Постанова № 57257756, 12.04.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2016 року № 813/3683/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представників: позивача Єжова О.Ю., відповідача Дорош А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Кліше» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Кліше» (далі - ТзОВ «Підприємство «Кліше») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ДПІ у Галицькому районі м. Львова), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 14.02.2015 року № 0002902201,яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 562,775,13 грн., у тому числі 375183,42грн за основним платежем та 187591,71 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; від 14.02.2015 року № 0002892201,яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 277592,53 грн, у тому числі 185061,69грн за основним платежем та 92530,84 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та від 14.02.2015 року № 0002932201, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі10496,00 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність та невідповідність нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки від 26.01.2015 року № 130/13-04-22-01/33169375. Вказує на те, що висновки відповідача є навмисно перекрученими та зроблені на підставі неправильного розуміння вимог Податкового кодексу України та Законів України «Про обіг векселів в Україні» та «Про бухгалтерський облік». Розбіжності даних бухгалтерського та податкового обліку витрат ТзОВ «Підприємство «Кліше» пояснюються зміною методології нарахування амортизаційних відрахувань при введенні в дію Податкового кодексу України, проте вони не вплинули на розрахунки з бюджетом. Вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення необґрунтованими, незаконними, тому просить їх визнати протиправними та скасувати.

Представник позивача Єжов О.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача Дорош А.Б. в судовому засіданні позову не визнала та надала суду пояснення, зміст яких відповідає письмовим запереченням та полягає в наступному. ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ «Підприємство «Кліше» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 30.09.2014, про що складено акт від 26.01.2015 року № 130/13-04-22-01/33169375.Перевіркою встановлено порушення вимог Податкового кодексу України та ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 375 183,42 грн. та до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 9 міс. 2014 року на суму 20 496 грн. а також до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 185 061,69 грн. Вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 14.02.2015 року № 0002902201, від 14.02.2015 року №0002892201 та від 14.02.2015 року № 0002932201 законними. Просила в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач - ТзОВ «Підприємство «Кліше», зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 25.08.2004 року за кодом ЄДРПОУ 33169375 та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Галицькому районі м. Львова з 06.10.2004 року за №12463.

ТзОВ «Підприємство «Кліше» є платником ПДВ відповідно до виданого ДПІ у Галицькому районі м. Львова Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 22.10.2004 року №17857085.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ«Підприємство «Кліше» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 30.09.2014.

Результати перевірки оформлені актом від 26.01.2015 року № 130/13-04-22-01/33169375.

Як слідує з акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення:

- пп. 135.5.12, пп.135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 375183,42 грн та від'ємне значення об'єкта оподаткування цим податком в сумі 10496 грн,

- п. 198.1, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 185061,69 грн;

- ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні».

На підставі вказаного акту ДПІ у Галицькому районі м. Львова14.02.2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0002902201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 562,775,13 грн.,у тому числі 375183,42грн за основним платежем та 187591,71 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0002892201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 277592,53 грн, у тому числі 185061,69грн за основним платежем та 92530,84 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0002932201, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10496,00 грн.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

30.04.2015 року рішенням Головного управління ДФС у Львівській області № 2349/10/13-01-10-07-05скаргу ТзОВ «Підприємство «Кліше» залишено без задоволення.

Рішенням ДФС України від 03.07.2015 року № 3913/6/99-9910-01-01-25 рішення Головного управління ДФС у Львівській області залишено без змін, а повторну скаргу ТзОВ «Підприємство «Кліше» без задоволення.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Податковим повідомленням-рішенням від 14.02.2015 року№0002892201 збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 277592,53 грн, у тому числі 185061,69грн за основним платежем та 92530,84 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для його прийняття стали висновки контролюючого органу про заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість за січень 2013 року на суму 4432,42грн, що є порушенням п.185.1 ст.185 Податкового кодексу, та про завищення податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 180 629, 27 грн, що є порушенням п. 198.1, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Висновок про заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість за січень 2013 року на суму 4432 грн ґрунтується на підставі даних оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерському рахунку 28 «Товари», відповідно до яких встановлено:

станом на 31.12.2012 року сальдо рахунку 28 «Товари» становить 61 005,58 грн,

станом на 01.01.2013 року сальдо рахунку 28 «Товари» становить 38 843,48 грн,

розбіжність між перехідним залишком товарів складає 22 162,10 грн.

Висновок про завищення податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 180 629, 27 грн, яке полягало у безпідставному включенні до складу податкового кредиту суми ПДВ вартості отриманого обладнання від ТзОВ «НПО «Фортекс» в сумі 179 828,27 грн та послуг, наданих ТзОВ «НВО «Ніка «Сервіс» в сумі 801 грн зроблено у зв'язку із ненаданням належним чином заповнених підтверджуючих документів, які б фіксували факт отримання обладнання та надання послуг по його введенню в експлуатацію, тобто безтоварністю вказаних господарських операцій.

Податковим повідомленням-рішенням від 14.02.2015 року № 0002902201 збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 562,775,13 грн., у тому числі 375183,42грн за основним платежем та 187591,71 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податковим повідомленням-рішенням від 14.02.2015 року № 0002932201 зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10496,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення від14.02.2015 року№ 0002902201 та № 0002932201є взаємопов'язаними.

Підставою для їх прийняття стали висновки контролюючого органу про:

-заниження інших доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за 2013 рік на підставі встановленої розбіжності між перехідним залишком товарів на підставі оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерському рахунку 28 «Товари» на загальну суму 22 162,10 грн, що є порушенням пп.135.5.12 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу;

- заниження інших доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму дисконту по векселях, отриманих 29.06.2012 року (векселя з датою видачі 30.06.2011 року) від ТзОВ «Фіолком-Україна» за 2 квартал 2012 року в розмірі 1 132 260 грн; що є порушенням пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу та ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»;

- завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування: у зв'язку із розбіжністю між даними бухгалтерського обліку та даними декларації з податку на прибуток собівартості придбаних та реалізованих товарів на загальну суму 408 525,09 грн, що є порушенням п.138.2, п.138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу;

- завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування: у зв'язку із безпідставним включенням до складу витрат амортизаційні відрахування по об'єкту основних засобів «Високошвидкісний гравірувально-оброблювальний центр» (отриманого обладнання від ТзОВ «НПО «Фортекс») на загальну суму 313 656 грн, що є порушенням п. 138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу;

- завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування: у зв'язку із не наданням актів виконаних робіт або будь-яких інших документів, що свідчать про вартість понесених витрат на транспортування товару в сумі 3 996,50 грн (500 доларів) за інвойсом до ВМД 20912000/2013/808338 від 22.03.2013 року та в сумі 1 305,03 грн (120 євро) за інвойсом до ВМД 20912000/2013/800911 від 16.01.2014 року, що є порушенням п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу.

Даючи оцінку висновкам контролюючого органу та оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд зазначає наступне..

Щодо заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість за січень 2013 року на суму 4432 грн (податкове повідомлення-рішення №0002892201)та заниження інших доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за 2013 рік, на суму 22 162,10 грн (податкове повідомлення-рішення №0002902201).

Вказані висновки контролюючого органу ґрунтується на підставі даних оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерському рахунку 28 «Товари», відповідно до яких встановлено:

станом на 31.12.2012 року сальдо рахунку 28 «Товари» становить 61 005,58 грн,

станом на 01.01.2013 року сальдо рахунку 28 «Товари» становить 38 843,48 грн,

розбіжність між перехідним залишком товарів складає 22 162,10 грн.

На думку відповідача, вказане свідчить про порушення ТзОВ «Підприємство «Кліше» п.185.1 ст. 185 та пп. 135.5.12. п.135.5 ст.135 Податкового кодексу.

Позивач заперечує вказані порушення, стверджуючи, що розбіжність відбулась внаслідок відображення в бухгалтерському обліку результатів інвентаризації коштів та розрахунків станом на 31.12.2012 року, на підтвердження чого подав такі документи:

- наказ № 22 від 26.12.2012 року «Щодо проведення річної інвентаризації основних засобів, ТМЦ, коштів та розрахунків станом на 31.12.2012 року» (т.3 а.с 180);

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за 31.12.2012 року (т.3 а.с 181);

- відомість результатів інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ. грошових коштів та розрахунків станом на 31.12.2012 року по ТзОВ «Підприємство «Кліше» (додаток №3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 року №69), де в рядку 7 «готова продукція, товари» в графі 4 значиться сума встановлених інвентаризацією лишків « 22162,10», а в графі 7 списано в межах норм убутку цінностей на таку ж суму « 22162,10» (т.3. а.с.182-183);

- бухгалтерська довідка від 31.12.2012 року, зі змісту якої видно, що по результатам інвентаризації встановлено в бухгалтерському обліку по рах.28.1 (товари) недописаної продукції на загальну суму 22162,10, яка підлягає списанню (т.3. а.с184);

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (т.3, а.с.185-191).

Відповідно до п.185.1. ст. 185 Податкового кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно до пп.135.5.12. п.135.5. ст. 135 Податкового кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інші доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, доходи, не враховані при обчисленні доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному податковому періоді.

Поняття «дохід» міститься у пп. 14.1.54 - 14.1.56. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу, за змістом яких дохід визначається як будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України та за межами митної території України, а доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

З посиланням на вказані норми податкового законодавства та на підставі даних регістрів бухгалтерського обліку відповідач вважає, що ТзОВ «Підприємство «Кліше» не включено у дохід 2013 року зменшення вартості окремої групи активів (в даному випадку тих, що обліковувались на рахунку 28), яке відбулося у 2013 році в сумі 22162,10 грн.

Такий висновок контролюючого органу є помилковим, оскільки розбіжність між перехідним залишком по рахунку 28 «Товари» 22 162,10 грн виникла внаслідок відображення в бухгалтерському обліку результатів інвентаризації коштів та розрахунків станом на 31.12.2012 року, що підтверджується поданими позивачем документами.

Окрім цього, з наданих позивачем документів вбачається, що одночасно з власним капіталом та зобов'язаннями при перенесенні залишків бухгалтерського обліку зменшилися активи ТзОВ «Підприємство «Кліше» на суму 26419,03 грн., а не на 22162,10 грн., про що свідчать змінені показники не тільки рахунку 28, а й ще ряду рахунків (Таблиця 1 та Таблиця 2, т.3. а.с. 158).

В ході документальної планової виїзної перевірки контролюючим органом не встановлено будь-якої прихованої ТзОВ «Підприємство «Кліше» реалізації активів у 2012 році, або фактів не відображення у податковій та фінансовій звітності 2012 року операцій з продажу активів, які відображались на рахунку 28 «Товари». В акті перевірки не зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 44 Податкового кодексу, яка встановлює вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, що підтверджує факт того, що звітність, яка подавалась у 2012 та 2013 році, була складена на підставі відповідних первинних документів та даних регістрів бухгалтерського обліку.

За відсутності документального підтвердження будь-якої прихованої позивачем реалізації активів у 2012 році, або фактів не відображення у податковій та фінансовій звітності 2012 року операцій з продажу активів, які відображались на рахунку 28 «Товари» або будь-якому іншому рахунку ТзОВ«Підприємство «Кліше» та не встановлення факту самостійного виявлення підприємством будь-яких доходів 2012 року, не врахованих у відповідному періоді та не відображених у податковій та фінансовій звітності, у контролюючого органу не було правових підстав для збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість та збільшення інших доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Щодо безпідставного включення до складу податкового кредиту суми ПДВ вартості отриманого обладнання від ТзОВ «НПО «Фортекс» в сумі 179 828,27 грнта послуг, наданих ТзОВ «НВО «Ніка «Сервіс» в сумі 801 грн (податкове повідомлення-рішення №0002892201)та безпідставного включення до складу витрат амортизаційні відрахування по об'єкту основних засобів «Високошвидкісний гравірувально-оброблювальний центр» (отриманого обладнання від ТзОВ «НПО «Фортекс») на загальну суму 313 656 грн (податкове повідомлення-рішення №0002902201).

До таких висновків контролюючих орган дійшов у зв'язку із встановленою безтоварністю господарської операції по придбанню ТзОВ«Підприємство «Кліше» у ТзОВ «НПО «Фортекс» обладнання та одержанню у ТзОВ «НВО «Ніка «Сервіс» послуг, ненаданням належним чином заповнених підтверджуючих документів, які б фіксували факт отримання обладнання.

Суд вважає такі висновки відповідача помилковими з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, вказана норма Податкового кодексу пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1. статті 201 Податкового кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У відповідності до підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 08.09.09 року по справі за позовом ВАТ «Київхімволокно» до ДПІ у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість фактичного здійснення суб'єктом господарювання господарських операцій з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних, для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг;

виявлення ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібно здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному суб'єктом господарювання у документах обліку;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності в разі відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно зі статтею 9 Закону № 996-ХІV первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пунктів 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації)- це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі) посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п. 2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до статті 1 Закону № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

На підтвердження здійснення ТзОВ «Підприємство «Кліше» господарських операцій з ТзОВ«НПО «Фортекс» та ТзОВ «НВО «Ніка «Сервіс» позивачем надано копії наступних документів:

- договір №02-ОБ від 09.08.12, укладений між ТзОВ «НПО «Фортекс» та ТзОВ «Підприємство «Кліше», предметом якого є поставка високошвидкісного гравірувального оброблювального центру моделі «АЕМ - 680 АТ» з числовим програмним управлінням в кількості 1 шт. з додатками до нього (т.1, а.с.229-2380;

- додаткова угода №1 до договору №02-ОБ від 09.08.12 (т.2, .а.с.1);

- видаткова накладна №7 від 20.11.2012 року (т.2, а.с.2);

- акт комплексного приймання-передачі обладнання до договору №02-ОБ від 09.08.12 з виправленою датою з « 09.11.12» на « 20.11.2012» (т.2, а.с.3);

- акт комплексного приймання-передачі обладнання до договору №02-ОБ від 09.08.12 від 20.11.2012 (т.2, а.с.4);

- товарно-транспортна накладна від 20.11.2012 на автомобіль ІФА №41824ХА, автопідприємство - ТзОВ «Старкард», замовником якого вказано ТзОВ «НПО «Фортекс», вантажоодержувачемТзОВ «Підприємство «Кліше», назва продукції - високошвидкісний гравірувальний оброблювальний центр моделі «АЕМ - 680 АТ», пункт навантаження - м.Донецьк, вул. Умова, 1Ц, пункт розвантаження - м.Київ. вул. Автозаводська, 2 (т.2, а.с.5);

- акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 16.01.2013 року (т.2. а.с.6);

- шість податкових накладних, виписаних ТзОВ «НПО «Фортекс», на загальну суму 1078969,60грн, в т ч. ІІДВ 179828,27 грн (т.2, а.с. 7-12);

- реєстри платіжних документів, переданих ТзОВ «Підприємство «Кліше» електронною поштою та прийнятих банком, відповідно до яких проведена оплата ТзОВ «НПО «Фортекс» вартості обладнання (т.2, а.с. 13-30);

- договір робіт по пусконалагоджувальним роботам та гарантійному обслуговуванню №03-ПН від 09.08.12 з додатками, укладений між ТзОВ «НВО Ніка Сервіс» та ТзОВ «Підприємство «Кліше», предметом якого є виконання пусконалагоджувальних робіт та гарантійне обслуговування високошвидкісного гравірувального оброблювального центру моделі «АЕМ - 680 АТ» з числовим програмним управлінням (т.2, .а.с.31-35);

- акт до договору №03-ПН від 09.08.12 технічного стану високошвидкісного гравірувального оброблювального центру моделі «АЕМ - 680 АТ» з числовим програмним управлінням від 23.11.2012 року (т.2. а.с.36);

- акт виконаних робіт до договору №03-ПН від 09.08.12 від 16.01.2013 року (т.2, а.с.37);

- податкова накладна від 16.01.2013 року №5, виписана ТзОВ «НВО Ніка Сервіс»на суму 23 970, 00 грн, в т.ч. ПДВ-3995,00 грн (т.2, а.с.38);

- акт надання послуг №3 від 16.01.2013 року(т.2, а.с.39);

- картка рахунку 6851 за 2013 рік та оборотно-сальдова відомість по рахунку 6851 за 2013 рік по контрагенту ТзОВ «НВО Ніка Сервіс (т.2, а.с.40-41);

- картка рахунку 6442 за 01.01.2013 - 16.01.2013 року та оборотно-сальдова відомість рахунку 6442 за 01.01.2013 - 16.01.2013 року по ТзОВ «НВО Ніка сервіс»(т.3, а.с.81-84)

- банківська виписка за 23.01.2013 року (т.3. а.с.85)

- картки рахунку 631 за 09.08.2012-31.12.2012 рік та за 2013 рік та оборотно-сальдові відомості рахунку 631 за 09.08.2012-31.12.2012 рік та за 2013 рік по ТзОВ «Фортекс»; картка рахунку 644 за 09.08.2012-31.12.2012 рік та оборотно-сальдова відомість рахунку 644 за 09.08.2012-31.12.2012 рік ТзОВ «Фортекс» (т.3, а.с.86-91);

- банківські виписки за 14.08.2012 року та за 26.12.2012 року (т.3. а.с.92-95).

- договір оренди № 74 від 01.01.2012 року, укладений Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля НАН України з ТзОВ «Підприємство «Кліше», предметом якого є ряд приміщень за адресою : м. Київ. вул. Автозаводська, 2 (т.4, а.с.6-11);

- наказ № 4-К від 08.11.2004 року на прийом на роботу ОСОБА_4 за сумісництвом та наказ № 6-К від 01.12.2004 року на прийом на роботу ОСОБА_4 за основним місцем праці (т.4, а.с.12-13);;

- фото високошвидкісного гравірувально-оброблювального центру «АЕМ-680 АГ» з числовим програмним управлінням (т.4, а.с.14-16);

- видаткові накладні № 254 від 19.12.2012 та № 7 від 18.01.2013, виписані ТзОВ «НВО Ніка сервіс» (т.4, а.с.17,19);

- податкові накладні № 9 від 11.12.2012 року та № 5 від 16.01.2013 року, виписані ТзОВ «НВО Ніка сервіс» (т.4, а.с.18, 20).

Сукупність вищевказаних первинних документів дає підстави стверджувати наступне.

09.08.2012 року позивач уклав з ТзОВ «НПО «Фортекс» договір № 02-0Б на поставку високошвидкісного гравірувально-оброблювального центру «АЕМ-680 АТ» з числовим програмним управлінням, технічні характеристики та комплектність поставки якого були обумовлені цим договором.

Оплата за обладнання проводилася частинами з 09.08.2012 року по 01.04.2013 року.

Поставка обладнання відбулася 20.11.2012 року ТзОВ«НПО «Фортекс», що підтверджується видатковою накладною № 7 від 20.11.2012 року та товарно-транспортною накладною, виписаною перевізником ТзОВ «Старкад».

Обладнання було доставлене у визначене місце поставки: м. Київ, вул. Автозаводська, 2, де знаходяться приміщення, орендовані ТзОВ «Підприємство «Кліше» в Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М.Бакуля НАН України на підставі договору оренди № 74 від 01.01.2012 року.

Обладнання прийнято відповідальною особою ОСОБА_4, що підтверджується відповідними наказами ТзОВ «Підприємство «Кліше».

Видаткова накладна № 7 від 20.11.2012 року, яка є первинним документом в розумінні статті 1 Закону № 996-ХІV містить повну назву обладнання, кількісний та вартісний показники.

Акт комплектного приймання обладнання від 20.11.2012 року, складений та підписаний у місті Львові посадовими особами (директорами) ТзОВ «Підприємство «Кліше» та ТзОВ «НПО «Фортекс», про виправлення у якому та наявність двох примірників якого вказує контролюючий орган, не містить вартісних показників, тому не є первинним документом в розумінні статті 1 Закону № 996-ХІV.

Рівно як не є первинними документами акт про технічний стан від 23.11.2012 року, складений ТзОВ «НВО Ніка Сервіс» у місті Харкові, та акт виконаних робіт від 16.01.2013 року, складений ТзОВ «Підприємство Кліше» у м. Львові, оскільки відсутній сумовий вираз господарської операції між позивачем та ТзОВ «НВО Ніка Сервіс» по договору №03-ПН від 09.08.12 року.

Натомість акт надання послуг № 3 від 16.01.2013 року, складений ТзОВ «НВО Ніка Сервіс» у м. Києві (по місцю розташування обладнання) та підписаний представниками сторін у м. Львові, містить усі реквізити та відповідає вимогам до первинного документу.

Встановлені судом фактичні обставини, підтверджені матеріалами справи, спростовують твердження відповідача про відсутність у позивача документів, які б підтверджували факт придбання ТзОВ «Підприємство «Кліше» у ТзОВ «НПО «Фортекс» обладнання та одержання у ТзОВ «НВО «Ніка «Сервіс» послуг по пусконалагоджувальним роботам та гарантійному обслуговуванню такого обладнання.

Відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків узв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Позивачем подані усі підтверджуючі документи, які підтверджують фактичний рух активів та зміни у зобов'язаннях ТзОВ «Підприємство «Кліше» у зв'язку з його господарською діяльністю та придбанням (введенням в експлуатацію) обладнання, а також про підтвердження включення сум ПДВ, сплачених ТзОВ «Фортекс» у ціні товару (обладнання), до складу податкових зобов'язань постачальника за серпень 201 року, вересень 2012 року та листопад 2012 року (лист № 160222/01 від 22.02.2016 року, декларації з ПДВ з відповідними додатками) (т.4, а.с.37-59).

Факт відображення у складі податкових зобов'язань ТзОВ «НПО «Фортекс» та ТзОВ «НВО Ніка Сервіс» сум ПДВ, сплачених ТзОВ «Підприємство «Кліше», відповідачем не заперечується.

Окрім цього, зазначені в акті перевірки (стор. 16 акту, абзац 3) податкові накладні від 11.12.2012 року № 19 на суму 3900,00 грнта від 16.01.2013 року № 5 на суму 105,00 грн, виписані ТзОВ «НПО Ніка Сервіс» (ЄДРПОУ 35477747), а не ТзОВ «НВО Ніка Сервіс» (ЄДРПОУ 36818944) та не мають відношення до спірних правовідносин.

Всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність (товарність) здійснення господарської операції ТзОВ «Підприємство «Кліше» по придбанню обладнання у ТзОВ«НПО «Фортекс» та одержанню послуг уТзОВ «НВО «Ніка «Сервіс» та свідчать про правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по вказаних операціях в охоплений перевіркою період.

Щодо заниження інших доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму дисконту по векселях, отриманих 29.06.2012 року (векселя з датою видачі 30.06.2011 року) від ТзОВ «Фіолком-Україна» за 2 квартал 2012 року в розмірі 1 132 260 грн (податкове повідомлення-рішення №0002902201),що є порушенням пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу та ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні».

Вказане порушення, на думку контролюючого органу, полягало у не включенні до складу об'єкта оподаткування грошового еквівалента виписаних ТзОВ «Підприємство «Кліше» векселів.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача Бурима Г.І., яка як головний державний ревізор-інспектор відділу податкового аудиту, приймала участь у документальній плановій виїзній перевірці ТзОВ «Підприємство «Кліше», контролюючий орган дійшов висновку, що мало місце заниження інших доходів (дисконту по векселям), що є безповоротною фінансовою допомогою.

Суд вважає такі висновки контролюючого органу помилковими з огляду на таке.

Згідно до пп.135.5.12. п.135.5. ст. 135 Податкового кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інші доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

В матеріалах справи наявні представлені позивачем копії таких документів:

- договір поставки № 6 від 05.01.2009 року, укладеного ТзОВ «Фіолком-Україна» з ТзОВ «Підприємство «Кліше» (предметом якого є фольга для гарячого та холодного тиснення, плівка та папір в рулонах для друку на машинах рулонного друку, допоміжні матеріали для друку та ламінування, папір металізований в листах) з видатковими накладними та банківськими виписками про часткову оплату продукції (т.2. а.с.48-142);

- картка рахунку 631 за 01.01.2009-31.12.2011 року та оборотно-сальдова відомість рахунку 631 по ТзОВ«Фоілком-Україна»(т.3. а.с.1-10);

- договір щодо проведення розрахунків з застосуванням векселів від 30.06.2011 року, укладений ТзОВ «Підприємство «Кліше» з ТзОВ «Фіолком-Україна», за умовами пункту 3 якого сторони дійшли згоди про заміну грошового зобов'язання на вексельне, на забезпечення якого 30.06.2011 року виписано вексель в кількості 9 штук (серія АА 1925594; серія АА 1925595; серія АА 1925596; серія АА 1925597; серія АА 1925598; серія АА 1925599; серія АА 1925600 та серія АА 1924421) зі строком платежу «по пред'явленню» (т.3. а.с.11-12);

- акти прийому-передачі кожного векселя від 30.06.2011 року в кількості 9 штук (т.3. а.с.13-21);

- копії векселя від 30.06.2011 року в кількості 9 штук: серія АА 1925594; серія АА 1925595; серія АА 1925596;серія АА1925597; серія АА 1925598;серія АА 1925599; серія АА 1925600 та серія АА 1924421 кожен номінальною вартістю 149 000, 00 грн (т.3, а.с.22-29)

- акт пред'явлення векселя (в кількості 8 штук) до оплати від 29.06.2012 року (т.3. а.с.30-31);

- лист ТзОВ «Підприємство «Кліше» за вих. № 29/06/1 від 29.06.2012 року про неможливість оплати векселів станом на 29.06.2012 року (т.3. а.с.32);

- угода про обмін векселів (одержання платежу за допомогою нових векселів виданих зі строком платежу у відповідності до ст.ст. 43, 52, 77 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі) від 29.06.2012 року, укладена ТзОВ «Фіолком-Україна» з ТзОВ «Підприємство «Кліше», за умовами пункту 3 якої сторони дійшли згоди про одержання платежу за векселям за допомогою нових векселів, виданих зі строком платежу шляхом передачі Кредитору восьми нових простих векселів такого самого номіналу, терміном погашення 29 червня 2017 року із новими реквізитами (т.3, а.с.33);

- акт звірки взаємних розрахунків від 30.06.2012 року (т.3. а.с.34-40);

- оборотно-сальдові відомості рахунку 621 Цінні папери за 2011 рік та за 2012 рік(т.3. а.с.41-43);

- угода про дострокове погашення векселя від 28.11.2012 року в кількості 5 штук з латою складання 29.06.2012 року: серія АА1924431; серія АА 1924432; серія АА 1924433; серія АА 1924434;серія АА 1924435 (т.3. а.с.44);

- акт пред'явлення векселя до оплати від 30.11.2012 року(т.3. а.с.45);

- акт прийому-передачі векселя після оплати від 30.11.2012 року(т.3. а.с.46);

- журнал проводок за листопад 2012 року та аналіз рахунку 621 за листопад 2012 року(т.3. а.с.47-49);

- копія векселя від 29.06.2012 року в кількості 5 штук серія АА 1924431; серія АА 1924432; серія АА 1924433; серія АА 1924434; серія АА 1924435(т.3. а.с.50-54);

- банківська виписка за 28.11.2012 року(т.3. а.с.55);

- угода про дострокове погашення векселя від 05.03.2015 року в кількості 11 штук (т.3. а.с.56-57);

- акт пред'явлення векселя до оплати від 05.03.2015 року в кількості 11 штук (т.3. а.с.58);

- акт прийому-передачі векселя від 10.03.2015 року в кількості 11 штук (т.3. а.с.59);

- картка рахунку 511 за січень 2013-березень 2015 року та оборотно-сальдова відомість рахунку 511 за січень 2013- березень 2015 року (т.3, а.с.60-61);

- копія векселя від 29.06.2012 року в кількості 3 штук серія АА 1924436; серія АА 1924437; серія АА 1924438 (т.3, а.с.62-64);

- банківська виписка за 06.03.2015 року (т.3. а.с.65);

- договір купівлі-продажу цінних паперів від 27.04.2012 року, укладений ТзОВ «Фіолком-Україна» з ТзОВ «Підприємство «Кліше» про купівлю простого векселя серія АА 1925582 (т.3. а.с.66-67);

- акт прийому-передачі цінних паперів від 27.04.2012 року простого векселя серія АА 1925582 (т.3. а.с.68);

- акт виконаних зобов'язань від 27.04.2012 року простого векселя серія АА 1925582 (т.3. а.с.69);

- журнал проводок за квітень 2012 року та аналіз рахунку 621 за квітень 2012 року(т.3. а.с.70-72);

- копія векселя від 3006.2011 року серія АА 1925582 (т.3. а.с.73);

- банківська виписка за 27.04.2012 року (т.3. а.с.74);

- акти прийому-передачі векселя від 29.06.2012 року в кількості 8 штук серія АА 1924431;серія АА 1924432; серія АА 1924433; серія АА 1924434; серія АА 1924435; серія А А 1924436; серія АА 1924437 ; серія АА 1924438 (т.3, а.с.168-175);

- реєстр виданих переказних векселів та простих векселів (т.3, а.с.176-179).

Системним аналізом вищевказаних документів встановлено, що заборгованість (зобов'язання) ТзОВ «Підприємство Кліше» перед ТзОВ «Фоілком-Україна» станом на дату видачі векселів (29.06.2012 року) в сумі 1 132260,31 грн. обліковувалась на бухгалтерському рахунку 621 та виникла на підставі договору поставки № 6 від 05.01.2009 року між ТзОВ «Підприємство Кліше» та ТзОВ «Фоілком-Україна».

Для оформлення зобов'язання перед ТзОВ «Фоілком-Україна» 29.06.2012 року ТзОВ «Підприємство Кліше» видало векселя.

Відповідно до частини другої ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 № 2374-ІІІ, на момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Контролюючим органом не висловлено жодних зауважень до виданихТзОВ «Підприємство Кліше» векселів, що свідчить про їх відповідність вимогам Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

Видані 29.06.2012 року ТзОВ «Підприємство Кліше» векселі були пред'явлені до оплати та погашені грошовими коштами 28.11.2012 року в сумі 739000,00 грн (серія АА №№ 1924431, 1924432, 1924433, 1924434, 1924435 номіналом 149 000,0 грн кожний) та 06.03.2015 року в сумі 387206,31 грн (серія АА №№ 1924436, 1924437 номіналом 149 000,0 грн. кожний та серія АА №№ 1924438 номіналом 89 206,31 грн), що підтверджується наявними у справі доказами.

Твердження відповідача щодо наявності лише одного індосаменту на векселях серії АА №№ 1925594, 1925595, 1925596, 1925597, 1925598, 1925599, 1925600 номіналом 149 000,0 грн кожний та серія АА № 1924421 номіналом 89 206,31 грн, виданих 30.06.2011 року, спростовуються наявними у матеріалах копіями вищевказаних векселів з двома індосаментами, першийнапис на зворотному боці векселів зроблений посадовими особами ТзОВ «Фоілком-Україна»: «Платити наказу ТзОВ ТД «Фольга центр» , а другий - посадовими особами ТзОВ «Фольга Центр»: «Платити наказу ТзОВ «Фоілком-Україна».

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про обіг векселів в Україні»від 05.04.2001 № 2374-ІІІ, платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі. Тобто, єдиним способом погашення боргу за векселем є оплата грошовими коштами.

Зібрані по справі докази свідчать, векселя серії АА №№ 1925594, 1925595, 1925596, 1925597, 1925598, 1925599, 1925600 номіналом 149 000,0 грн кожний та серія АА № 1924421 номіналом 89 206,31 грн, виданих 30.06.2011 року, грошовими коштами не оплачувались, відмітка про погашення (викуп) на вказаних векселях не проставлялась. Вказане спростовує висновки відповідача про одержання дисконту за цими векселями.

Суд звертає увагу на те, що пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу не передбачає такого доходу як доходи у вигляді дисконту.

Видані 30.06.2011 року векселя є борговими цінними паперами в розумінні частини другої статті 5 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 №3480-ІУ.

Дохід від операцій з борговими зобов'язаннями регулюється пп. 153.4.3 п. 153.4 ст. 153 Податкового кодексу, відповідно до якого у разі розміщення платником податку боргових цінних паперів вище/нижче номінальної вартості, прибуток/збиток від їх розміщення відноситься до складу його доходів/витрат у податковий період, протягом якого відбулося погашення/викуп таких цінних паперів, однак такого порушення контролюючим органом не встановлено.

Визначення безповоротної фінансової допомоги міститься у пп. 14.1.257. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, відповідно до якого фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сумапроцентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Визнання доходів від безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) визначає спеціальний порядок, передбачений пунктом 137. 10 ст. 137 Податкового кодексу, відповідно до якого суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Як встановлено судом, акт перевірки від 26.01.2015 року № 130/13-04-22-01/33169375 не містить жодних фактів, які б підпадали під визначення безповоротної фінансової допомоги, що міститься у пп. 14.1.257. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, рівно як не зафіксовано контролюючим органом порушення ТзОВ «Підприємство «Кліше» вимог п.137. 10 ст. 137 Податкового кодексу.

З огляду на вказане в сукупності, висновок контролюючого органу про заниження інших доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму дисконту по векселях, отриманих 29.06.2012 року від ТзОВ «Фіолком-Україна» за 2 квартал 2012 року в розмірі 1 132 260 грн є безпідставним та таким, що суперечить фактичним обставинам.

Щодо завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування:у зв'язку із розбіжністю між даними бухгалтерського обліку та даними декларації з податку на прибуток собівартості придбаних та реалізованих товарів на загальну суму 408 525,09 грн(податкове повідомлення-рішення №0002902201) що є порушенням п.138.2, п.138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) .

Стаття 138Податкового кодексу передбачала склад витрат та порядок їх визнання.

Згідно до пункту 138.2 цієї статті витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами п 138.8. ст. 138 Податкового кодексу собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Відповідно до пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з акту від 26.01.2015 року № 130/13-04-22-01/33169375 (стор.13 акту) висновок контролюючого органу про завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 408 525,09 грн зроблено внаслідок розбіжності між даними бухгалтерського обліку та даними декларації з податку на прибуток собівартості придбаних та реалізованих товарів, асаме: за 2013 рік на суму 237529,41 грн., за 9 місяців 2014 року на суму 170995,68 грн.

При цьому такі твердження відповідача нічим не підтверджені та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, поданими ТзОВ «Підприємство «Кліше» та наявними у матеріалах справи, зокрема:

- податкові декларації по податку на прибуток підприємства за 2013 рік, за І-й квартал 2014 року, за І півріччя 2014 року, за три квартали 2014 року (т.3, а.с.185-191, 200-205, 212-217, 224-229

- оборотно-сальдові відомості за І квартал 2014 року, за І півріччя 2014 року, за 9 місяців 2014 року (т.3, а.с.206-211, 218-223.230-235);

- аналіз рахунку 13 за 2013 рік та аналіз рахунку 131 за 2013 рік(т.3. а.с.198-199);

- оборотно-сальдові відомості по рахунку 131 за 2013 рік, за І-й квартал 2014 року, за 2-й квартал 2014 року, за І-ше півріччя 2014 року, за 3-й квартал 2014 року за 9 місяців 2014 року та оборотно-сальдові відомості по рахунку 131 «Високошвидкісний грав, обробл. центр мод. АЕМ- 680 АТ за 2013 рік; за 1-й квартал 2014 року; за 2-й квартал 2014 року; за 1 півріччя 2014 року; за 3-й квартал 2014 року; за 9 місяців 2014 року (т.3, а.с. 241-246, т.4. а.с.1-5).

Усі показники фінансової та податкової звітності базуються на підставі наявних первинних документів та розрахунках.

Суд звертає увагу на те, що акт перевірки не містить посилання на порушення позивачем ані вимог ст. 44 Податкового кодексу, яка регламентує та встановлює вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, ані вимог ст. 85 Податкового кодексу, яка встановлює вимоги до надання платниками податку документів, в тому числі, під час перевірок. Водночас, в акті перевірки не вказано в чому полягало порушення п. 138.2 ст. 138 та пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, відповідно до якого, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із п.5.2 Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або неподання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Всупереч вимогам п.5.2 Порядку в акті перевірки від 26.01.2015 року № 130/13-04-22-01/33169375не зазначено жодної господарської операції, в результаті якої, начебто, було скоєне завищення собівартості; відсутнє посилання на первинні документи, розрахунки та докази, з яких вбачалось би про завищення підприємством витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а саме собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на загальну суму 408525,08 грн; не зазначено жодного факту відсутності первинних документів або їх ненадання для перевірки; в ході перевірки не складалось актів про відмову від надання документів, фактів про складання такого акта в акті документальної перевірки не відображено.

Окрім того, як пояснила в судовому засіданні представник відповідача Бурима Г.І., контролюючим органом в ході проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «Підприємство «Кліше» не було встановлено яка ж саме складова частина собівартості витрат, із передбачених п. 138.8. ст. 138 Податкового кодексу, була занижена позивачем.

З поданих позивачем та наявних у матеріалах справи документів (оборотно-сальдові відомості та декларації по податку на прибуток за 2013 рік, 1-й квартал 2014 року, 6 місяців 2014 року, 9 місяців 2014 року) встановлено, що розбіжність між показниками бухгалтерського та податкового обліку існує лише в одному показнику - амортизації виробничих основних фондів.

Проте акт не містить висновку про порушення ст.ст. 144-146 Податкового кодексу та при заповненні додатку АМ до рядка 06.4.27 додатка ІВ до рядка 06.4 Декларації по податку на прибуток (в якому наводяться амортизаційні відрахування) за жоден період подання в частині завищення на суму 408525,08 грн.

Стосовно тверджень відповідача про завищення амортизаційних відрахувань по об'єкту основних засобів «Високошвидкісний гравірувально-оброблювальний центр» за 2013 рік та 9 місяців 2014 року в сумі 313656,00 грн, то такі зумовлені висновком про безтоварність операції по придбанню цього обладнання у ТзОВ«НПО «Фортекс» та одержанню послуг у ТзОВ «НВО «Ніка «Сервіс», оцінка якого надана судом вище.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що доводи контролюючого органу про завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 408 525,09 грн є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам.

Щодо завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування: у зв'язку із не наданням актів виконаних робіт або будь-яких інших документів, що свідчать про вартість понесених витрат на транспортування товару в сумі 3 996,50 грн (500 доларів) за інвойсом до ВМД 20912000/2013/808338 від 22.03.2013 року та в сумі 1 305,03 грн (120 євро) за інвойсом до ВМД 20912000/2013/800911 від 16.01.2014 року (податкове повідомлення-рішення №0002902201),що є порушенням п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу.

Як відображено у акті перевірки від 26.01.2015 року № 130/13-04-22-01/33169375 (акт, стор.21), такого висновку контролюючий орган дійшов у зв'язку із ненаданням ТзОВ «Підприємство «Кліше» актів виконаних робіт або будь-яких інших документів, що свідчать про вартість понесених витрат на транспортування товару в сумі 3 996,50 грн (500 доларів) та 1 305,03 грн (120 євро).

Позивач заперечив транспортні витрати на вказані суми за інвойсами до ВМД 20912000/2013/808338 від 22.03.2013 року та до ВМД 20912000/2013/800911 від 16.01.2014 року, на підтвердження чого подав копії таких документів: Контракт № 01/2013 від 15.01.2013 року з додатковою угодою до нього та специфікаціями; ВМДвід 16.01.2014 року з інвойсами та CMR; платіжне доручення від 24.03.2014 року; банківська виписка за 24.03.2014 року; платіжне доручення в іноземній валюті від 10.11.2014 року; банківська виписка за 10.11.2014 року; картка рахунку 632 за 16.01.2014-10.11.2014 рік; оборотно-сальдова відомість рахунку 632 за 16.01.2014-10.11.2014 рік; Контракт № 02/13 від 18.12.2012 року з специфікацією; ВМД від 22.03.2013 року з інвойсами та CMR; банківська виписка за 16.05.2013 року; платіжне доручення від 16.05.2013 року; банківська виписки за 12.03.2014 року; платіжне доручення від 12.03.2014 року; картка рахунку 632 за 22.03.2013-12.03.2014 рік; оборотно-сальдова відомість рахунку 632 за 22.03.2013-12.03.2014-рік (т.3, а.с.96-128).

На підставі аналізу змісту вказаних документів судом встановлено, що вказані у ВМД 20912000/2013/808338 від 22.03.2013 року та ВМД 20912000/2013/800911 від 16.01.2014 року та відповідних інвойсах та CMR вказані фірми ITALSNIK та EASONNEWMATERIAL є виробниками придбаваємої за Контрактами № 02/13 від 18.12.2012 року та № 01/2013 від 15.01.2013 року продукції.

За умовами Контрактів № 02/13 від 18.12.2012 року та № 01/2013 від 15.01.2013 року в самих контрактах з постачальником зазначено: в першому випадку «поставка здійснюється на умовах CIF,Одеса»; в другому випадку «поставка товару по контракту здійснюється на умовах DAPЛьвів».

Позивачем долучено до матеріалів справи документи на підтвердження господарських операцій по доставці придбаної за Контрактами № 02/13 від 18.12.2012 року та № 01/2013 від 15.01.2013 року продукції з Ільїчівського порту м. Одеса до Львова та з м.Томашів-Рава Руська, Рава Руська - Львів:

- договір № 19/02/13 транспортного експедирування від 19.02.2013 року, укладений між ПП «Савікон» та ТзОВ «Підприємство «Кліше»; довідка № 25/02/02 від 25.02.13 року про транспортні витрати; акт здачі-прийняття виконаних робіт від 22.03.13 року; банківська виписка від 18.04.2013 року (т.4, а.с.62-70);

- договір № 10 на транспортне обслуговування від 14.01.2014 року, укладений ТзОВ «Підприємство «Кліше» з ФОП ОСОБА_7;довідка про транспортні витрати від 15.01.14 ; рахунок № 2 від 15.01.2014 року; акт № 2 здачі-прийому виконаних робіт (послуг) від 16.01.2014 року; банківська виписка від 31.01.2014 року (т.4, а.с.71-76).

Вказані первинні документи в сукупності спростовують висновки контролюючого органу про надання транспортних послуг від нерезидентів ITALSNIK та EASONNEWMATERIAL та відповідно завищення витрат в 2013 році та в 1 кв.2014 рокув сумі 3 996,50 грн (500 доларів) та 1 305,03 грн (120 євро).

Відповідно до вимог частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 14.02.2015 року № 0002902201, від 14.02.2015 року № 0002892201 та від 14.02.2015 року № 0002932201.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані податкові повідомлення - рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 14.02.2015 року № 0002902201, від 14.02.2015 року № 0002892201 та від 14.02.2015 року № 0002932201, суд дійшов переконання, що такі прийняті відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу України та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому їх слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Галицькому районі м. Львова понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору на загальну суму 1 378 грн, сплаченого за квитанцією № 408490002.1 від 13.07.2015 року.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 14.02.2015 року № 0002902201, від 14.02.2015 року № 0002892201 та від 14.02.2015 року № 0002932201 .

Стягнути з Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Кліше» 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 к. судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.