Рішення № 57252894, 19.04.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "19" квітня 2016 р. Справа № 906/27/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Нідзьолик В.В., дов. від 31.12.15р.;

від відповідача: не зёявився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Гранкор"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Мінськ Республіка Білорусь)

про стягнення 3700,00 доларів США (88617,86 грн. за курсом НБУ на 15.01.2016р.)

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 3700,00 доларів США боргу згідно контракту № 1 від 15.10.15р. (88617,86 грн. за курсом НБУ на 15.01.2016р.).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 25.02.2016р. провадження у справі було зупинене до 19.04.2016р., у зв'язку із зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави.

Оскільки провадження у справі було зупинене до судового засідання, призначеного на 19.04.16р., тому воно підлягає поновленню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в частині стягнення 3400,00 доларів США. Повідомила, що 08.04.2016 відповідач здійснив погашення заборгованості на суму 300,00 доларів США, в підтвердження надала платіжне доручення в іноземній валюті (а.с.37).

Від Економічного суду м.Мінська надійшла ухвала від 24.03.16р., згідно якої виконання доручення господарського суду Житомирської області про вручення ОСОБА_2 ухвали від 25.02.2016р. у справі № 906/27/16 вважається виконаним (а.с.32-33).

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, вимог ухвали суду від 25.02.2016р. не виконав.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалася за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

15.10.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Гранкор" (продавець/позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець/відповідач) укладено контракт № 1 (далі - Контракт) (а.с.10-12).

Згідно п. 1.1. Контракту, продавець зобов'язується виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію з природного каменю габро та граніту родовищ України, у відповідності до специфікацій, які є невід'ємними частинами даного Контракту.

У специфікації зазначається найменування товару, його характеристики, розміри, кількість, ціна, вартість. У разі необхідності специфікація може містити інші дані про товар (п.1.3 Контракту).

Умовами п.2.1. Контракту визначено, що вартість Контракту складає 50000,00 (п'ятдесят тисяч доларів США 00 центів).

Згідно п.4.1. Контракту, оплата здійснюється в доларах США банківським переказом або шляхом внесення готівки через валютну касу банку, який обслуговує покупця, на розрахунковий рахунок продавця.

Усю суму, вказану у специфікації до даного Контракту покупець оплачує продавцю в порядку 100% оплати шляхом відстрочки платежу до 30 календарних днів з моменту надходження товару у вільний обіг (п.4.2 Контракту).

Відповідно до п. 7.1. Контракту, сторони домовились, що будь-який спір, що виникне по цьому контракту або у зв'язку з його виконанням, не врегульований переговорами, підлягає передачі на розгляд до господарського суду за місцем реєстрації підприємства продавця.

Згідно даних позивача, на виконання умов контракту ним відповідачу поставлено товар на загальну суму 4500,00 доларів США, що підтверджується митною декларацією №101060000/2015/105275 від 16.10.15р. та міжнародною товаро - транспортною накладною (СМR) А № 099756 від 16.10.15р. (а.с.17-18).

Згідно матеріалів справи, відповідач свої договірні зобов'язання виконав не в повному обсязі, сплативши позивачу до подачі позову 800,00 доларів США (а.с.15,16).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, станом на день подачі позову до господарського суду, утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 3700,00 доларів США.

Після подання позову до суду відповідач сплатив позивачу ще 300,00 доларів США (а.с.37).

Отже, на день судового розгляду справи, заборгованість відповідача становить 3400,00 доларів США, що підтверджується Актом звірки розрахунків від 18.04.16р., усними поясненнями представника позивача в судовому засіданні та матеріалами справи.

Згідно статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема з договору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Між позивачем та відповідачем виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку.

Оскільки умовами договору передбачено, що позивач виготовляє для відповідача продукцію з природного каменю, а потім поставляє її відповідачу, - підписаний Контракт за своєю правовою природою є договором підряду та договором поставки.

Так, згідно з пунктом 1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Приписами частин 1,2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось, пунктом 4.2. Контракту визначено порядок оплати товару.

Відповідач своє зобов'язання належним чином не виконав (в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне), розрахунків з позивачем за отриману продукцію у повному обсязі не провів.

Відповідач доказів сплати заборгованості та письмових заперечень проти позову не надав, доводів позивача не спростував, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався.

Враховуючи, що відповідач в порушення умов Контракту № 1 від 15.10.15р. не провів в повному обсязі розрахунки з позивачем за поставлену продукцію, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 3400,00 доларів США заборгованості обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

В частині стягнення 300,00 доларів США, сплаченого відповідачем після подачі позову, провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмета спору (п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України).

Сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі поновити.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 220019, АДРЕСА_1, УНП НОМЕР_1:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Гранкор", 12533, с.Голубівка Коростишівського району Житомирської області, ідентифікаційний код 13576492 - 3400,00 доларів США боргу згідно контракту № 1 від 15.10.15р. та 1378,00 грн. судового збору.

4. В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.04.16

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 2 прим.

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.).