500 (чотирнадцять тисяч п’ятсот) гривень 83 (вісімдесят три) копійки.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетехнік» (ідентифікаційний код: 32116851, місцезнаходження: 87503, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Київська, б.49-Б, кімната 4) за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код: 39883670, місцезнаходження: 87515, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Італійська, будинок 59) суму судових витрат у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Постанова прийнята у порядку письмового провадження та складена у повному обсязі – 20 квітня 2016 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Куденков К.О.