Ухвала суду № 57257894, 20.04.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 квітня 2016 року Чернігів Справа № 825/329/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаря Стасюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 2622 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

11.04.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.01.2014, якою зобов'язано військову частину А 2622 видати позивачу речове майно відповідно до розмірів згідно переліку зазначеному довідками від 27.12.2013 № 72 № 73, шляхом стягнення з військової частини А 2622 грошові кошти в сумі 6 659,74 грн в рахунок невиданого речового майна згідно довідок військової частини від 27.12.2013 № 72 № 73.

В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначає, що на даний час рішення суду не виконано, оскільки 23.12.2014 винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з відсутністю належного до видачі речового майна на складі військової частини А 2622.

Заявник в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав заяву, в якій заявлені вимоги підтримав повністю та просив розгляд провести без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Причини неявки не повідомив.

Відповідно до ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка сторін в судове засідання, які були належним чином повідомлені про день час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Судове засідання здійснювалось в порядку, передбаченому ст.41 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.01.2014 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А 2622 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю. Зокрема, зобов'язано відповідача видати ОСОБА_1 речове майно, відповідно до його розмірів, згідно переліку, вказаному в довідках про вартість речового майна, що підлягає видачі при звільненні в запас від 27.12.13 №72, №73.

Зазначена постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.01.2014, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 по справі 825/324/14.

Чернігівським окружним адміністративним судом, 16.05.2014 видано виконавчий лист, який, як вбачається із копії постанови про повернення виконавчого провадження від 23.12.2014, повернуто стягувачу, та зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 23.12.2015.

Судом також встановлено, що відповідачем подано касаційну скаргу, яку ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.03.2015 - залишено без задоволення.

На даний час постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.01.2014 залишається невиконаною, що і стало підставою для звернення із відповідною заявою.

З огляду на встановлене, суд зазначає наступне.

Як і в цивільному судочинстві, поняття способів захисту прав, свобод та інтересів особи в адміністративному судочинстві охоплюється визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цих прав, свобод та інтересів, що приводяться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Ст.263 КАС України містить не тільки механізм процесуальної процедури розгляду питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а й підстави для розгляду цих підстав. Оскільки ці підстави є матеріально-правовими, то їх слід розглядати у сукупності з положеннями ст.ст. 105, 162 КАС України, які визначають зміст способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві.

Таким правовий висновок наведено в постанові Верховного Суду України від 13.01.2015 (справа №21-604а14).

Згідно з ч.4 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, так і вимоги про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч.1 та ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Ст.124 Конституції України та ст.14 КАС України встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Ст.263 КАС України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Судом встановлено, що на момент розгляду вказаної заяви, постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.01.2014 залишається не виконаною, при цьому виконавчий документ, виданий Чернігівським окружним адміністративним судом - повернуто стягувачу у зв'язку з відсутністю майна, яке боржник за виконавчим документом повинен видати стягувачу. В постанові про повернення виконавчого документа стягувачу вказано, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 23.12.2015.

З огляду на викладене, суд вважає, що встановлені обставини не дають йому підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до ст.263 КАС України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, оскільки спірне речове майно, яке відсутнє у боржника, може бути отримане ним в подальшому, а виконавчий документ підлягає повторному пред'явленню в строки, встановлені в постанові про повернення виконавчого документа стягувачу.

При цьому суд зазначає, що зміна способу і порядку виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.01.2014 шляхом стягнення з військової частини А 2622 грошових коштів у сумі 6 659,74 грн в рахунок невиданого речового майна згідно довідок військової частини від 27.12.2013 № 72 № 73, буде фактичною зміною предмету позову, що було б порушенням з боку суду, оскільки змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Такі обставини вказують на безпідставність вимог заявника, а отже у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 2622 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання постанови Чернігівського адміністративного суду від 30.01.2014 по справі № 825/329/14 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.О. Житняк