Ухвала суду № 57258039, 14.04.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/671/3/2016

Головуючий у 1-й інстанції: Намистюк В.П.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

14 квітня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу споживчого товариства "Домашній Хліб" на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 11 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом споживчого товариства "Домашній хліб" до виконавчого комітету Волочиської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправними і скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2015 року споживче товариство "Домашній хліб" звернулося до суду із позовом до виконавчого комітету Волочиської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень міськвиконкому №199 від 30.06.2015 року та №299 від 24.09.2015 року про демонтаж автомобільних причепів по АДРЕСА_2 біля автостанції та по АДРЕСА_1 біля кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" в м. Волочиську.

Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 11 березня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити об'єднаний позов в повному обсязі.

13 квітня 2016 року від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи за апеляційною скаргою СТ "Домашній хліб". Заява мотивована хворобою представника ОСОБА_3 та зайнятістю іншого представника ОСОБА_4 в судовому засіданні, а також тим, що інші працівники на підприємстві, які мають юридичні знання та навики відсутні (вх. №4211/16).

Зазначене клопотання колегією суддів апеляційної інстанції відхиляється, оскільки відсутні будь-які докази обґрунтування тимчасової непрацездатності представника позивача ОСОБА_3 та зайнятості представника ОСОБА_4 в іншому процесі.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що згідно ст.56 КАС України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді може бути його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Доказів того, що представником позивача не може бути інша особа суду не надано.

Посилання представника відповідача в заяві на те, що маючи на меті скористатися додатковою правовою допомогою, проте не маючи змоги її реалізувати через повідомлення про розгляд справи лише за 2 робочі дні, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки, як встановлено з рекомендованого повідомлення про вручення повістки, вона отримана представником СТ "Домашній хліб" за довіреністю - 07.04.2016 року.

Згідно ч.3 ст.35 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.

На адресу суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що на підставі інформації начальника відділу архітектури, містобудування та земельних відносин міської ради Калініної Р.Ф., розглянувши протокол 25-05-2015 розгляду комісією заяв та звернень громадян, з метою перевірки законності встановлення тимчасових споруд на території міської ради та вжиття відповідних заходів, розглянувши акт обстеження території Волочиської міської ради в місцях масового скупчення людей на об'єктах транспортної інфраструктури, з метою перевірки законності встановлення тимчасових споруд (ТС) від 02.06.2015 р., та службову записку начальника відділу архітектури, містобудування та земельних відносин міської ради Калініної Р.Ф. виконавчий комітет Волочиської міської ради прийняв рішення №199 від 30.06.2015 року, яким серед іншого надано дозвіл дільниці по благоустрою міста ВКП ЖЕК демонтувати самочинно встановлену по АДРЕСА_2 ТС. Власник споживче товариство «Домашній хліб» м.Красилів.

Також, на підставі інформації начальника відділу архітектури, містобудування та земельних відносин міської ради Калініної Р.Ф., розглянувши протокол засідання комісії №1 від 15.09.2015 року, створеної по розпорядженню міського голови від 09.09.20015 року №57-р виконавчий комітет Волочиської міської ради прийняв рішення №299 від 24.09.2015 року, яким зобов'язано СТ «Домашній хліб» демонтувати автомобільний причіп (транспортний засіб, який використовується, як пересувна тимчасова споруда), що встановлений для здійснення підприємницької діяльності по АДРЕСА_1, біля фасаду будівлі ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_1» та кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» в семиденний термін з дня оприлюднення цього рішення на сайті Волочиської міської ради. У разі нездійснення демонтажу транспортного засобу СТ «Домашній хліб» самостійно у визначений термін, доручити ВКП ЖЕК демонтувати автомобільний причіп.

Не погодившись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем самочинно встановлено два автопричепи в АДРЕСА_1 біля автостанції кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" для продажу хлібобулочних виробів, тому дії виконавчого комітету Волочиської міської ради при винесенні рішень 30.06.2015 року № 199, 24.09.2015 року № 299 про демонтаж самочинно встановлених причепів вчинені в межах його компетенції і відповідно до діючого законодавства при здійсненні повноважень на здійснення заходів з благоустрою м. Волочиська.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів врегульовано Законом України «Про благоустрій населених пунктів».

За правилами ч.2 ст.10 цього Закону до повноважень виконавчого органу ради належить забезпечення та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів, організація чистоти і порядку, організація місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об'єктах благоустрою, елементами яких згідно ст.21 цього ж Закону є покриття вулиць, площ, тротуарів.

Статтею 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено права та обов'язки підприємств, установ та організацій у сфері благоустрою населених пунктів.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.18 цього Закону, підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані утримувати в належному стані об'єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об'єктів територію.

Статтею 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що підприємства, установи, організації забезпечують благоустрій земельних ділянок, наданих їм на праві власності чи праві користування відповідно до закону.

Згідно до п.5 ч.1 ст.16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

Відповідно до ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда - це одноповерхова споруда, що виготовляється із полегшених конструкцій із урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, та встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Частиною 4 ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Зазначений Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 (далі - Порядок) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N1330/20068.

Цей Порядок визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та дає визначення пересувної ТС, як підвиду тимчасової споруди. Відповідно до цього визначення, пересувна ТС, це споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей, у якій може бути розміщене торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності.

Згідно п.2.1 Порядку, підставою для розміщення тимчасових споруд є паспорт прив'язки тимчасових споруд.

Пунктами 2.30, 2.31 вищевказаного Порядку встановлено, що у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення тимчасової споруди, така тимчасова споруда підлягає демонтажу. Розміщення тимчасових споруд самовільно забороняється.

Порядок розміщення тимчасових споруд та умов користування об'єктами благоустрою у м. Волочиську затверджено рішенням 33 сесії Волочиської міської ради від 19 лютого 2014 року.

Відповідно до п.3.1. цього Порядку, замовник, який має намір встановити ТС, звертається до виконавчого комітету Волочиської міської ради із відповідною заявою про можливість розміщення ТС.

Судом встановлено, що позивач не звертався до виконавчого комітету Волочиської міської ради з заявою про можливість розміщення тимчасових споруд, а в матеріалах справи не міститься дозвільних документів, передбачених діючим законодавством України, на розміщення тимчасових споруд СТ "Домашній хліб" у м. Волочиську.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що СТ "Домашній хліб" мало право відповідно до укладеного договору оренди місця на території ТОВ «Хмельницьктранс» №147 від 25.05.2015р. розміщувати тимчасову споруду - автопричіп під стінами Волочиської автостанції по АДРЕСА_2 в м. Волочиськ, оскільки як встановлено судом, земля відводились Хмельницькому територіально-виробничому об'єднанню державних підприємств автомобільного транспорту (автобусна станція в м. Волочиськ) під виробничі потреби транспортного підприємства, а саме для забезпечення роботи автостанції, а не організації торгівлі чи здійснення іншої комерційної діяльності.

Аналогічна позиція суду і щодо доводів апелянта про те, що у позивача СТ "Домашній хліб" було законне право на встановлення автопричепу (транспортного засобу, який використовується, як пересувна тимчасова споруда), за адресою по АДРЕСА_1, біля фасаду будівлі ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_1» та кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» на підставі Угоди про співпрацю від 09.06.2015р. та додатку до неї від 03.08.2015р., які укладені між позивачем та Волочиським районним споживчим товариством (ідентифікаційний код юридичної особи 01772957), оскільки як встановлено судом, дана земельна ділянка належить Комбінату громадського харчування Волочиського районного споживчого товариства на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 19.02.1997 року. Цільове призначення землі - виробничі потреби та обслуговування будівель.

Земля відводилась Комбінату громадського харчування Волочиського районного споживчого товариства під виробничі потреби та з метою обслуговування будівель, а не з метою організації торгівлі чи здійснення іншої комерційної діяльності.

Судом апеляційної інстанції відхиляються і доводи апелянта щодо неправомочності засідань виконавчого комітету, оскільки помилковість тлумачення апелянтом змісту рішення міської ради №025 від 09.12.2010 року, на яке він посилався в апеляційній скарзі, вже встановлено в рішенні Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016 року, яке набрало чинності.

Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у позивача СТ «Домашній хліб» були відсутні правові підстави для встановлення причепів, як тимчасових споруд, в порядку, іншому, ніж визначено законодавством України та Волочиською міською радою, а відповідач - виконавчий комітет Волочиської міської ради, приймаючи оскаржувані рішення від 30.06.2015р. №199 та від 24.09.2015р. №299, діяв в межах повноважень та у спосіб, визначених чинним законодавством України.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.

Згідно з ч.2 ст.159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, підстав для скасування такого рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу споживчого товариства "Домашній Хліб" залишити без задоволення, а постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 11 березня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий /підпис/Біла Л.М. Судді /підпис/ /підпис/Гонтарук В. М. Граб Л.С.