Ухвала суду № 57255003, 12.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2016 року м. Київ К/800/28343/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2014 р.

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015 р.

у справі № 804/6274/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ССД ТРЕЙД»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ССД ТРЕЙД» (далі - позивач, ТОВ «ССД ТРЕЙД») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2014 р. позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015 р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2014 р. скасовано в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2014 р. форми «Р» №0000092203 в сумі 147684 грн. - основний платіж, 5001 грн. - штрафна санкція; податкового повідомлення-рішення від 20.11.2013 р. форми «Р» №0000482203 в сумі 54602 грн. - основний платіж, 11729 грн. - штрафна санкція та в цій частині у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2014 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015 р. в частині задоволення позову і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ССД Трейд» по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р., за наслідками якої складено акт № 665/223/35681807 від 11.10.2013 року.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: пп.1.22.1 п.1.22 ст. 1 п. 4.1 ст. 4, п.5.1 ст. 5, п.п. 5.3.9 п 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 пп. 11.3.1 п. 11.3, ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.14.1.27, пп.14.1.36, пп. 14.1.228 п.14.1 ст.14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 та п. 137.10 ст. 137, пп. 138.1.1 п. 138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на 1 283 585,00 грн.; пп.14.1.36, пп. 14.1.201 п.14.1 ст.14, п. 181.1 ст. 181, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187, п.198.3 ст.198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 68 588,00 грн.; п.3.5, 7,24 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», яке затверджене постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. № 637, на суму 6293,5 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 20.11.2013 р. № 0000482203 про донарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 71 238,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 59 207,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12 031,50 грн.; від 20.11.2013 р. № 0000472203 про донарахування суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 305 218,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 1 283 585,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -21 633,75 грн.; від 20.11.2013 р. № 0000552203 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 12 587,00 грн.

Суд апеляційної інстанції визнав частково обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Щодо порушення позивачем касової дисципліни, колегія суддів зазначає, що в акті перевірки зазначено про відсутність у касових ордерах підпису осіб отримувачів коштів, що призвело до перевищення ліміту каси.

Водночас, як встановлено судами, факт видачі грошей згідно касових ордерів на загальну суму 6293,50 грн. працівникам ТОВ «ССД ТРЕЙД», а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у сумі 6292,50 грн. підтверджено підписами вказаних осіб на видаткових касових ордерах про отримання грошей.

Щодо формування позивачем витрат та податкового кредиту, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 цього ж Кодексу, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України, передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 цього ж Кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.10.2010 р. між позивачем (Покупець) та ТОВ «Оскар УА» (Постачальник) укладено договір № 19/10-21 про поставку дизельного палива, на виконання якого Постачальником було поставлене дизпаливо.

01.04.2010 р. між позивачем (Покупець) та ПП «Кремнафтогазпостач» (Продавець) укладено договір №01/04/2010-7, на виконання якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти та оплатити нафтопродукти.

Згідно договору купівлі-продажу нафтопродуктів №261011 від 26.10.2011 р., укладеного між ТОВ «Аркада І К» (Постачальник) та ТОВ «ССД Трейд» (Покупець), на виконання якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність Покупцеві паливно-мастильні матеріали.

Відповідно до договору поставки №31/05 СТ від 31.05.2011 р., укладеного між ТОВ «Будмашпост» (Продавець) та ТОВ «ССД Трейд» (Покупець), на виконання якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю, а Покупець приймати у свою власність та оплачувати нафтопродукти.

Також було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 16.01.2012 року, за яким ТОВ «ЕЙС-БІЗНЕС» зобов'язується поставити Позивачеві певну кількість пального.

Фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків підтверджується первинними документами, зокрема, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками-фактури, банківськими виписками тощо.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено реальні зміни майнового стану позивача за спірними господарськими операціями.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат та податкового кредиту.

В частині відмови в задоволенні позову ТОВ «ССД ТРЕЙД» сторонами рішення апеляційної інстанції в касаційному порядку не оскаржувалось.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2.Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун