Ухвала суду № 57254899, 15.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 квітня 2016 року м. Київ К/800/6526/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Костенко М.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Трест-Укрмонтажхімзахист” (далі - Товариство)

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016

у справі № 804/9017/14

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

При поданні Товариством касаційної скарги заявником не було дотримано вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), у зв’язку з чим ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.03.2016 касаційну скаргу було залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків до 11.04.2016.

31.03.2016 на виконання вимог вищевказаної ухвали Товариство надіслало до касаційного суду платіжне доручення від 30.03.2016 №178, за яким заявником сплачено судовий збір у розмірі 585,61 грн.

Втім зазначений платіжний документ не можна вважати доказом усунення недоліків поданої касаційної скарги, позаяк судовий збір сплачено заявником у недостатньому розмірі.

Так, з 01.09.2015 набрав чинності Закон України від 22.05.2015 №484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким встановлено ставку судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з внесеними змінами).

На час звернення Товариства до адміністративного суду з цим позовом, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, становила 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, з огляду обсяг майнових вимог Товариства з урахуванням установленого статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» розміру мінімальної заробітної плати на час подання позову (1218,00 грн.) сума судового збору, що підлягала сплаті позивачем за подання цього позову, складала 4872 грн.

У зв’язку з цим за подання касаційної скарги на рішення судів з даної справи скаржник повинен сплатити 5846,40 грн. (4872 грн. * 120%).

Мотивуючи правильність обчислення судового збору за подання даної касаційної скарги у сумі 585,61 грн. скаржник послався на постанову Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 826/19216/15, однак з обґрунтованістю такого посилання погодитися не можна.

Адже зміст правової позиції Верховного Суду України, висловленої у цій постанові, зводиться до того, що за подання касаційної скарги в адміністративній справі, позов у якій було подано до суду до 1 вересня 2015 року, базою для обчислення судового збору є розмір ставки, яку було сплачено при зверненні до суду з позовом, і цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нової редакції Закону України «Про судовий збір». При цьому Суд погодився з правильністю обчислення і сплати заявником судового збору в розмірі 120 відсотків від суми, що підлягала сплаті за подання позовної заяви.

У цій постанові Судом аналізувалася правомірність визначення бази для обчислення судового збору - ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви - за законодавством, чинним на момент подання касаційної скарги, а не позовної заяви.

У даному разі причиною неправильного обчислення заявником судового збору слугувало помилкове ототожнення поняття «ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви» з фактично сплаченою сумою збору у розмірі 10 відсотків ставки судового збору.

Так, згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, що діяла на час звернення Товариства до адміністративного суду з адміністративним позовом) під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Наведене положення Закону встановлює, по суті, розстрочення сплати позивачем судового збору при поданні позовної заяви, однак не може розцінюватися як зменшення ставки судового збору або як звільнення позивача від його часткової сплати. Передбачений цим приписом порядок сплати судового збору жодним чином не впливає на порядок визначення бази судового збору при обчисленні його розміру за подання касаційної скарги; 120-відсоткова ставка, установлена підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», обчислюється із усієї суми збору, що підлягала сплаті, а не із суми, що фактично була сплачена заявником із застосуванням законодавчо передбаченого розстрочення.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне надати заявникові строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду документа про доплату судового збору у встановленому законом розмірі - в сумі 5260,79 грн. (5846,40 грн. - 585,61 грн.).

Керуючись статтями 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Трест-Укрмонтажхімзахист” залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення зазначених недоліків до 16.05.2016.

Суддя М.І. Костенко