Постанова № 57257074, 12.04.2016, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/173/16-а

11 год. 32 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Якимець Х.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Шандро К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Вижницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №40-17 (форма "Ф") від 09 червня 2015 р., яким визначено податкове зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб в сумі 25000 гривень.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що є власником автомобіля Mercedes-Benz, Е320 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1, 2000 року випуску, з об'ємом двигуна 3222 куб.см., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Податковим органом 09 червня 2015 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №40-17 (форма "Ф"), яким визначено податкове зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб в сумі 25000 гривень. Позивач вважає помилковим твердженням податкового органу, що зазначений транспортний засіб є об'єктом оподаткування згідно з чинним законодавством, оскільки підлягають оподаткуванню легкові автомобілі, які використовувалися понад 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см. Однак, позивач вважає, що до таких транспортних засобів відносяться транспортні засоби, на які уповноваженими органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби. Датою початку використання (введення в експлуатацію) транспортних засобів, що були у використанні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, а у разі їх відсутності датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення. У зв'язку з цим, позивач вважає, що датою початку використання (введення в експлуатацію) його транспортного засобу є саме календарна дата його виготовлення, оскільки у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 10.09.2014 р. зазначено рік виготовлення автомобіля - 2000 рік.

Таким чином, вважає податкове повідомлення-рішення №40-17 (форма "Ф") від 09 червня 2015 р. протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та наполягав на законності прийнятого рішення податковим органом. Зазначив, що твердження позивача щодо використання автомобіля більше 5 років та відліку 5 років з моменту виготовлення такого автомобіля є безпідставним. Податковий орган вважає, що повинна враховуватись перша реєстрація транспортного засобу на території України та подальша його експлуатація. Відповідач зазначає, що транспортний засіб марки Mercedes-Benz сірого кольору, Е320 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1, 2000 року випуску, з об'ємом двигуна 3222 куб.см., переобладнаний та зареєстрований 14.09.2014 р. та належить позивачу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХХ41269. Таким чином, відповідач вважає, що позивач зобов'язаний сплатити транспортний податок, оскільки є власником зазначеного транспортного засобу, який зареєстрований в Україні 14 вересня 2014 р., з об'ємом двигуна 3222 куб.см., який використовується до 5 років.

Таким чином, податковий орган вважає, що прийняте рішення є обґрунтованим та законним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 14 вересня 2014 р. було поставлено на облік транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», Е320 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1, 2000 року випуску, з об'ємом двигуна 3222 куб.см., номер кузова НОМЕР_2. (а.с. 10).

Згідно валютно-митної декларації від 20.05.2014 р. №205100000/2014/001441 засвідчено ввезення на територію України кузова НОМЕР_2 (тип W210). (а.с. 33).

Відповідно до висновку науково-технічної експертизи №424751 від 20.06.2014 р. ДП «Державтотрансндіпроект» надано дозвіл на переобладнання легкового автомобіля Mercedes-Benz реєстраційний НОМЕР_4, кузов НОМЕР_5 ( тип W124) на заміну кузова і двигуна НОМЕР_2 (тип W210) та двигун від автомобіля Mercedes-Benz, Е320 CDI, рік виготовлення 2000 (модель 1995р.). (а.с. 34).

Згідно дозволу від 20.06.2014 р. №342 відділу Державтоінспекції УМВС України в Рівненській області дозволено заміну кузова НОМЕР_2 (тип W210), двигуна від автомобіля Mercedes-Benz, Е320 CDI, рік виготовлення 2000 (модель 1995р.). (а.с. 35).

У відповідності до Акту технічної експертизи про відповідність конструкції та технічного стану переобладнаного транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху від 21.06.2014 р. №4359, технічний стан переобладнаного транспортного засобу відповідає ДСТУ 3649:2010 та правилам дорожнього руху. (а.с. 36).

Податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №40-17 (форма "Ф") від 09 червня 2015 р., яким визначено податкове зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб в сумі 25000 гривень. (а.с. 9).

До вказаних правовідносин суд застосовує положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зобов'язаний перевірити дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

У відповідності до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно з пп. 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI У цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні - транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

У відповідності до пп. 267.2.1. п.267.2, п. 267.3, п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Інформаційно-довідковий департамент Державної фіскальної служби України 26.02.2015 року надав тлумачення того, з якої дати визначається термін використання автомобіля з метою оподаткування транспортним податком. А саме, якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Так, аналізуючи вищезазначені норми чинного законодавства, дослідивши надані суду докази, судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що позивачем було зареєстровано транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», Е320 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1, 2000 року випуску, з об'ємом двигуна 3222 куб.см., номер кузова НОМЕР_2. Дату першої реєстрації автомобіля Mercedes-Benz" модель ML 350 неможливо було встановити, тому суд дійшов до висновку, що датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення, а саме 1 січня 2000 року. З урахуванням наведеного, транспортний засіб був у використанні понад 5 років, а тому не може бути об'єктом оподаткування у відповідності до положень пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України.

Суд також звертає увагу податкового органу, що відповідно до пункту 33 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» від 07.09.1998 №1388 перереєстрація транспортних засобів проводиться, зокрема при переобладнанні транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Водночас п. 4 наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них» від 11.08.2010 №379 передбачено, що при перереєстрації транспортних засобів свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) підлягає заміні на загальних підставах.

Тобто при переобладнанні легкового автомобіля, зокрема шляхом заміни двигуна на двигун з об'ємом циліндра до 3000 куб. см, фізична особа зобов'язана здійснити перереєстрацію такого транспортного засобу в органах внутрішніх справ та отримати нове свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт), в якому відображається дата проведення реєстрації із зазначенням числа, місяця та року.

Відповідач хибно вважає, що після переобладнання і перереєстрації автомобіля вважається, що такий транспортний засіб був у використанні з часу перереєстрації. Переобладнання легкового автомобіля і його перереєстрація у зв'язку із цим не свідчить про те, що вказаний автомобіль після його переобладнання стає новим автомобілем.

Судовим розглядом встановлено, що податковий орган протиправно прийняв податкове повідомлення-рішення №40-17 (форма "Ф") від 09 червня 2015 р., яким визначено податкове зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб в сумі 25000 грн., яке підлягає скасуванню.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вирішує повернути позивачу сплачений судовий збір згідно квитанції №0.0.515564141.1 від 04.03.2016 року у розмірі 551, 21 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №40-17 (форма "Ф") від 09 червня 2015 р., яким визначено податкове зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб в сумі 25000 гривень.

3. Повернути позивачу сплачений судовий збір у розмірі 551, 20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.М. Брезіна

Постанова в повному обсязі складена 18 квітня 2016 р.