МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 квітня 2016 р. Справа № 814/4236/15
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1, до за участю: позивача: ОСОБА_2 представника відповідача:ОСОБА_3Головного Управління Держгеокадастру України у Миколаївській області, провизнання протиправною бездіяльність, визнання протиправним та скасування наказу від 12.08.2015р. №30, рішення від 27.08.2015р. №19-14-7777.21-468/33-15-СГ, В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеодкадастру у Миколаївській області про: 1) визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду та ненадання до 30.06.15 відповіді на його заяву від 28.05.15 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення; 2) визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №30 від 12.08.15 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах» в частині включення до «Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення для продажу прав на них на земельних торгах», що є додатком №1 наказу, земельної ділянки площею 27 га, що розташована на території Новомиколаївської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області; 3) визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, викладене у листі від 27.08.15 №19-14-7777.21-468/33-15-СГ щодо відмови ОСОБА_1 у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду терміном на 49 років приблизною площею 27 га на території Новомиколаївської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області; 4) зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду терміном на 49 років приблизною площею 27 га на території Новомиколаївської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що його родина опікується зазначеною земельною ділянкою з 2002 року. Так, в 2002 р. Жовтневою РДА надавався дозвіл на складання проекту відведення зазначеної земельної ділянки рідному дядьки позивача - ОСОБА_4 В подальшому, він не зміг отримати зазначену ділянку у зв'язку зі змінами законодавства, відсутністю у нього освіти у сфері сільського господарства. З 2002 р. ОСОБА_4 сплачував за зазначену земельну ділянку земельний податок. В березні 2015 р. ОСОБА_1 подав до відповідача заяву про відведення йому двох земельних ділянок приблизною площею 57 га, у тому числі і щодо спірної ділянки площею 27 га. Зазначені матеріали були повернуті на доопрацювання листом від 18.05.15. Після чого, 29.05.15 ОСОБА_1 повторно направлено заяву про надання дозволу на розробку проекту землевідведення. Відповідь на цю заяву відповідачем надано лише 27.08.15. В подальшому, спірну земельну ділянку було включено до наказу від 12.08.15 №30 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах». Відповідно до ч.2 ст.134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні відмовити. Свою позицію обґрунтував тим, що дійсно Головним управлінням Держгеокадастру не було розглянуто в місячний строк заяву позивача, а тому він за таких обставин може замовити проект землевідводу самостійно. Оскільки позивач не скористався своїм правом на самостійне виготовлення проекту землеустрою, Головне управління Держгеокадастру включено цю ділянку до переліку ділянок для продажу на земельних торгах. Зазначений наказ, на думку відповідача, жодним чином не порушує права позивача, а тому у нього немає права його оскарження. Крім того, дозвіл на виготовлення проекту землеустрою 2002 року, вже втратив чинність.
Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.
05.03.02 розпорядженням Жовтневої РДА №443-19 було надано дозвіл ОСОБА_4 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 27 га з земель запасу Новомиколаївської сільської ради (арк.спр.20).
10.03.15 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держземагентсва України в Миколаївській області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення приблизною площею 30 га та 27 га в межах Новомиколаївської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області (арк.спр.9).
Одночасно з цією заявою, ОСОБА_1 надано заяву ОСОБА_4 про надання згоди на відведення зазначеної земельної ділянки позивачу (арк.спр.21).
18.02.15 листом за №14-0.2-1009/20-15-СГ матеріали були повернуті відповідачем для опрацювання позивачу (арк.спр.26).
28.05.15 ОСОБА_1 подано нову заяву з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 27 га (арк.спр.28)
12.08.15 начальником Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області видано наказ №30 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах», відповідно до якого в цей перелік було включено спірну земельну ділянку площею 27 га в межах Новомиколаївської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області (арк.спр.41).
27.08.15 Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області повідомлено ОСОБА_1 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки зазначена земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок для продажу на земельних торгах (арк.спр.34).
Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного Кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно з ч.6,7 ст.118 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Єдиною підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації). Відповідач у спірних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень, на якого Земельним Кодексом України покладені питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб.
Таким чином, оскільки з моменту подання клопотання ОСОБА_1 до моменту його розгляду пройшло майже три місяця, замість передбаченого ст.118 ЗК України одного місяця, суд вбачає протиправну бездіяльність з боку Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області під час його розгляду.
Позов в цій частині належить задовольнити.
Щодо скасування наказу №30 від 12.08.15 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах», то позивачем не наведено жодного аргументу на протиправність цього наказу.
Посилання позивача на те, що відповідно до ч.2 ст.134 ЗК України (в редакції станом на серпень 2015 року), не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, не може бути підставою для скасування цього наказу. Оскільки, зазначена норма надає відповідачу право передавати земельну ділянку без проведення земельних торгів, для ведення фермерського господарства, якщо ним буде прийнято таке рішення стосовно конкретної земельної ділянки. Але, зазначена норма не забороняє відповідачу приймати управлінські рішення щодо подальшої долі зазначеної земельної ділянки.
Наданий Жовтневою РДА в 2002 р. ОСОБА_4 (дядьки позивача) дозвіл на розроблення проекту спірної земельної ділянки, не надає позивачу ніяких прав на цю земельну ділянку та переваг в її отриманні. Крім того, зазначений дозвіл взагалі втратив чинність, оскільки відповідно до п.3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» (набув чинності 14.10.08) прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розглядаються в установленому законом порядку .
Також, подання ОСОБА_1 заяви про надання дозволу на розробку проекту, не надає йому ніяких переваг перед іншими громадянами. Подання цієї заяви, не створює у відповідача безумовного обов'язку передати цю земельну ділянку саме ОСОБА_1
Більш того, законодавство не забороняє відповідачу надати дозволи на розробку землевпорядної документації щодо однієї земельної ділянки одночасно декількам особам.
Тому, станом на 12.08.15, у відповідача не існувало перешкод для включення зазначеної земельної ділянки до переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах.
Щодо решти позовних вимог, то суд виходить з того, що у цьому випадку, права позивача захищені на законодавчому рівні, оскільки абз.3 ч.7 ст.118 Земельного кодексу України передбачений принцип «мовчазної згоди» - у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Тобто, з 30.06.15 ОСОБА_1 набув право на самостійно замовлення розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 27 га в межах території Новомиколаївської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області за правилами, передбаченими абз.3 ч.7 ст.118 ЗК України.
Тому, позовні вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою не можуть бути задоволені, оскільки законодавством для цього передбачені інші наслідки, а саме - самостійно виготовлення проекту землеустрою.
Позов задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, що полягає в нерозгляді та ненаданні до 30.06.2015р. відповіді на заяву ОСОБА_6 від 28.05.2015р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 27 га на території Новомиколаївської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.
Суддя В. В. Біоносенко
Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 15.04.16
Суддя В.В. Біоносенко
Судове рішення № 57256864, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 12.04.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 814/4236/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: