Постанова № 57256496, 14.04.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року 14 год. 25 хв. Справа № 808/416/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Рибакової М.В.

представника позивача Берегової С.М.

представника відповідача Проценко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив»

до: Запорізької митниці ДФС

про: визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запоріжвогнетрив» (далі - позивач або ПАТ «Запоріжвогнетрив») звернулось з адміністративним позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № 112030000/2015/000137/2 від 18.11.2015 та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112030000/2015/00204 від 18.11.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним були подані всі необхідні документи для визначення митної вартості за першим методом, відповідачем не було обґрунтовано, що документи, подані для митного оформлення є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та щодо виявлених розбіжностей підприємством було надано відповідні документи, що усували виявлені розбіжності та додатково підтверджували заявлену митну вартість, у зв'язку з чим вважає прийняті відповідачем рішення протиправними та просить їх скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, та надала суду пояснення в їх обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила у повному обсязі, про що подала заперечення на адміністративний позов, відповідно до яких позов не визнає в повному обсязі та просить у задоволенні позову відмовити оскільки вважає оскаржувані рішення такими, що прийняті обґрунтовано, а тому підстав для їх скасування не вбачає. Також вказує на ту обставину, що надані документи для підтвердження рівня митної вартості товару (первинні та додатково надані), не дали можливості Запорізькій митниці ДФС остаточно впевнитись у достовірності визначеної декларантом митної вартості товару, у зв'язку з чим було застосовано наявну в Запорізькій митниці ДФС інформацію щодо аналогічного (подібного) товару (а.с. 46-49).

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суддя приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.06.2015 між ПАТ «Запоріжвогнетрив» (Покупець) та фірмою «CIHAN MADEN VE METAL URUNLERI SANAYI TIC. A.S.», Гебзе, Туреччина (Продавець), укладено контракт № CMM/ZOZ2406-15, відповідно до умов якого, Продавець продає та постачає Покупцю, а Покупець покупає та приймає від Продавця сировину для виробництва вогнетривких виробів, за номенклатурою, кількістю, якістю, цінами, строках та умовах поставки, зазначених в додатках до Контракту, які є невід'ємною його частиною. Ціна на поставлений товар встановлюється у доларах США та зазначається у додатках до контракту. Загальна сума контракту рівна сумі вартості усіх додатків до контракту. Строк дії контракту: від дати підписання до 31.12.2015 року (а.с. 42-45).

Згідно додатку № 1 від 24.06.2015 до Контракту № CMM/ZOZ2406-15 від 24.06.2015 та сертифікату якості № CCR.UK.ZOZ.150916 від 16.09.2015, фірмою «CIHAN MADEN VE METAL URUNLERI SANAYI TIC. A.S.» поставлено товар - концентрат хромової руди, вага 766540 кг, суха вага - 735725 кг, вміст: Cr2О3-46,50%, SiО2-5,65%, АI2O3-12,50%, Fe2O3-16,80%, СаО-0,51%, MgO-17,60%, вологість - 4,02%, зерновий склад: 0-4мм-100%, за ціною 295 доларів США за 1 суху тонну (вологість - 0%). Поставка здійснюється на мовах CIF порт Одеса, Україна, згідно ІНКОТЕРМС 2010. Продавець є виробником товару. Строк відвантаження - липень-вересень 2015 року. Оплата за товар здійснюється покупцем на рахунок продавця наступним чином: 15 % передоплати до початку відвантаження (мінімум за 7 (сім) днів до початку відвантаження); 85 % фінальна передоплата впродовж 14 (чотирнадцяти) днів від дати відвантаження товару з порту відвантаження. Фінальна передоплата за товар здійснюється покупцем на підставі фінального рахунку продавця, з урахуванням показника вологості, зазначеного у сертифікаті якості продавця. Оригінали коносаменту (або телекс-реліз) на вантаж буде виданий покупцю тільки після оплати фінального рахунку за товар і надання копії SWIFT продавцю (а.с.46).

Згідно з комерційним інвойсом № 246949 від 15.09.2015 (без урахування показника вологості) фактурна вартість товару складає 226 129,30 доларів США (а.с. 40).

Згідно з фінальним комерційним інвойсом № 240615-1-1/F від 16.09.2015 (з урахуванням показника вологості) фактурна вартість товару складає 217 038,88 доларів США (а.с. 39).

Для здійснення митного оформлення поставленого за Контрактом № CMM/ZOZ2406-15 від 24.06.2015 товару, позивачем до митного органу 10.11.2015 подана електронна митна декларація по формі МД-2 № 112030000/2015/018443 довідковий № 1009 (згідно графи 7 МД) (а.с. 27). Відповідно до графи 12 митної декларації була заявлена митна вартість товару у розмірі 4938705,39 грн. (тобто 295 доларів США за 1 суху тонну (вологість - 0%), виходячи з курсу валюти - 22,754934 (графа 23 МД). В графі 22 МД позивачем вказану загальна сума за рахунком - 217 038,88 доларів США.

Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: залізнична накладна для внутрішнього сполучення № 41764630 від 05.10.2015; коносамент (Bill of Lading) № TR20336375 від 16.09.2015; некласифікований комерційний документ - сертифікат якості № CCR.UK.ZOZ.150916 від 16.09.2015; банківські платіжні документи, що стосуються товару - № 598 від 04.09.2015, № 668 від 24.09.2015, № 684 від 28.09.2015, № 698 від 05.10.2015; фінальний рахунок-фактура (інвойс) № 240615-1-1/F від 16.09.2015; рахунок-фактура (інвойс) № 246949 від 15.09.2015; пакувальний лист б/н від 16.09.2015; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № CMM/ZOZ2406-15 від 24.06.2015, стороною якого є виробник товарів, що декларуються; додаток № 1 від 24.06.2015 до контракту № CMM/ZOZ2406-15 від 24.06.2015; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2761 від 16.09.2015; сертифікат про походження товару № С 0065739 від 15.09.2015; інші некласифіковані документи: звернення позивача № 23-396 від 09.10.2015; копія митної декларації країни відправлення № 15310100ЕХ009670 від 15.09.2015.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією № 112030000/2015/018443 від 10.11.2015, орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності, а саме: 1) у надісланій сканованій копії декларації країни відправлення вартість товару відрізняється від вартості зазначеної у комерційному інвойсі та платіжних дорученнях в іноземній валюті (на сканованих копіях платіжних доручень наявні неякісні відбитки печаток банку, відсутнє посилання на додаток 1 до контракту); 2) в надісланій сканованій копії декларації країни відправлення зазначено інший транспортний засіб ніж у поданій до митного оформлення митній декларації; 3) реквізити банку зазначені у митній декларації відправлення відмінні від зазначених у п. 12 «Юридична адреса Сторін» договору СММ/ZOZ 2406-15 від 24.06.2015 (а.с. 50).

У зв'язку з цим, для підтвердження митної вартості та її складових частин, Запорізькою митницею ДФС запитано додаткові документи, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями про вартість товару та/або сировини.

Додатково повідомлено декларанта, що згідно частиною 6 статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Листом № 23-458 від 16.11.2015 позивач звернувся до митного органу з проханням зазначити Запорізьку митницю ДФС, які саме числові значення складових митної вартості неможливо визначити на підставі первісно наданих документів.

У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, 16.11.2015 разом із зверненням № 23-458 декларантом були подані: виписку з бухгалтерської документації б/н від 16.11.2015; прайс-лист виробника товару на умовах FOB Iskenderun, Туреччина, та CIF порт Одеса, Україна б/н від 11.09.2015, експертний висновок № ОИ-605 від 13.11.2015 Запорізької торгово-промислової палати, а також додатково надано за власним бажанням «Огляд цін Українського та світового товарних ринків» № 6 червень 2015 року, № 7 липень 2015 року, № 8 серпень 2015 року, № 9 вересень 2015 року, № 10 жовтень 2015 року, Витяг з «FERROALLOYNET DAILY REPORT» від 10.11.2015.

18.11.2015 Запорізькою митницею ДФС надано консультацію щодо митної вартості товару (а.с. 64) та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 112030000/2015/000137/2 від 18.11.2015, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом (а.с. 66).

Зазначене рішення обґрунтовано тим, що незважаючи на подані позивачем додаткові документи, заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана, оскільки декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а подані документи містять розбіжності.

Під час розгляду додатково наданих ПАТ «Запоріжвонгнетрив» документів, Запорізькою митницею ДФС також встановлено, що: 1) документ б/н від 16.11.2015, в якому міститься інформація щодо виписки з бухгалтерської документації, не може вважатись випискою оборотно-сальдової відомості, тому що не містить необхідних реквізитів, передбачених для вказаного документа, а саме невідоме джерело зазначеної інформації;

2) відомості, зазначені в додатково наданому документі б/н від 11.09.2015 - прайс-листі, не містять інформації щодо підприємства, якому він наданий, та дата листа відмінна від періоду укладання контракту № CMM/ZOZ2406-15 від 24.06.2015 та додатку № 1 до нього;

3) у висновку Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-605 від 13.11.2015 міститься інформація про те, що згідно статистиці Міжнародного торгового центру ЮНКАД/ВТО (http://www.intracen.org) та даним інформаційно-аналітичних ресурсів http://www.mining-bulletin.com/. www.ferroalloynet/com) рівень цін постачальників подібної аналогічної) продукції із Туреччини за період з 01.03.2015-12.11.2015 на умовах CIF склав min 270-210 USD за т) (max 350-250 USD за т) заявлений (295 USD за т). З урахуванням кон'юнктури ринку, умов контракту, характеристик товару, країни походження, контрактна ціна на концентрат хромової руди на умовах CIF Одеса перевищує рівень цін постачальників із країни походження подібної продукції за період з 01.06.2015 по 12.11.2015, те динаміка ринку відображена у Огляді цін №№ 6-10 за період з червня по жовтень на хроміт вогнетривкого сорту має стабільний рівень цін 270-300 USD за т.

У органа доходів і зборів наявна інформація щодо митної вартості аналогічного (подібного) товару на рівні 0,492 доларів США за кілограм товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом.

Також зазначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що заявлені не повні відомості про митну вартість товару відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та подібних (аналогічних) товарів не застосовується, оскільки відсутня інформація щодо вартості подібних (аналогічних) товарів відповідно до вимог статей 59, 60 Митного кодексу України. Методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не можуть бути прийняті у зв'язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно вимог статей 62, 63 Митного кодексу України.

Митну вартість товару, що імпортується, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Для визначення митної вартості товару, використана наявна в Запорізькій митниці ДФС інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 0,492 доларів США за кілограм товару концентрат хромової руди (МД № 112030000/2015/015033 від 17.09.2015).

Також митним органом видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112030000/2015/00204 за поданою митною декларацією № 112030000/2015/018443 від 10.11.2015 (а.с. 68).

У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано те, що митним органом прийняте рішення про коригування митної вартості та зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме - подання нової митної декларації з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів № 112030000/2015/000137/2 від 18.11.2015.

19.11.2015 позивач подав митному органу нову митну декларацію № 112030000/2015/018876, яку прийнято до митного оформлення, та товари були випущені у вільний обіг шляхом надання гарантій у розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю зазначеною відповідачем (а.с. 69).

Листом № 23-4 від 04.01.2016 позивач звернувся до митного органу з проханням скасувати рішення про коригування митної вартості № 112030000/2015/000137/2 від 18.11.2015, надавши додатковий документ для підтвердження заявленої ним митної вартості та правильності застосування методу її визначення, а саме: копію виписки з Головної бухгалтерської книги виробника б/н від 16.11.2015.

Листом № 54/11/08-70-658 від 12.01.2016 Запорізька митниця ДФС повідомила позивача, що надана виписка з Головної бухгалтерської книги від 16.11.2015 не містить відомості про назви дебетового рахунку № 320 та кредитового - № 120, що не дає можливості зрозуміти суть запису про господарську операцію з даної виписки. Також зазначено, що дана виписка не містить обов'язкових реквізитів, характерних для бухгалтерських документів, таких як номер запису господарської операції, дату її проведення. Враховуючи зазначене, митний орган не вбачає підстав для скасування рішення про коригування митної вартості № 112030000/2015/000137/2 від 18.11.2015.

Суд вважає прийняті Рішення про коригування митної вартості товарів № 112030000/2015/000137/2 від 18.11.2015 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112030000/2015/00204 від 18.11.2015 такими, що винесені протиправно та всупереч вимог чинного законодавства, у зв'язку з наступним.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

У зв'язку з встановленням розбіжностей у наданих до митного оформлення документах та неможливістю підтвердити митну вартість товару, Запорізькою митницею ДФС було витребувано додаткові документи.

Зокрема, відповідач зазначив, що в надісланій сканованій копії декларації країни відправлення вартість товару відрізняється від вартості зазначеної у комерційному інвойсі та платіжних дорученнях в іноземній валюті (на сканованих копіях платіжних доручень наявні неякісні відбитки печаток банку, відсутнє посилання на додаток 1 до контракту).

Як встановлено судом, у додатку № 1 від 24.06.2015, який є невід'ємною частиною контракту зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах CIF порт Одеса, Україна (Інкотнрмс 2010), якими не передбачається понесення покупцем додаткових витрат, оскільки на умовах CIF (Вартість, страхування і фрахт) продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, також продавець зобов'язаний укласти договір страхування і оплатити страхові внески.

Первісно надані декларантом документи (прямий Контракт № СMM/ZOZ2406-15 від 24.06.2015 з виробником товару, що декларується, додаток № 1 від 24.06.2015 до контракту № CMM/ZOZ2406-15 від 24.06.2015, фінальний Інвойс № 240615-1- 1/F від 16.09.2015, інвойс № 246949 від 15.09.2015, банківські платіжні документи - платіжні доручення в іноземній валюті № 598 від 04.09.2015, № 668 від 24.09.2015, № 684 від 28.09.2015, № 698 від 05.10.2015 тощо) містили всі відомості щодо ціни товару і будь-які розбіжності у цих документах, які безпосередньо стосуються числових значень складових митної вартості товарів відсутні.

При цьому, митна декларація країни відправлення товару, за приписами Митного кодексу України не є основним документом, що підтверджує чи визначає митну вартість товару та подається декларантом для підтвердження митної вартості за запитом митного органу лише за її наявності. Форма і зміст такого документу не встановлені законодавством України. Такий документ складається експортером відповідно вимог іноземного права та перевіряється митним органом країни експорту.

Висновки Запорізької митниці ДФС про наявність розбіжностей щодо вартості товару, зазначеної у митній декларації країни відправлення та у інвойсі, суд вважає такими, що не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

В графі 22 копії митної декларації країни відправлення № 15310100ЕХ009670 від 15.09.2015, та в інвойсі № 246949 від 15.09.2015 (без урахування показника вологості) вказана однакова фактурна вартість товару, що дорівнює 226 129,30 доларів США.

Згідно з умовами додатку № 1 від 24.06.2015 до контракту № CMM/ZOZ2406-15 від 24.06.2015 фінальна передплата за товар здійснюється покупцем на підставі фінального рахунку продавця з врахуванням показника вологості, зазначеного в сертифікаті якості виробника, тому до митного оформлення надано сертифікат якості № CCR.UK.ZOZ.150916 від 16.09.2015, фінальний рахунок-фактуру (інвойс) № 240615-1-1/F від 16.09.2015 на суму 217 038,88 доларів США, ця сума була сплачена позивачем продавцю. Платіжні доручення в іноземній валюті № 598 на суму 15 487,50 USD; № 684 на суму 25 000 USD, № 668 на суму 15 487,50 USD; № 698 на суму 161063,88 USD, що у сукупності становить 217 038,88 доларів США, надані до митної декларації (а.с. 35-38).

Стосовно зауваження митниці про зазначення в митній декларації країни відправлення іншого транспортного засобу, ніж у поданій до митного оформлення МД.

Так, судом встановлено, що у графах 18, 21 МД країни відправлення № 15310100ЕХ009670 від 15.09.2015 вказано «теплохід невідомий», оскільки на час оформлення декларації інформації про теплохід не було.

Стосовно зауваження Запорізької митниці ДФС що реквізити банку зазначені у митній декларації відправлення відмінні від зазначених у п. 12 «Юридична адреса Сторін» договору СММ/ZOZ 2406-15 від 24.06.2015.

Так, судом встановлено, що за повідомленням продавця, в реквізитах Burgan Bank A.S. в контракті вказана адреса головного офісу (генерального управління), всі валютні надходження перераховуються туди. В МД країни відправлення зазначено відділення банку (ALTUNIZADE), з яким працює фірма продавець.

Щодо зазначення Запорізькою митницею ДФС недоліків в додатково поданих документах, а саме, що виписка з бухгалтерської документації продавця не може вважатись випискою з оборотно-сальдової відомості, тому що не містить необхідних реквізитів, передбачених для вказаного документа, а також зауважень до прас - листа виробника товару, то жодним нормативно-правовим актом України не встановлено вимог до змісту та форми виписки з бухгалтерської документації продавця та прайс-листа виробника товару. Вказані виписка та прайс-лист є документами довільної форми, що мають довідково-інформаційний характер.

Таким чином, суд вважає зауваження митного органу безпідставними.

Крім того, в додатково поданих документах, зокрема, у висновку Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-605 від 13.11.2015 міститься інформація про те, що згідно статистиці Міжнародного торгового центру ЮНКАД/ВТО (http://www.intracen.org) та даним інформаційно-аналітичних ресурсів http://www.mining-bulletin.com/. www.ferroalloynet/com) рівень цін постачальників подібної аналогічної) продукції із Туреччини за період з 01.03.2015-12.11.2015 на умовах CIF склав min 270-210 USD за т) (max 350-250 USD за т) заявлений (295 USD за т). З урахуванням кон'юнктури ринку, умов контракту, характеристик товару, країни походження, контрактна ціна на концентрат хромової руди на умовах CIF Одеса перевищує рівень цін постачальників із країни походження подібної продукції за період з 01.06.2015 по 12.11.2015, та динаміка ринку відображена у Огляді цін №№ 6-10 за період з червня по жовтень на хроміт вогнетривкого сорту має стабільний рівень цін 270-300 USD за т.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України» від 02.12.1997 № 671/97-ВР (далі - Закон № 671), торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Відповідно до частини 2 статті 11 вказаного Закону, методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.

Позивачем для підтвердження числових значень митної вартості задекларованого товару надано Експертні висновки № ОИ-605 від 13.11.2015, який виготовлений у строгій відповідності до діючих документів: Закону України «Про торгово-промислові палати України», «Методикой проведения товароведческой экспертизы экспертами торгово-промышленных палат Украины» СОУ94.1-00016934-001:2005, Документированной процедурой ДП 7.5-05.001 СМК ЗТПП (а.с. 54).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що висновок торгово-промислової палати складений за встановленою формою та містять необхідну для ідентифікації товару інформацію.

Окрім того, згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, первинними документами можуть бути будь-які документи, що фіксують та підтверджують господарські операції та містять визначені частиною 2 статті 9 вищевказаного закону обов'язкові реквізити. Наданий до митного оформлення фінальний рахунок-фактура (інвойс) № 240615-1-1/F від 16.09.2015 та рахунок-фактура (інвойс) № 246949 від 15.09.2015 відповідає вказаним вимогам, а отже є первинними документами, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

З урахуванням встановлених обставин справи суд приходить до висновку, що на вимогу митного органу та згідно з положеннями Митного кодексу України, щодо поставки концентрату хромової руди за Контрактом № CMM/ZOZ2406-15 від 24.06.2015 позивачем надані усі необхідні документи для визначення митної вартості товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1), можливість надання яких об'єктивно існувала у позивача на час витребування митницею.

Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте в Рішенні Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 18.11.2015 № 112030000/2015/000137/2 не зазначено який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного Рішення щодо коригування митної вартості та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, декларантом було надано всі необхідні документи з яких можливо було підтвердити задекларовану вартість товару, у зв'язку з чим Рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом № 112030000/2015/000137/2 від 18.11.2015 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 12030000/2015/00204 від 18.11.2015 прийняті необґрунтовано та всупереч вимогам діючого законодавства, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присудженню на користь позивача підлягають всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа (а.с. 3).

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Запорізькою митницею ДФС Рішення про коригування митної вартості товарів № 112030000/2015/000137/2 від 18.11.2015 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112030000/2015/00204 від 18.11.2015.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС судові витрати у розмірі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша