Ухвала суду № 57254834, 11.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

11 квітня 2016 року м. Київ К/800/6687/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Розваляєва Т.С., перевіривши на предмет відповідності вимогам закону касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області (далі - УПФУ), у якому просила: визнати дії УПФУ по застосуванню показника середньої заробітної плата в галузях економіки за 2007 рік при призначенні їй пенсії по втраті годувальника в 2015 році неправомірними; зобов'язати УПФУ нарахувати їй пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 40 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати в галузях економіки за 2014 рік та провести її перерахунок з моменту призначення.

Постановою Вугледарського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2015 року позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року скасовано постанову Вугледарського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2015 року та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, заявник звернувся з касаційною скаргою, в якій ставить питання про скасування такого рішення та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2016 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 213 КАС України. Недоліки касаційної скарги усунуті заявником у строк, установлений судом.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Доводи касаційної скарги зводяться до неправомірності застосування відповідачем показника середньої заробітної плати в галузях економіки за 2007 рік при призначенні позивачу пенсії у 2015 році.

За результатом розгляду справи судами встановлено, що чоловік ОСОБА_1 на день смерті отримував пенсію, яка йому була призначена з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік.

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до УПФУ з заявою про призначення їй пенсії по втраті годувальника. Відповідач призначив їй пенсію по втраті годувальника із застосуванням показника середньої заробітної плати в галузях економіки за 2007 рік в розмірі 1197,91 грн.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 27 жовтня 2015 року у справі № 21-4636а15 зазначила наступне.

Статтею 9 Закону № 1058-IV встановлено види пенсійних виплат і соціальних послуг, зокрема в частині першій зазначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Розділом V вказаного Закону визначено умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника (стаття 36), розмір такої пенсії (стаття 37), період, на який вона призначається, зміна розміру (стаття 38), призначення однієї пенсії у зв'язку з втратою годувальника на всіх членів сім'ї, виділення частки пенсії (стаття 39).

Так, зокрема, відповідно до статті 37 цього Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Тобто, пенсія у зв'язку з втратою годувальника розраховується у відсотковому відношенні до розміру пенсії померлого годувальника.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Отже, при переведенні з одного виду пенсії на інший обрахунок нової пенсії здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, тобто показник середньої заробітної плати є незмінною величиною.

Оскільки пенсія у зв'язку з втратою годувальника розраховується у відсотковому відношенні до розміру пенсії померлого годувальника, то в розумінні частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV як попередній вид пенсії слід розуміти саме пенсію, яку отримував на день смерті годувальник.

Викладене враховано судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення.

Таким чином, виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, яке відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які би дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись пунктом 5 частини п'ятої статті 214 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Суддя Т.С. Розваляєва