Постанова № 57254441, 14.04.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2016 р.Справа № 923/1639/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 07/007-16 від 23.12.2015)

від відповідача: ОСОБА_2 директор (рішення VII сесії районної ради VI скликання від 11.03.2011 № 91)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_3 підприємства Райсількомунгосп-Партнер Генічеської районної ради

на рішення господарського суду Херсонської області від 14 грудня 2015 року, повний текст якого складено та підписано 21 грудня 2015 року

по справі № 923/1639/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Херсонобленерго

до відповідача ОСОБА_3 підприємства Райсількомунгосп-Партнер Генічеської районної ради

про стягнення 84 430,95 грн.

В С Т А Н О В И В :

16.09.2015 Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (далі по тексту позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до ОСОБА_3 підприємства "Райсількомунгосп-Партнер" Генічеської районної ради (далі по тексту відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 84 430,95 грн., з якої: 83 080,36 грн. - сума заборгованості за спожиту активну електричну енергію та 1 350,59 грн. - сума заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням умов Договору про постачання електричної енергії №4869 від 15.10.2013р., положення п.6.1., 6.11, пп. 2 п. 10.2., пп. 6.39, 8.1. Правил користування електричною енергією, положення ст.ст. 509, 525, 530 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України та ст.ст. 2, 22, 64 ГПК України, а саме в частині розрахунку за отриману/спожиту активну та реактивну електричну енергію протягом квітня-травня 2014 року.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.12.2015 року по справі № 913/1639/15 (суддя Нікітенко С.В.) позов задоволений повністю. Стягнуто з ОСОБА_3 підприємства "Райсількомунгосп-Партнер" Генічеської районної ради на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" - на рахунок із спеціальним режимом використання № 26036300020852 в філії Херсонського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" № 10021, МФО 352457, код 05396638: 83080,36 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію; - на поточний рахунок № 26008302852 в ФХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 321767 код 05396638: - 1350,59 грн. заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1266,46 грн.

Такий висновок суду мотивований тим, що наданими позивачем матеріалами підтверджується факт того, що відповідач дійсно у спірний період споживав електроенергію, але в порушення умов договору та норм чинного законодавства за неї не розрахувався, у зв'язку з чим підлягає стягненню заборгованість за активну та реактивну електричну енергію.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, КП Райсількомунгосп-Партнер Генічеської районної ради звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити ПАТ ЕК Херсонобленерго у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в звязку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням апелянта, у звязку з тим, що у спірний період частина території Чонгарської сільської ради Генічеського району та трансформатор були захоплена російськими військами, про що було листами повідомлено обленерго з проханням відключити електричну енергію, але електропостачання не було припинено та вимоги споживача виконані не були.

Також скаржник зазначає, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення не було надано оцінки форс-мажорним обставинам викладених у висновку Торгово-промислової палати та не прийнято до уваги загальновідомі факти відносно захоплення частини вказаної території російськими військами на якій знаходиться трансформатор комунального підприємства.

Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого його представник в судовому засіданнях просив залишити апеляційну скаргу КП Райсількомунгосп-Партнер Генічеської районної ради без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.

Крім того 13.04.2016 року від представника ПАТ ЕК Херсонобленерго надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких також просив у задоволенні апеляційної скарги комунального підприємства відмовити у повному обсязі.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на неї та додаткові пояснення, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не звязана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, позивач ПАТ ЕК Херсонобленерго та відповідач КП Райсількомунгосп-Партнер Генічеської районної ради знаходяться в договірних відносинах по поставці, отриманню та споживанню електроенергії.

Так, 14 жовтня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "ЕК "Херсонобленерго" (надалі - позивач або постачальник) і ОСОБА_3 підприємством "Райсількомунгосп-Партнер" Генічеської районної ради (надалі - відповідач або споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії № 4869 (надалі - договір).

Відповідно до розділу 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 175.00 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

На момент укладення договору сторони погодились під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, керуватись чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ).

Згідно із пунктом 9.4 Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до „31 грудня 2013 року. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Але не більше ніж до 12.12.2014 року.

Згідно із п.2.2.2 Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 до цього договору (додаток „Обсяги постачання електричної енергії);

- згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін;

- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами;

- забезпечувати отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної з площадок вимірювання, погодженої сторонами в додатку „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії.

Відповідно до п.2.3.3 Договору, Споживач зобов`язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків „Порядок розрахунків та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії.

Пунктом 2.3.4 Договору передбачений обов`язок Споживача здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно із додатком №9 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії.

Відповідач згідно п.1 додатку № 2 до договору "Порядок розрахунків та графік зняття показань лічильників та подання їх до електропостачальної організації" споживач знімає показання електролічильників, встановлених на своїх об'єктах (передбачених у додатку № 5 договору), 21 числа у місяці з 31 днем, 19 числа у місяці з 29 днями, 20 числа у місяці з 30 днями та 18 числа у місяці з 28 днями, та згідно абз. 1, 2 п. 3 додатку № 2 оформлює акт про обсяги використаної електроенергії за розрахунковий період, який надає до розрахункового відділу позивача протягом 0,5 доби з моменту зняття цих показників.

Крім того, згідно з п.12 додатку № 9 до договору № 3668, за підсумками розрахункового періоду постачальник виписує споживачу рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. Кошти за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії перераховуються споживачем на поточний рахунок енергопостачальника протягом 5 днів від дати вказаного рахунку.

На виконання умов договору № 4869 від 14.10.2013 року, ПАТ ЕК Херсонобленерго поставило, а КП Райсількомунгосп-Партнер отримало та спожило у період з квітня по травень 2014 року електроенергії на загальну суму 84 430,95 грн., у т.ч.:

- № 4869 від 24.04.2014р. за квітень 2014 року на суму 9358,50 грн. в т.ч. ПДВ за спожиту активну електроенергію, 582,07 грн. в т.ч. ПДВ за реактивну електроенергію;

- № 4869 від 16.07.2014р. за травень 2014 року на суму 83080,36 грн. в т.ч. ПДВ, з яких 9358,50 грн. - борг за квітень та 73721,86 грн. - плата за спожиту активну електроенергію, 1350,59 грн. в т.ч. ПДВ за реактивну електроенергію з яких 582,07 грн. - борг за квітень та 768,52 грн. - плата за травень.

Рахунок за квітень 2014 року представник відповідача отримав особисто 30.04.2014р., рахунок за травень 2014 року був направлений на адресу споживача поштою, в той же час, у встановлений договором 5 (п'яти) денний термін рахунки сплачені не були.

Таким чином, за отриману/спожиту електричну енергію, поставлену ПАТ ЕК Херсонобленерго у спірний період відповідач не розрахувалося, залишивши і на даний час непогашеною суму у розмірі 84 430,95 грн., що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Судова колегія не погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ОСОБА_3 підприємства Райсількомунгосп-Партнер Генічеської районної ради, викладені в апеляційній скарзі, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства, інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Згідно до ч.6 ст.276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.277 ГК України).

Статтею 26 Закону України „Про електроенергетику, пунктом 6.1 Правил користування електричною енергією та умовами Договору № 44/180 від 26.09.2009 року передбачено, що поставлена/отримана електрична енергія повинна оплачуватися щомісячно та в повному обсязі.

Як встановлено місцевим господарським судом при задоволенні позовних вимог, на виконання умов Договору № 4869 від 15.10.2013 року, ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" поставило відповідачу у період з квітня по травень 2014 року на загальну суму 83 080,36 грн. активної еклектичної енергії та на суму 1 350,59 грн. реактивної енергії, а саме:

- за квітень 2014 року 7 554 кВт у сумі 9 358,50 грн.,

- за травень 2014 року 56 779 кВт на суму 83 080,36 грн.

Відповідачем у відповідності до вимог ст.ст. 33,34 ГПК України не надано доказів сплати заборгованості.

Задовольняючи позовні вимого позивача, суд першої інстанції, не прийняв до уваги заперечення відповідача стосовно форс-мажорних обставин, пославшись при цьому на те, що єдиним документом, який свідчить про настання форс-мажорних обставин є Сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини, а ні висновок.

Між тим, колегія суддів апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції передчасними, з огляду на наступне.

Згідно із ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 3 статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати" передбачено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідно до ст.14-1 вказаного Закону України Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Приймаючи судове рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України від 15.04.2015 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», розпорядженням КМУ від 07.11.2014 року № 1085 «Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження», не віднесено частинну території Чонгарської сільської ради Генічеського району Херсонської області, а тому на думку суду відповідачем не надано доказів на підтвердження факту окупації.

Між тим, судом першої інстанції не було враховано те, що на момент прийняття вище названого Закону та розпорядження КМУ частина території Чонгарської селищної Ради вже була підконтрольна Україні та на перешийку між Херсонської областю та Автономної Республікою Крим, а саме п.м.т, Чонгар, були встановлені прикордонні пункти пропуску Державної прикордонної службої України. А відтак, дана територія не увійшла у Перелік населених пунктів, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Однак при вирішенні спору судом першої інстанції також не було враховано та не взято до уваги Висновок про форс-мажорні обставини торгово-промислової палати України Херсонської торгово-промислової палати від 30.11.2014 року № 27.01-04/07-1354 у якому було зазначено про захоплення території Чонгарської сільської ради Генічеського району Херсонської області російськими військовими з 26.02.-26.12.2014 року є форс мажорними обставинами (обставини не переробної сили).

Частинами 1, 2 статті 35 ГПК України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

За загальним правилом кожна сторона, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень (ст. 33 ГПК). Водночас коментована стаття визначає підстави, за яких ці особи звільняються від обов'язку доказування.

Підстави звільнення від доказування можна поділити на три групи:

- обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі;

- обставини, визнані господарським судом загальновідомими;

- преюдиціальні факти

Не підлягають доведенню обставини, визнані судом загальновідомими. Загальновідомість обставин полягає в тому, що вони відомі широкому загалу, зокрема суду та особам, які беруть участь у справі. Загальновідомість того чи іншого факту є відносною і залежить від часу, що сплинув після події, поширеності інформації про подію в певній місцевості. Загальновідомі обставини не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність - очевидна і доказування їх є зайвим.

Водночас особи, які беруть участь у справі, не позбавлені права спростовувати загальновідомі факти. Остаточно загальновідомість факту визнає господарський суд. Отже, оскільки визнання (чи невизнання) обставин загальновідомими є прерогативою суду, він може не погодитися з пропозицією сторони щодо загальновідомості обставин. У такому випадку зазначені обставини підлягають доказуванню на загальних підставах.

Наявні в матеріалах справи докази, а саме диск запису засобів масової інформації, а саме Новини телеканалу ТСН про захоплення частини території Чонгарської міської ради Генічеського району Херсонської області (а.с.85); газета «Українська правда» про захоплення зазначеної території (а.с.90-93) в розумінні положень ст.35 ГПК України є загальновідомі та не потребують доказуванню.

Відповідно до п.4.3 Договору, сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили. До обставин непереборної сили належать:виняткові погодні умови і стихійні лиха (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту); непередбачені ситуації, викликані діями осіб, що не є стороною даного Договору (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух);умови, регламентовані відповідними органами виконавчої влади, а також пов'язані з

ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями, що перешкоджають виконанню договірних зобов'язань

цілому або частково. Термін виконання зобов'язань за цим Договором у такому разі відкладається на строк дії обставин непереборної сили.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2014 року директором ОСОБА_3 підприємства Райсількомунгосп-Партнер Генічеської районної ради, представником громади та депутатом Чонгарської сільської ради був складений Акт, зі змісту якого вбачається, що на орендованій території Чонгарської сільської ради, комунальним підприємством був розміщений трансформатор, який захоплений російськими військовими та доступ до якого був заборонений російськими військовими (а.с.48).

У звязку з чим 05.05.2014 року директор ОСОБА_3 підприємства Райсількомунгосп-Партнер Генічеської районної ради направив на адресу голові правління ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» лист про тимчасове відключення, зі змісту якого вбачається, що підприємство просило тимчасово відключити від енергозабезпечення обєкт комунального підприємства (а.с.46).

У відповідь на зазначений лист начальник Генічеського РЕЗ і ЕМ від 17.05.2014 року направив на адресу директора підприємства відповідь, в якому зазначив, що 16.05.2014 року представниками Генічеського РЕЗ і ЕМ були зняті показники приладів обліку, але були недопущені для проведення відключення. При цьому було зазначено, що підприємство відповідача повинно забезпечити доступ представників для проведення контрольного огляду приладів обліку та відключення обєкту від мереж (а.с.47).

Водночас, 24.04.2014 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення до Договору № 4869 про відключення підприємства від електромережі з 06.05.2014 року у звязку виникненням заборгованості (а.с.89).

Відповідно до п.7.7. ПКЕЕ, відключення електроустановок споживача здійснюється персоналом власника електричних мереж, до яких приєднані ці електроустановки, у разі виявлення порушень, зазначених у пунктах 7.5 та 7.6 цих Правил, та/або на виконання вимоги постачальника електричної енергії чи на виконання припису відповідного центрального органу виконавчої влади, на який покладено відповідні обов'язки згідно із законодавством України. Відключення здійснюється в зазначений у вимозі або приписі термін із дотриманням процедури, передбаченої цими Правилами.

Пунктом 7.8. зазначених правил передбачено що Електроустановка може бути відключена електропередавальною організацією (основним споживачем) за заявою власника цієї електроустановки у зазначений заявником термін.

Розділом 6 Договору № 4869 від 14.10.2013р. сторони передбачили Порядок обмеження та припинення електропостачання. Так, відповідно до п. 6.1.2. договору, електропостачання Споживача може бути обмежено або припинено Постачальником: з повідомленням Споживача не пізніше ніж за 10 хвилин у разі перевищення

Споживачем граничної величини потужності в години максимуму навантаження протягом 30 хвилин і більше. Пунктом 6.1.3. З повідомленням Споживача не пізніше ніж за три робочих дні у разі: відсутності у Споживача персоналу для обслуговування електроустановок або договору на обслуговування електроустановок; споживання електричної енергії Споживачем після закінчення строку дії цього Договору; недопущення Споживачем посадових осіб органів, на яких покладено відповідні обов'язки згідно з чинним законодавством, до власних електроустановок або розрахункових засобів обліку електроенергії; несплати Споживачем відповідних платежів у терміни, встановлені Додатком № 2 до даного Договору "Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та подання їх до електропостачальної організації".

Таким чином, позивач в порушення умов укладеного між сторонами Договору, ПКЕЕ не здійснив відключення від електропостачання на вимогу комунального підприємства, вказавши у листі від 17.05.2015 року про те, що 16.05.2014 були зняти показників приладів обліку, натомість не були допущені для проведення відключення. При цьому не зрозуміло дії позивача, який водночас мав можливість зняти покази засобу обліку (це обовязок споживача згідно договору та ПКЕЕ), але при даних обставинах не зміг провести відключення споживача (відповідача) від електропостачання власних мереж. Більш того, при знятті показів засобу обліку, позивач мав звернути увагу на те, що споживання електричної енергії за травень місяць у пять разів (56779кВт/годин а.с.30) перевищує дозволений обсяг потужності обумовлений договором, та не може бути порівняний з обсягом споживання електричної енергії за квітень у кількості 7554 кВт/годин (а.с.24).

Крім того, в матеріалах справи відсутній Акт про не допуск на територію підприємства відповідача, представників енергопостачальної організації, що суперечить умовам Договору та ПКЕЕ.

Таким чином колегія суддів вважає, що у позивачем не доведено суду відповідність зробленого ним розрахунку умовам договору та нормам чинного законодавства України, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судова колегія вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ОСОБА_3 підприємства Райсількомунгосп-Партнер Генічеської районної ради, викладені в апеляційній скарзі, підлягають частковому відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 14.12.2015 року по справі № 923/1639/15 не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Публічного акціонерного ОСОБА_3 підприємства Райсількомунгосп-Партнер Генічеської районної ради задоволенню.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 підприємства Райсількомунгосп-Партнер Генічеської районної ради задовольнити.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від „14 грудня 2015 року по справі № 923/1639/15 скасувати.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Херсонобленерго відмовити\.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Енергопостачальна компанія Херсонобленерго (73003, м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638) на користь ОСОБА_3 підприємства Райсількомунгосп-Партнер Генічеської районної ради (75545, Херсонська область, Генічеський район, с.Стокопані, вул. Карла Маркса, 41, код ЄДРПОУ 33512305) 1393,12 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказів за постановою із зазначенням повних реквізитів сторін та в порядку ст.122 ГПК України доручити господарському суду Херсонської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „19 квітня 2016 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров