Рішення № 57252800, 11.04.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.04.16 Справа № 904/492/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості

За зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення штрафних санкцій

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача (за первісним позовом): ОСОБА_1 - представник за дов. б/н від 12.08.13

від відповідача (за первісним позовом): ОСОБА_2- представник за дов. 11/016-юр від 05.01.2016

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "ІНДУСТРІАЛ-СЕРВІС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ"" про стягнення 467012, 60 грн. основної заборгованості, 2611, 02 грн. процентів та 7977, 86 грн. інфляційних втрат. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на виконання робіт з капітального ремонту електродвигуна від 31.07.2015 № 639/15-35 в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 29.02.2016.

25.02.2016 через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області від Публічного акціонерного товариства "ДніпроАзот" надійшов зустрічний позов від 25.02.2016 № 016/10/м, в якому воно просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Індустріал-Сервіс" 3740, 56 грн. пені за порушення строку виконання робіт за договором, 93514 грн. штрафу за порушення строку оформлення та надання банківської гарантії, 93514 грн. штрафу за допущення порушення, передбаченого п. 7.12 договору, 93514 грн. штрафу за ненадання документів, передбачених п. 11.13 договору, 68732, 79 грн. пені за порушення строку надання документів, передбачених п. 11.13 договору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.02.2016 зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду та призначено її розгляд в засіданні на 29.02.2016 о 12:00 год. разом з первісним позовом.

25.02.2016 відповідач за первісним позовом надіслав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Індустріал-Сервіс", оскільки останній не виконав своїх зобов'язань з надання відповідачеві документів, передбачених договором, внаслідок чого відповідач, згідно з умовами договору та вимогами чинного законодавства, має право відстрочити оплату робіт до моменту отримання всіх необхідних документів.

26.02.2016 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.02.2016 розгляд справи було відкладено на 15.03.2016.

11.03.2016 відповідач (за зустрічним позовом) надіслав відзив на зустрічний позов, в якому просить в задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити в повному обсязі, оскільки вважає, що ПАТ "ДніпроАзот" в зустрічному позові посилається на неіснуючі обставини та зустрічний позов подано лише з метою затягування розгляду справи. Відповідач за зустрічним позовом зазначив, що підрядник виконав ремонтні роботи достроково, а замовник не заперечував та прийняв належне виконання ремонтних робіт. ПАТ "ДніпроАзот" у зустрічному позові безпідставно посилається на лист від 18.09.2015 як на заявку, відповідно безпідставно відраховує строк 30 календарних днів на виконання другого етапу з моменту направлення даного листа підряднику, та необґрунтовано посилається на допущення порушення підрядником строку виконання робіт, передбачених пп. 3.1.2, п. 3.1 договору. Також, у відзиві на зустрічний позов ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" зазначило, що порядок оформлення банківської гарантії визначений у Положенні про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 639, відповідно до якого ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" не має будь-якого контролю за діями банку та за строками таких дій. тому виконати обов'язок по оформленню банківської гарантії замість банку у десятиденний строк, не має можливості.

14.03.2016 позивач за первісним позовом подав до суду пояснення на відзив за первісним позовом, в яких спростовує твердження відповідача за первісним позовом викладені у відзиві на позовну заяву та зазначає, що ПАТ "ДніпроАзот" підписано акт виконаних робіт 23.10.2015 за договором без зауважень, а, також, відповідач у разі невиконання позивачем своїх зобов'язань за договором мав право звернутись до банку про отримання коштів за банківською гарантією.

14.03.2016 позивач за первісним позовом подав до суду клопотання про залучення до матеріалів справи копії додаткової угоди № 1 від 01.12.2015 до договору правової допомоги від 01.12.2015, акті від 10.02.2016, касового ордеру на суму 8000 грн.

15.03.2016 відповідач подав клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Ухвалою суду від 15.03.2016 строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів та її розгляд відкладено на 06.04.2016.

05.04.2016 позивач за первісним позовом подав до суду клопотання про залучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду від 15.03.2016.

06.04.2016 відповідач за первісним позовом надав до суду пояснення, в яких він зазначив, що документи, передбачені п. 11.13 договору, він не отримував, докази отримання останніх в матеріалах справи відсутні. Щодо порушення строків виконання робіт ПАТ "ДніпроАзот" зазначило, що роботи за другим етапом позивач за первісним позовом повинен був виконати у строк до 18.10.2015 (включно) (протягом 30 днів з дня отримання заявки - 18.09.2015), тоді як фактично виконав дані роботи 23.10.2015.

Щодо порушення позивачем за первісним позовом строків надання банківської гарантії відповідач за первісним позовом зазначає наступне. Під час укладання договору, ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" вільно прийняло на себе обов'язок надати ПАТ "ДніпроАзот" банківську гарантію у визначений 10-денний строк. Оскільки договір було укладено 14.09.2015, ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" повинно було надати банківську гарантію не пізніше 24.09.2015, тоді як фактично оформлення та надання банківської гарантії відбулось 13.10.2015.

У судовому засіданні 06.04.2016, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 11.04.2016. Після перерви розгляд справи продовжено.

08.04.2016 через канцелярію суду від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання, в якому він зазначає, що надані позивачем за первісним позовом докази надсилання листа № 418/1 від 17.09.2015, зокрема, поштовий опис вкладення у цінний лист не містить відбиток календарного штемпеля поштового відділення. З метою визначення достовірності вищевказаних доказів, ПАТ "ДніпроАзот" звернулось до поштових відділень із запитами про надання інформації щодо поштового відправлення № 5322000420112, у зв'язку з чим просить суд відкласти розгляд справи.

11.04.2016 від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання, в якому він просить відкласти розгляд справи та витребувати у позивача за первісним позовом оригінал квитанції та опису вкладення про направлення листа № 418/1 від 17.09.2015 для огляду, перевірки їх достовірності та направлення коректного запиту до Дніпропетровської дирекції Центру поштового зв'язку № 5 м. Дніпродзержинськ Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" для підтвердження чи спростування факту отримання ПАТ "ДніпроАзот" поштового відправлення № 5322000420112.

Відповідно до п. 1 Роз'яснення Вищого господарського суду України «Про судове рішення» № 6 від 23.03.2012, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Статтею 69 ГПК України передбачено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Господарський суд не вбачає підстав для задоволення вищезазначеного клопотання відповідача, оскільки в матеріалах справи наявні належні докази поштового направлення відправлення № 5322000420112 на адресу відповідача. А тому, витребування вищевказаних доказів та відкладення розгляду справи є недоцільним та призведе до затягування строків розгляду даної справи.

11.04.2016 відповідач подав до суду клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Суд не вбачає складності у вирішенні даного спору одноособово, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання про призначення колегіального розгляду даної справи відмовляє.

У судовому засіданні 11.04.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "ВО "Індустріал-Сервіс" (далі - позивач, підрядник) та Публічним акціонерним товариством "ДніпроАзот" (далі - відповідач, замовник) було укладено договір на виконання робіт з капітального ремонту електродвигуна № 639/15-35 (далі - договір). Даний договір з боку підрядника підписано генеральним директором 14.09.2015 (арк. с.25 том 1).

Відповідно до розділу 1 договору підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик, своїми силами та з використанням своїх матеріалів і устаткування виконати капітальний ремонт електродвигуна 1ЕВ 229-44-20Z (1500 кВт, 300 об/хв, 6 кВ), який належить замовнику на праві власності (далі - роботи), а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити виконані згідно умов договору роботи. Одиниця виміру робіт - штука, код одиниці виміру згідно з КСПОВО - 2009. Результатом виконаних робіт за договором є відремонтований електродвигун 1ЕВ 229-44-20Z (1500 кВт, 300 об/хв, 6 кВ).

Згідно з п. 2.1 договору вартість робіт, передбачених цим договором, визначається на підставі протоколу узгодження договірної ціни, підписаного обома сторонами (додаток № 1 до договору, арк. с. 26 том 1), та складає 467570 грн., у т.ч. ПДВ (20%) - 77928, 33 грн. Загальна сума договору складає 467570 грн. з ПДВ (20%).

Оплата виконаних робіт за цим договором здійснюється замовником у безготівковій формі, в національній валюті України, шляхом перерахування належних до сплати сум на поточний рахунок підрядника, який зазначений в розділі 12 договору. Безготівкові розрахунки сторін за договором здійснюються за участю банків у відповідності до правил та стандартів, що існують на території України, у тому числі шляхом здійснення гарантованих платежів (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору оплата виконаних підрядних робіт здійснюється замовником на підставі виставленого підрядником рахунку у наступному порядку: перший платіж у розмірі 140271 грн. (30% вартості робіт) - здійснюється замовником по факту підписання обома сторонами акту виготовлення секцій електродвигуна 1ЕВ 229-44-20Z у кількості 180 штук; другий платіж у розмірі 93514 грн. (20 % вартості робіт) - здійснюється замовником по факту підписання обома сторонами актів виконаних робіт за формами № Р-2ИС та № 03-2 з доданим до них кошторисом, але не раніше отримання замовником від підрядника всіх документів, які підлягають переданню замовнику в обов'язковому порядку відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України; остаточна оплата за виконані роботи здійснюється замовником протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати підписання обома сторонами актів виконаних робіт за нормами № Р-2ИС та № 03-2 з доданим до них кошторисом, але не раніше отримання замовником від підрядника всіх документів, які підлягають переданню замовнику в обов'язковому порядку відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що роботи виконуються підрядником в два етапи: - за першим етапом протягом 50 (п'ятдесяти) календарних днів від дати підписання договору підрядник зобов'язаний виготовити згідно вимог п. 3.3 договору 180 (сто вісімдесят) секцій обмотки статора електродвигуна, які необхідні для виконання робіт за цим договором. По акту виготовлення секцій обмотки статора електродвигуна підрядник у письмовій формі повідомляє про це замовника. Протягом 5 (п'яти) календарних днів від дати отримання замовником письмового повідомлення підрядника про виготовлення секцій обмотки статора електродвигуна, замовник має прибути на територію підрядника для огляду секцій обмотки статора електродвигуна. Замовник підтверджує факт виготовлення секцій обмотки статора електродвигуна лише за кількістю виготовлених секції. За відсутності зауважень у замовника до кількості виготовлених підрядником секцій обмотки статора електродвигуна сторонами підписується Акт виготовлення секцій електродвигуна 1ЕВ 229-44-202. Підписання замовником Акту виготовлення секцій електродвигуна 1ЕВ 229-44-202 не свідчить про приймання замовником виготовлених підрядником секцій обмотки статора електродвигуна за якістю. Виготовлені секції до початку виконання робіт знаходяться за місцезнаходженням підрядника за пресою: м. Нікополь, пр. Трубників, 56; - за другим етапом підрядник на підставі отриманої від замовника заявки на виконання ремонтних робіт зобов'язаний доставити до місця ремонту електродвигуна виготовлені секції та приступити до виконання робіт з ремонту електродвигуна замовника. Підрядник зобов'язаний виконати роботи протягом 30 календарних днів від дати отримання письмової заявки на виконання ремонтних робіт замовника. Передача електродвигуна для виконання робіт замовником підряднику оформлюється актом здавання електродвигуна в ремонт, який підписується обома сторонами. Підрядник несе відповідальність за порушення правил виконання ремонту та відповідність результатів робіт вимогам нормативно-технічної документації в Україні.

Роботи по виконанню капітального ремонту електродвигуна 1ЕВ229-44-20Z (1500 кВт, 300 об/хв, 6 кВ) виконуються підрядником за місцезнаходженням замовника за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. С.Х. Горобця, 1 (п. 3.2 договору).

Пунктом 11.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його укладання сторонами та діє протягом 12 (дванадцяти) місяців, а в частині гарантійних зобов'язань підрядника - протягом усього гарантійного строку на виконані роботи (результат робіт).

Отже, оскільки договір було укладено 14.09.2015, то роботи по виготовленню 180 секцій обмотки статора електродвигуна, відповідно до п. 3.1 договору, підрядник повинен був виконати до 03.11.2015.

З матеріалів справи вбачається, що 18.09.2015 позивач отримав лист від відповідача, в якому останній зазначив, що електродвигун 1ЕВ229-44-20Z (1500 кВт, 300 об/хв, 6 кВ) демонтований та до проведення ремонтних робіт підготовлений (арк. с. 35 том 1).

Листом від 07.10.2015 вих.№ 443 позивач повідомив відповідача про готовність секцій електродвигуна у кількості 180 штук та направив на його адресу акт від 07.10.2015 № 1 приймання-передачі виготовлених секцій електродвигуна (арк. с. 39-40 том 1).

23.10.2015 сторонами було підписано акт № 2 приймання-передачі, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв секції статорної обмотки електродвигуна 1ЕВ229-44-20Z (1500 кВт, 300 об/хв, 6 кВ) в кількості 180 штук (арк. с. 45 том 1).

23.10.2015 сторонами було підписано акт № 2015-506 приймання виконаних робіт по капітальному ремонту статора синхронного електродвигуна 1ЕВ229-44-20Z (1500 кВт, 300 об/хв, 6 кВ) за жовтень 2015 року на загальну суму 467012, 60 грн. (арк. с. 30-31 том 1).

23.10.2015 позивач виставив відповідачеві рахунки №№ СФ-000154, СФ-000155, СФ-000156 на загальну суму 467012, 60 грн. (арк. с. 51-53 том 1).

Позивач звернувся до відповідача листом від 23.10.2015 вих. № 468, в якому зазначив, що строк сплати перших двох платежів у розмірі 30% та 20% настав за фактом підписання акту виконаних робіт з капітального ремонту, а саме 23.10.2015. Також, у даному листі позивач зазначив, що обов'язок відповідача щодо остаточної оплати виконаних робіт за договором - до 22.11.2015 включно (арк. с. 26 том 1).

10.12.2015 відповідач надіслав на адресу позивача лист № 2773/01-6, в якому зазначив, що у зв'язку з ненаданням останнім документів, передбачених договором та порушенням строків виконання зобов'язань за договором, він притримує оплату виконаних робіт, на підставі п. 2.4 договору (арк. с. 166-168 том 1).

Позивач 30.11.2015 звернувся до відповідача з претензією вих.№ 639, в якій вимагав сплатити заборгованість заборгованість за договором № 639/15-35 від 14.09.2015 (арк. с. 59-60 том 1).

18.12.2015 відповідач надав позивачеві відповідь на претензію, в якій зазначив, що він затримує оплату наданих позивачем послуг за договором, у зв'язку з ненаданням останнім всіх необхідних документів для здійснення розрахунків (арк. с. 61-63 том 1).

Таким чином, виконані позивачем роботи з капітального ремонту на суму 467012, 60 грн. залишаються несплаченими.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 856 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт виконання позивачем робіт з капітального ремонту за представленими актами приймання виконаних робіт форми Р-2ИС приймання здачі відремонтованих реконструйованих та модернізованих об'єктів форми № 03-2 та не надано доказів повної їх оплати на суму 467012, 60 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає повному задоволенню в розмірі 467012, 60 грн.

Щодо твердження відповідача про те, що строк оплати виконаних робіт з капітального ремонту, відповідно до п. 2.4 договору, не настав, оскільки позивачем не надано йому усіх документів, передбачених п. 11.13 договору, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 11.13 договору п підрядник зобов'язаний під час укладання договору, але не пізніше ніж через 10 календарних днів з моменту його укладення, надати замовнику засвідчені нотаріально чи підписом уповноваженої особи та печаткою підрядника наступні документи щодо підрядника (з актуальними відомостями):

-копії установчих документів (Статут, установчий договір тощо);

- копії документів, що дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами, що пов'язане з виконанням умов договору (ліцензії, дозволи тощо);

- копію розширеного ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; копію довідки банку про відкриття поточного рахунку;

- копію довідки органу державної податкової служби про взяття на облік в якості платника податків за формою № 4-ОПП (якщо її отримання платником податків є обов'язковим на момент взяття на податковий облік);

- копію документу, що підтверджує повноваження представника підрядника на укладення (підписання) договору, як-от: довіреність, наказ по підприємству про призначення керівника, рішення про уповноваження особи на підписання договорів, протокол вищого органу управління підприємства про обрання особи на відповідну посаду, тощо;

- копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість або витягу з реєстру платників податку на додану вартість (якщо підрядник є платником цього податку);

- копію свідоцтва про реєстрацію платника єдиного податку (якщо підрядник є платником цього податку).

17.09.2015 листом вих.№ 418/1 позивач надіслав на адресу відповідача усі документи, передбачені п. 11.13 договору (арк. с. 34 том 1), що підтверджується поштовим описом вкладення до цінного листа, засвідченим працівником поштового відділення та квитанцією про плати поштового відправлення на адресу відповідача (арк. с. 6 том 2). Також, у даному листі позивач зазначив, що у разі необхідності надання додаткових документів, повідомити про це до 30.09.2015.

Доказів звернення відповідача до позивача щодо необхідності надання додаткових документів, до суду не надано.

Відповідно до п. 2.4 договору у випадку неотримання замовником всіх необхідних документів від підрядника за договором, строк оплати виконаних робіт продовжується на час прострочення надання відповідних документів.

30.09.2015 позивач звернувся до відповідача з листом вих.№ 432, в якому просив відповідача, для виконання умов договору № 639/15-35, надати перелік усіх необхідних нормативних документів, передбачених договором (п.п. 2.3.2, 2.3.3, всі документи, які підлягають переданню замовнику в обов'язковому порядку відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України) (арк. с. 36 том 1).

Відповідач, у відповідь на лист позивач від 30.09.2015 вих.№ 432, повідомив необхідний перелік документів, відповідно пп. 2.3.2, 2.3.3 договору: акти виконаних робіт за формою № Р-2ИС та № 03-2 з доданим кошторисом, рахунок, акт повернення електродвигуна (ротора електродвигуна) з ремонту (арк. с. 37).

З матеріалів справи вбачається, що 23.10.2015 між позивачем та відповідачем було підписано акти виконаних робіт за формами № Р-2ИС, № 03-2 з доданим кошторисом та акт повернення електродвигуна (ротора електродвигуна) з ремонту (арк. с. 30-31, 33, 41, 45 том 1). Також, 23.10.2015 разом з доставкою замовнику ротора електродвигуна за іншим договором (№ 639/15-34), останньому були передані рахунки №№ СФ-000154, СФ-000155, СФ-000156 на загальну суму 467012, 60 грн., податкова накладна від 23.10.2015, що підтверджується копією товарно-транспортної накладної № Р2310/1, підписаною обома сторонами (арк. с. 50 том 1).

Таким чином, вищевикладене твердження відповідача щодо ненадання позивачем всіх необхідних для здійснення розрахунку документів, спростовується матеріалами справи.

За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано три відсотки річних за період з 26.10.2015 по 15.01.2016 у розмірі 2611, 02 грн. та інфляційні втрати за період з 26.10.2015 по 15.01.2016 у сумі 7977, 86 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14 індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат, задовольняє дані вимоги повністю, а саме три відсотки річних у сумі 2611, 02 грн. та інфляційні втрати у розмірі 7977, 86 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд первісного позову, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з ПАТ "ДніпроАзот" на користь ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" у розмірі 7164, 02 грн.

Крім того, ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" просить покласти на ПАТ "ДніпроАзот" витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 8000 грн.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано суду, зокрема, договір про надання правової допомоги від 01.12.2015 (арк. с. 64 том 1), додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 01.12.2015 (арк. с. 65 том 1), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2195 від 25.10.2010 (арк. с. 66 том 1), акт приймання-передачі правової допомоги № 1/01-16 від 10.02.2016 (арк. с. 196 том 1) та видатковий касовий ордер від 10.02.2016 на суму 8000 грн. (арк. с. 197 том 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У пункті 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 встанволено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013).

Враховуючи наведене, предмет даного спору, складність спору, ціну позову, відсутність помилок при нарахуванні трьох відсотків річних та інфляційних втрат, надання адвокатом всіх виртебованих судом документів, суд, з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 8000 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо зустрічної позовної заяви, господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту зустрічного позову, ПАТ "ДніпроАзот" вважає, що ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" порушило свої зобов'язання за договором № 639/15-35 від 14.09.2015, а тому у зустрічному позові просить суд стягнути з ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" 353015, 35 грн., з яких: 3740, 56 грн. пеня за порушення строку виконання робіт, передбачених пп. 3.1.2 п 3.1 договору, у відповідності до п. 7.2 договору; 93514 грн. - штраф за порушення строку оформлення та надання банківської гарантії (оригіналу гарантійного листа), у відповідності до п. 7.17 договору; 93514 грн. штраф за допущення порушення, передбаченого п. 7.12 договору, а саме виконання робіт, передбачених пп. 3.1.2 п. 3.1 договору, з відхиленням від строку їх виконання, у відповідності до п. 7.17 договору; 93514 грн. - штраф за ненадання документів, передбачених п. 11.13 договору, у відповідності до п. 7.17 договору; 68732, 79 грн. - пеня за порушення строку надання документів, передбачених п. 11.13 договору, у відповідності до п. 7.16 договору.

10.11.2015 ПАТ "ДніпроАзот" направило на адресу ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" претензію № 016/62/м від 10.11.2015 про сплату штрафних санкцій за порушення підрядником зобов'язань за договором у сумі 303920, 50 грн. (арк. с. 125-128 том 1). Дана претензія була отримана ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" 18.11.2015, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа (арк. с. 129 том 1), та залишено останнім без відповіді.

Щодо зустрічної позовної вимоги про стягнення з ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" 3740, 56 грн. пені за порушення строку виконання робіт, передбачених пп. 3.1.2 п 3.1 договору, у відповідності до п. 7.2 договору, та 93514 грн. штрафу за допущення порушення, передбаченого п. 7.12 договору, а саме виконання робіт, передбачених пп. 3.1.2 п. 3.1 договору, з відхиленням від строку їх виконання, у відповідності до п. 7.17 договору, господарський суд зазначає наступне.

За порушення строку виконання робіт (етапу робіт) підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0, 2 % загальної суми договору за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Пунктом 7.12 договору встановлено, що у випадку порушення стороною будь-якого зі своїх зобов'язань за договором чи здійснення стороною або її посадовими особами протиправних дій, у тому числі, але не виключно, виконання робіт (етапу робіт) з відхиленням від вимог по якості, обсягу та строку їх виконання, або від інших характеристик, даних чи вимог, передбачених договором.

Згідно з п. 7.17 договору за кожне порушення зобов'язань, передбачених пунктами 4.1, 6.1-6.3, 7.10, 11.5, 11.6, 11.8-11.14 договору, а також у разі ненадання або несвоєчасне надання податкових накладних чи надання податкових накладних, складених з порушенням вимог, передбачених цим договором чи законодавством України, та/або не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також за кожний випадок допущення підрядником будь-якого з порушень, передбачених п. 7.12 договору, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 20 % загальної суми договору.

Договір на виконання робіт з капітального ремонту електродвигуна № 639/15-35 був укладений сторонами 14.09.2015. Як вже було зазначено судом вище, відповідно до п. 3.1 договору, роботи виконуються підрядником в 2 етапи. Отже, відповідно у перший етап передбачає виготовлення 180 (сто вісімдесят) секцій обмотки статора електродвигуна, які необхідні для виконання робіт за цим договором підрядник зобов'язався до 03.11.2015 (50 календарних днів).

18.09.2015 підрядником було отримано лист від замовника, яким повідомлено підрядника, що електродвигун 1ЕВ 229-44-202 демонтовано та підготовлено для проведення ремонтних робіт.

07.10.2015 підрядник направив замовнику повідомлення про виготовлення секцій обмотки статора електродвигуна вих. № 443 та 2 екземпляри Акту виготовлення секцій електродвигуна 1ЕВ 229-44-202, які не були підписані замовником (арк. с. 39-40 том 1).

14.10.2015 підрядник доставив замовнику для виконання ремонтних робіт 90 секцій обмотки статора електродвигуна на підставі листа вих. 447 від 13.10.2015 за погодженням з замовником, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 14.10.2015 № Р1410, підписаною обома сторонами (арк. с. 48 том 1).

18.10.2015 підрядник доставив замовнику для виконання ремонтних робіт останні 90 секцій обмотки статора електродвигуна на підставі листа вих. 454 від 16.10.2015 за погодженням з замовником, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 18.10.2015 № Р1810/1, підписаною обома сторонами (арк. с. 49 том 1).

Разом з секціями замовнику були передані Акт виконаних робіт № 2015-506 за жовтень 2015 у 2-х екз., кошторис та акт № ЗМ за якими сума виконаних робіт склала 467 012,60 грн., а також акт приймання-передачі № 2 про передачу замовнику секцій обмотки статора та № 3 про повернення електродвигуна з ремонту (перелік документів зазначений у вищевказаних ТТН).

23.10.2015 сторонами було підписано акт № 2015-506 приймання виконаних робіт по капітальному ремонту статора синхронного електродвигуна 1ЕВ229-44-20Z (1500 кВт, 300 об/хв, 6 кВ) за жовтень 2015 року на загальну суму 467012, 60 грн. (арк. с. 30-31 том 1).

Під час підписання акту виконаних робіт з капітального ремонту та прийняття виконаних робіт, замовник не мав претензій та/або зауважень до підрядника щодо строку, якості тощо виконання робіт за договором.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що підрядник виконав ремонтні роботи достроково (23.10.2015, тоді як граничний строк виконання лише першого етапу - 03.11.2015), а замовник не заперечував та прийняв належне виконання ремонтних робіт.

Господарський суд вважає посилання ПАТ "ДніпроАзот" на лист про повідомлення підрядника, що електродвигун 1ЕВ 229-44-202 демонтовано та підготовлено для проведення ремонтних робіт, який підрядником було отримано 18.09.2015 (арк. с. 35 том 1), як на заявку на виконання другого етапу, відповідно до п. 3.1.2 договору, безпідставним та таким, що не відповідає дійсності, з огляду на нижчевикладене.

Підпунктом 3.1.2 договору передбачено, що за другим етапом підрядник на підставі отриманої від замовника заявки на виконання ремонтних робіт зобов'язаний доставити до місця ремонту електродвигуна виготовлені секції та приступити до виконання робіт з ремонту електродвигуна замовника. Підрядник зобов'язаний виконати роботи протягом 30 календарних днів від дати отримання письмової заявки на виконання ремонтних робіт замовника. Передача електродвигуна для виконання робіт замовником підряднику оформлюється актом здавання електродвигуна в ремонт, який підписується обома сторонами.

Таким чином, згідно умов договору, підрядник для початку проведення ремонту електродвигуна повинен був виготовити секції.

З матеріалів справи вбачається, що з моменту укладання спірного договору (14.09.2015) та до моменту отримання підрядником вищевказаного листа (18.09.2015), пройшло 4 дні. При цьому, підряднику для початку ремонту електродвигуна необхідно було виготовити 180 штук секцій обмотки статора електродвигуна, на виготовлення яких сторони підпунктом 3.1.1 договору визначили 50 календарних днів з дати укладання договору.

Крім того, у вищевказаному листі не зазначено ані про заявку, не про початок виконання другого етапу.

Також, в матеріалах справи відсутній акт здавання електродвигуна в ремонт, якто передбачено п. 3.1.2 договору.

Таким чином, ПАТ "Дніпроазот" безпідставно у зустрічному позові посилається на лист від 18.09.2015, як на заявку, відповідно безпідставно вираховує строк 30 календарних днів на виконання другого етапу з моменту направлення даного листа підряднику.

Враховуючи вищевикладене, посилання на допущення порушення підрядником строку виконання робіт, передбачених пп. 3.1.2 п. 3.1 договору, є безпідставним, а тому вимоги ПАТ "ДніпроАзот" про стягнення 3740, 56 грн. пені за порушення строку виконання робіт, передбачених пп. 3.1.2 п. 3.1 договору, відповідно до п. 7.2 договору, та 93514 грн. штрафу за допущення порушення, передбаченого п. 7.12 договору, а саме виконання робіт, передбачених пп. 3.1.2 п. 3.1 договору, з відхиленням від строку їх виконання, у відповідності до п. 7.17 договору, не підлягають задоволенню.

Розглянувши вимогу ПАТ "ДніпроАзот" про стягнення з ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" штрафу у розмірі 93514 грн. за порушення строку оформлення та надання банківської гарантії (оригіналу гарантійного листа), у відповідності до п. 7.17 договору, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.1 договору підрядник забезпечує виконання своїх зобов'язань по виконанню робіт, передбачених договором, перед замовником банківською гарантією. Підрядник зобов'язується протягом 10 (десяти) календарних днів від дати укладення цього договору оформити та надати (передати) замовнику банківську гарантію (оригінал гарантійного листа) на суму 70135, 50 грн. (сімдесят тисяч сто тридцять п'ять гривень 50 коп.) про те, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання ним будь-якого зі своїх зобов'язань по виконанню робіт, передбачених цим договором, банк-гарант на першу вимогу замовника сплатить останньому вищевказану суму грошових коштів. Надана замовнику банківська гарантія повинна бути оформлена відповідно до Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 639.

Договір було укладено 14.09.2015, то ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" повинно було, відповідно до п. 6.1 договору, звернутись та оформити банківську гарантію до 24.09.2015 включно.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "БО "Індустріал-Сервіс" звернулось до банку із заявою про надання банківської гарантії 17.09.2015 (арк. с. 7 том 2), тобто в межах строку встановленого п. 6.1 договору.

Договір про надання банківської гарантії був погоджений банком 08.10.2015. Банківська гарантія була видана 13.10.2015. Дані обставини підтверджуються обома сторонами.

Порядок оформлення банківської гарантії визначений у Положенні про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 639 (далі - Порядок)

Згідно глави 1 Порядку (порядок оформлення та подання принципалом до банку-гаранта заяви про надання гарантії) встановлено, що принципал звертається до банку з заявою у довільній формі до якої додаються відповідний перелік документів у тому числі документи відповідно до внутрішніх положень банку-гаранта. Строк розгляду Банком такої заяви Порядком не визначений.

Відповідно до глави 2 Порядку (порядок надання гарантій банком-гарантом) після прийняття банком-гарантом рішення про надання гарантії відповідальний працівник банку-гаранта готує проект договору про надання гарантії. Лише після всіх перевірок та погоджень Банк оформлює гарантію та зазначає в гарантії дату коли видана така гарантія принципалу.

Пунктом 3 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 511 ЦК України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З вищенаведених норм законодаства, господарський суд не вбачає вини ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" щодо надання банком банківської гарантії лише 13.10.2015, в той час як ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" звернулось до банку з відповідною заявою 17.09.2015, тобто в межах строку встановленого п. 6.1 договору.

Таким чином, ТОВ "БО "Індустріал-Сервіс" не має будь-якого контролю за діями банку та за строками таких дій банку, тому виконати обов'язок щодо оформлення гарантії замість банку у строк 10 календарних днів, ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" не має можливості.

Отже, ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс", в межах наданих йому чинним законодавством України повноважень, виконало умови п. 6.1 договору, а тому підстав для нарахування йому штрафу у розмірі 93514 грн. за порушення строку оформлення та надання банківської гарантії (оригіналу гарантійного листа), у відповідності до п. 7.17 договору, відсутні. Отже, зустрічний позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" штрафу за ненадання документів, передбачених п. 11.13 договору, у відповідності до п. 7.17 договору, у розмірі 93514 грн. та 68732, 79 грн. пені за порушення строку надання документів, передбачених п. 11.13 договору, у відповідності до п. 7.16 договору.

17.09.2015 листом вих.№ 418/1 ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" надіслало на адресу ПАТ "ДніпроАзот" всі документи, передбачені п. 11.13 договору (арк. с. 34 том 1), що підтверджується поштовим описом вкладення до цінного листа, засвідченим працівником поштового відділення та квитанцією про плати поштового відправлення на адресу відповідача (арк. с. 6 том 2). Також, у даному листі ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" зазначило, що у разі необхідності надання додаткових документів, повідомити про це до 30.09.2015.

Доказів звернення ПАТ "ДніпроАзот" до ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" щодо необхідності надання додаткових документів, до суду не надано.

Відповідно до п. 2.4 договору у випадку неотримання замовником всіх необхідних документів від підрядника за договором, строк оплати виконаних робіт продовжується на час прострочення надання відповідних документів.

30.09.2015 ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" звернулось до ПАТ "ДніпроАзот" з листом вих.№ 432, в якому просило ПАТ "ДніпроАзот", для виконання умов договору № 639/15-35, надати перелік усіх необхідних нормативних документів, передбачених договором (п.п. 2.3.2, 2.3.3, всі документи, які підлягають переданню замовнику в обов'язковому порядку відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України) (арк. с. 36 том 1).

ПАТ "ДніпроАзот", у відповідь на лист ТОВ "ВО "Індустріал-Сервіс" від 30.09.2015 вих.№ 432, повідомило необхідний перелік документів, відповідно пп. 2.3.2, 2.3.3 договору: акти виконаних робіт за формою № Р-2ИС та № 03-2 з доданим кошторисом, рахунок, акт повернення електродвигуна (ротора електродвигуна) з ремонту (арк. с. 37).

З матеріалів справи вбачається, що 23.10.2015 сторонами було підписано акти виконаних робіт за формами № Р-2ИС, № 03-2 з доданим кошторисом та акт повернення електродвигуна (ротора електродвигуна) з ремонту (арк. с. 30-31, 33, 41, 45 том 1). Також, 23.10.2015 разом з доставкою замовнику ротора електродвигуна за іншим договором (№ 639/15-34), останньому були передані рахунки №№ СФ-000154, СФ-000155, СФ-000156 на загальну суму 467012, 60 грн., податкова накладна від 23.10.2015, що підтверджується копією товарно-транспортної накладної № Р2310/1, підписаною обома сторонами (арк. с. 50 том 1).

Таким чином, твердження відповідача щодо ненадання позивачем всіх необхідних для здійснення розрахунку документів та порушення строків їх надання, є не обґрунтованим та спростовується матеріалами справи. А тому, вимога про стягнення нарахованих позивачем за зустрічним позовом відповідачеві за зустрічним позовом штрафу за ненадання документів, передбачених п. 11.13 договору, у відповідності до п. 7.17 договору, у розмірі 93514 грн. та 68732, 79 грн. пені за порушення строку надання документів, передбачених п. 11.13 договору, у відповідності до п. 7.16 договору, є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за зустрічну позовну заяву покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. 22, 33-34, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДніпроАзот" (51909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. С.Х. Горобця, 1; ідентифікаційний код 05761620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Індустріал-Сервіс" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56; ідентифікаційний код 30619540) основний борг у розмірі 467012, 60 грн., три відсотки річних у розмірі 2611, 02 грн., інфляційні втрати у сумі 7977, 86 грн., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 8000 грн. та 7164, 03 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 18.04.2016

Суддя ОСОБА_3