Ухвала суду № 57255048, 12.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" квітня 2016 р. м. Київ К/800/24068/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Шипуліна Т.М.розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-СТАНДАРТ»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2015 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 р.

у справі № 826/776/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-СТАНДАРТ»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-СТАНДАРТ» (далі - позивач, ТОВ «АЛЬЯНС-СТАНДАРТ») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Солом'янському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2015 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2015 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ «АЛЬЯНС-СТАНДАРТ», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 р. і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Солом'янському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з ТОВ «ІСТ РЕАЛТІГРУП» та ТОВ «АДВА ЕСТЕЙТ» за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2014 р., за результатами якої складено акт від 06.08.2014 р. №3587/26-58-22-08-11/21697949.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 433 801 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 21.08.2014 р. №0005672208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 650 702 грн., в т.ч. основний платіж - 433 801 грн., штрафні (фінансові) санкції - 216 901 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, та суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, не повно з'ясували обставини справи, виходячи з наступного.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «ІСТ РЕАЛТІГРУП» (субпідрядник) було укладено договір субпідряду на виконання окремих видів і комплексів робіт від 20.09.2011 р. № 20/09/11-4, згідно умов якого субпідрядник зобов'язується виконати окремі види і комплекси робіт відповідно до проектно-кошторисної документації (надалі ПКД), а замовник зобов'язується надати будівельний майданчик, передати затверджену ПКД, прийняти та оплатити виконані роботи. Об'єкт будівництва: адміністративний будинок зі складськими приміщеннями. Адреса розташування об'єкта: м. Київ, вул. Медова, 4 а.

За умовами договору, субпідрядник зобов'язується забезпечити прийом, розвантаження, складування та зберігання усіх необхідних для проведення робіт матеріалів, виробів, конструкцій та обладнання, що постачатимуться замовником. Постачання матеріалів, виробів, конструкцій та обладнання на об'єкт в повному обсязі, здійснює субпідрядник власними силами та власним транспортом.

Також між позивачем та ТОВ «АДВА ЕСТЕЙТ» (субпідрядник) укладено договір від 07.09.2011 р. № 03-07-09/11, згідно умов якого субпідрядник зобов'язується виконати окремі види і комплекси робіт відповідно до проектно-кошторисної документації (надалі ПКД), а замовник зобов'язується надати будівельний майданчик, передати затверджену ПКД, прийняти та оплатити виконані роботи. Об'єкт будівництва: адміністративний будинок зі складськими приміщеннями. Адреса розташування об'єкта: м. Київ, вул. Медова, 4 а.

За умовами договору, субпідрядник зобов'язується забезпечити прийом, розвантаження, складування та зберігання усіх необхідних для проведення робіт матеріалів, виробів, конструкцій та обладнання, що постачатимуться замовником. Постачання матеріалів, виробів, конструкцій та обладнання на об'єкт в повному обсязі, здійснює субпідрядник власними силами та власним транспортом.

Колегія суддів зазначає, що судам попередніх інстанцій, при вирішенні даної справи, слід звернути увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення операції.

Таким чином, для правильного вирішення даного спору необхідним є дослідження договорів, укладених позивачем, первинних документів, пов'язаних з їх виконанням, обставин, які б підтверджували рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача тощо.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №32012110070000037 внесеного до ЄДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, в рамках якого встановлено ряд СГД з ознаками «фіктивності», які використовувались в злочинній схемі конвертації грошових коштів з метою незаконного формування кредиту з ПДВ для підприємств реального сектору економіки, серед яких, зокрема, фігурують ТОВ «ІСТ РЕАЛТІГРУП» та ТОВ «АДВА ЕСТЕЙТ».

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що судам першої та апеляційної інстанцій необхідно проаналізувати матеріали кримінального провадження щодо вчинення контрагентами позивача кримінальних правопорушень та встановити наявність вироків відносно їх посадових осіб, відповідно до встановлених обставин зробити мотивований висновок, з урахуванням практики Верховного Суду України від 03.11.2015 р.

Згідно з ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 222, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС-СТАНДАРТ» задовольнити частково.

2.Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 р. скасувати.

3.Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Т.М. Шипуліна