Рішення № 57253183, 10.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2016

Справа №910/32000/15

За позовом Відділу освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лотос-Енергія”

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Відділу освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лотос-Енергія” (відповідач) про стягнення 12 392,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № КР-54/Б на відпуск нафтопродуктів споживачам від 03.06.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2015 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/32000/15. Розгляд справи призначено на 27.01.2016 року.

26.01.2016 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшло повідомлення по справі.

В судове засідання, призначене на 27.01.2016 року, представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання з’явився, надав усні пояснення, відповів на запитання суду та подав документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2016 року відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 10.02.2016 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2014 року між Відділом освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лотос-Енергія» (постачальник) укладено Договір № КР-54/Б на відпуск нафтопродуктів споживачам (надалі - Договір), відповідно до п. 2.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність за талонами споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити постачальнику продукти нафтоперероблення рідкі.

Згідно з п. 2.2. Договору асортимент, кількість, ціна товару визначається у специфікаціях (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору загальна вартість договору становить 24 474,20 грн.

Розрахунки за товар за договором здійснюються у безготівковій формі згідно виставленого рахунку в порядку 100% попередньої оплати після отримання споживачем такого рахунку від постачальника, згідно постанови КМУ «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 23.04.2014 року № 117 (п. 4.1. Договору).

Пунктом 4.2. Договору сторони погодили, що об'єм та вартість договору можуть змінюватися в залежності від цін на товар на ринку нафтопродуктів України, що підтверджується довідками уповноважених органів, з укладанням додаткової угоди, а також може корегуватись в залежності від об'ємів реального фінансування видатків споживача.

Згідно з п. 4.3., 4.4. Договору право власності на товар переходить до споживача з моменту підписання постачальником та споживачем видаткової накладної. З моменту надання талонів споживачу, товар, до моменту його фактичного отримання споживачем або його уповноваженою особою на АЗС, знаходиться на зберігання у постачальника.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.4. Договору по поданню уповноваженою особою талону оператору АЗС на АЗС постачальника або АЗС осіб, що зв'язані з постачальником відповідним договором, постачальник передає товар споживачу шляхом надання йому відповідної кількості та виду палива. Постачальник зобов'язується поставити товар споживачу на місце поставки протягом 10 днів з моменту отримання заявки, а споживач – прийняти і оплатити товар, але не пізніше закінчення терміну дії талону.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року, а в частині виконання зобов’язань – до їх повного виконання за договором (п. 8.1. Договору).

Відповідачем було виставлено позивачу рахунок на оплату № 5155 від 03.06.2014 року на суму 24 474,20 грн.

Позивачем оплачено відповідачу 24 474,20 грн. попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням № 2797 від 10.06.2014 року.

Відповідно до видаткової накладної № 6070 від 04.07.2014 року відповідач передав позивачу талони на бензин А-92 на суму 24 474,20 грн.

Позивач стверджує, що через неналежне виконання відповідачем умов Договору № КР-54/Б на відпуск нафтопродуктів споживачам від 03.06.2014 року, щодо поставки товару, у останнього виникло зобов’язання повернути 12 392,00 грн. попередньої оплати.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 5155 від 03.06.2014 року на суму 24 474,20 грн. Позивач оплатив відповідачу 24 474,20 грн. попередньої оплати. Згідно з видатковою накладною № 6070 від 04.07.2014 року відповідач передав позивачу талони на бензин А-92 на суму 24 474,20 грн.

Позивачем було здійснено заправку автомобілів за наданими відповідачем талонами на загальну суму 12 082,20 грн. Отримання пального на суму 12 392,00 грн., за твердженнями позивача, є неможливим, оскільки відповідач не забезпечив поставку товару на АЗС, крім того, строк дії відповідних талонів закінчився.

Неодноразові звернення позивача щодо повернення частини суми попередньої оплати в розмірі 12 392,00 грн., на яку відповідач не забезпечив поставку товару на АЗС, відповідачем проігноровані.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що відповідачем не передано позивачу товар на суму 12 392,00 грн. за Договором № КР-54/Б на відпуск нафтопродуктів споживачам від 03.06.2014 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про повернення відповідної суми попередньої оплати підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-Енергія» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 52, літ. Б, офіс 204, ідентифікаційний код 39042048) на користь Відділу освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради (50026, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, площа 60-річчя СРСР, будинок 1, ідентифікаційний код 02142276, р/р № 35414007038658 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012), грошові кошти: 12 392,00 грн. (дванадцять тисяч триста дев’яносто дві гривні) попередньої оплати та 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень) судового збору. Видати наказ.

3. Копію даного рішення направити сторонам у справі № 910/32000/15.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 09.03.2016 року.

Суддя Ю.В. Цюкало