Постанова № 57258063, 19.04.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/358/16

19 квітня 2016 р.м. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

при секретарі судового засідання Павловському Ю.Б.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Завацької І.М.

представника третьої особи Глогусь І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третьої особи на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України в місті Тернополі про зобов'язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третьої особи на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі про зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що 23 жовтня 2015 року неповнолітнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який діяв за згодою батька ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу. Відповідно до якого ОСОБА_4 купив, а ОСОБА_6 продав житлове приміщення, кімнату номер 136а, яка розташована в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 63,7 кв. м., житловою площею 26,8 кв. м.

При оформленні вказаного договору купівлі-продажу ОСОБА_4 було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% вартості, що склало 4621,00 грн. згідно квитанції №0.0.452554187.1 від 23.10.2015 р.

Позивач ОСОБА_4 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі із проханням повернути зайво сплачені кошти, оскільки житло ним придбавалось вперше, а відповідач відмовив у задоволенні такої заяви, тому позивач вважає дану відмову протиправною.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, зобов'язавши відповідача подати подання до Державного казначейства про повернення йому коштів.

Представник відповідача Завацька І.М. в судовому засіданні заперечила проти позову, просила в його задоволенні відмовити.

Представник третьої особи Глогусь І.Р. в судовому засіданні щодо вирішення даного спору покладається на думку суду та вказує, що кошти в сумі 4621,00 грн. сплачені згідно квитанції №0.0.452554187.1 від 23.10.2015 р. зараховані до Державного бюджету.

Суд, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, вважає що даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

23 жовтня 2015 року між неповнолітнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який діяв за згодою позивача, як батька ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу. Відповідно до якого ОСОБА_4 за згодою купив, а ОСОБА_6 продав житлове приміщення, кімнату номер 136а, яка розташована в будинку АДРЕСА_1, загальною площею 63,7 кв.м., житловою площею 26,8 кв.м. Договір посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_8 23.10.2015 р. та зареєстровано в реєстрі за №895. Продаж вищезазначеного житлового приміщення вчинено за ціною 462 100 грн. 00 коп. 23.10.2015 р. також проведено державну реєстрацію права власності приміщення, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Під час укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_4, як покупцем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% вартості, що склало 4621,00 грн. згідно квитанції №0.0.452554187.1 від 23.10.2015 р.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Враховуючи зазначене та те, що 23.10.2015 р. позивач придбав нерухоме майно вперше, 01.03.2016 р. він звернувся до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (надалі Відповідач) із проханням повернути зайво сплачені кошти в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Однак, незважаючи на законність вимог, Відповідач відмовив у задоволенні такої заяви у зв'язку із відсутністю в Пенсійному Фонді України інформації щодо права власності громадян на нерухоме майно, про що відзначив у своєму листі від 03.03.2016 р. №3810/05.

Водночас, статтею 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що платники збору, визначені пунктами 5 - 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно із Додатком до постанови Кабінету міністрів України від 16.02.2011 року №106 ''Для питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна" покладено Пенсійний фонд України.

Відповідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №54822306 від 10.03.2016 р. ОСОБА_4 власником вищевказаного житлового приміщення, кімнати №136а на підставі договору купівлі-продажу від 23.10.2015 р. Також позивач є власником 1/8 квартири АДРЕСА_2, однак підставою набуття права власності на вказану частку квартири є свідоцтво про право на спадщину.

Іншого нерухомого майна, в тому числі житла, у власності позивача не має, а 23.10.2015 року ОСОБА_4 придбав житло вперше, що вказує на безпідставність сплати ним збору з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, якою встановлено, що адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльносі покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затвердженого Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного місцевих бюджетів" від 03.09.2013 № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) інших доходів бюджетів здійснюється за подання органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленні гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційногономера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів відповідного бюджету.

При розгляді даного адміністративного позову суд також враховує те, що відповідно до ч. 248 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Відповідно до ч.4 ст.56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом. На момент подання даного позову ОСОБА_4 не досяг повноліття, тому з даним позовом звернувся його батько ОСОБА_1, як його законний представник.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб. Отже, позивач звільняється від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.

Таким чином, на основі вищевказаного, суд приходить до переконання, що Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області неправомірно відмовило ОСОБА_4 повернути збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 4 621,00. Тому адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити. Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України в місті Тернополі подання про повернення ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_3) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 4 621 (чотири тисячі шістсот двадцять одна) грн. 00 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Подлісна І.М.