ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/331/16
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Єресько Л.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,
позивача- Тація О.Ю.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Муравйова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Полтавського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
16 березня 2016 року ОСОБА_3 (надалі- позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського обласного військового комісаріату (надалі- відповідач, Полтавський ОВК), Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України та Полтавського обласного військового комісаріату про невиплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги; зобов'язання Міністерства оборони України перерахувати та призначити, а Полтавський обласний військовий комісаріат виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у розмірі 30-ти місячного грошового забезпечення.
В попередньому судовому засіданні судом прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог до Полтавського обласного військового комісаріату, в якій просить зобов'язати Полтавський обласний військовий комісаріат в 15- денний строк, з дня набрання рішенням суду законної сили, подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновком МСЕК від 23.12.2013 № 195850 встановлено ІІ групу інвалідності з 13.12.2013, а відтак має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499, частиною 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Відмову Полтавського ОВК у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, викладену у листі від 11.02.2015 вих. № 10/341, вважає неправомірною, оскільки така виплата передбачена чинним законодавством.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував. У письмових запереченнях посилався на те, що положеннями статті 16 Закону № 2011-ХІІ в редакції від 03.11.2006 (чинній на час встановлення позивачу інвалідності відповідно), передбачено додаткові гарантії соціального захисту військослужбовців, які проходили військову службу і перебували у статусі військослужбовця станом на 01.01.2007 і пізніше, коли позивач звільнився і відповідно зазначені положення не можуть застосовуватися до нього. Крім того, зазначив, що оскільки позивач відповідно до законодавства прав на отримання допомоги не мав, відповідачем висновок щодо можливості виплати йому допомоги до Департаменту фінансів Міністерства оборони України не направлявся. Про відмову заявнику повідомлено листом від 11.02.2015 № 34.
Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Під час проходження військової служби ОСОБА_3, старший сержант, був направлений в складі миротворчого контингенту до Республіки Ірак з 18.02.2004 по 27.10.2004 /а.с. 21, 24/.
У липні 2004 року під час виконання обов'язку на території Республіки Ірак встановлено захворювання - "вірусний гепатит А, жовтушна форма, середнього ступеню тяжкості" /а.с. 20/.
Згідно витягу з протоколу засідання Центрального військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв № 1822 від 26.07.2013 захворювання старшого сержанту запасу ОСОБА_3 пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії /а.с. 20/.
Довідкою МСЕК від 23.12.2013 № 195850 позивачу в зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, з 13.12.2013 встановлено ІІ групу інвалідності /а.с. 18/.
10.02.2015 в зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності позивач звернувся до Полтавського ОВК з вимогою про виплату одноразової грошової допомоги /а.с. 34/.
Листом від 11.02.2015 № 10/34 відповідач фактично відмовив ОСОБА_3 у складанні висновку, зазначивши, що звільнений з військової служби 09.08.2005 (до 31.12.2006), права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2006 № 499 він не має /а.с. 35/.
Не погоджуючись з відмовою Полтавського ОВК у виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
За приписами статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин, надалі - Закону України № 2232-XII) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII ( надалі Законом України № 2011-XII ), якими визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України № 2011-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" (надалі постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року, Порядок № 499) установлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 р., здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 встановлено ІІ групу інвалідності з 13.12.2013 /а.с.18/ та саме з цієї дати у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги.
Згідно з абзацом 7 підпункту 2 пункту 2 Порядку № 499 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження у розмірі 30-місячного грошового забезпечення інвалідам II групи.
Відмовляючи ОСОБА_3 у складанні висновку, відповідач посилався на відсутність права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі спливом тримісячного строку з дня звільнення позивача зі служби ( з 09.08.2005).
Спірні відносини стосуються наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням позивачу ІІ групи інвалідності, що пов'язана із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Зазначене в повному обсязі підтверджено записом у висновку МСЕК від 23.12.2013 № 195850, протоколом від 26.07.2013 № 1822 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм каліцтв /а.с. 18, 20/.
У постанові від 18.11.2014 Верховного Суду України (реєстраційний номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 42010789) викладено правову позицію, згідно якої, право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і в тому разі коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період його проходження.
Відповідно до частини 1 статті статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Згідно частини 2 статті 244-2 висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Оскільки інвалідність позивача настала у 2013 році (після 1 січня 2007) внаслідок безпосереднього виконання ним обов'язків військової служби, то він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 30-місячного грошового забезпечення.
З метою повного захисту прав позивача згідно із частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати відмову Полтавського обласного військового комісаріату скласти висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 від 11.02.2015 № 10/34 протиправною.
Таким чином, приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Полтавського обласного військового комісаріату про зобов' язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною відмову Полтавського обласного військового комісаріата скласти висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 від 11.02.2015 № 10/34.
Зобов'язати Полтавський обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ 07851296) в 15-денний строк, з дня набрання рішенням суду законної сили, скласти та подати Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, разом із документами, надання яких передбачено чинним законодавством України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.
Повний текст постанови складено 18 квітня 2016 року.
Суддя Л.О. Єресько
Судове рішення № 57254718, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 11.04.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/331/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: