Ухвала суду № 57250260, 14.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/660/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Кравця Ю.І.,

суддів: Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

з участю секретаря судового засідання Лопотана В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гута-Україна»; третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Авіакомпанія «Південні авіалінії» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про визнання неправомірною відмову від сплати страхової компенсаційної виплати та відшкодування страхової компенсаційної виплати за шкоду, завдану здоровю внаслідок авіакатастрофи, за апеляційною скаргою представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гута-Україна» ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.10.2015 року,

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати неправомірною відмову відповідача від сплати позивачу страхової компенсаційної виплати за тілесне ушкодження пасажира, встановленої рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 березня 2014 року в розмірі 1 378 792 грн., та стягнення вказаних коштів.

В обґрунтування позову посилався на те, що 13.02.2013 року він в якості пасажира перебував на борту повітряного судна Ан-24РВ, який виконував чартерний рейс OTL-8971/72 по перевезенню футбольних вболівальників за маршрутом Одеса-Донецьк-Одеса. При посадці в аеропорту м. Донецьк літак потрапив в авіакатастрофу, внаслідок чого позивач зазнав тілесних ушкоджень. Між Авіакомпанією «Південні авіалінії» у вигляді ТОВ, яка виконувала вказаний чартерний рейс, та відповідачем, ОСОБА_4 «СК «Гута-Україна», 19.12.2012 року був укладений Договір № 11-107-04-01/13 обовязкового страхування відповідальності експлуатанта ПС\повітряного перевізника перед третіми особами, пасажирами, за багаж та ручну поклажу за умовами якого позивач як пасажир був застрахований. В договорі страхування зазначено, що для того, щоб у Страховика (відповідач) була підстава для виплати Страхувальнику (третя особа) відповідних грошових коштів Страхувальник має надати рішення суду, що набрало чинності, про обовязок сплатити усі суми, які є законною компенсацією шкоди. Позивач, на виконання умов договору страхування звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Авіакомпанії «Південні авіалінії» у вигляді ТОВ, за участю третьої особи ОСОБА_4 «СК «Гута-Україна». Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 березня 2014 року, залишеного в силі ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14 липня 2014 року та ухвалою ВССУ від 17 грудня 2014 року на користь ОСОБА_2 з авіаперевізника Авіакомпанії «Південні авіалінії» у вигляді ТОВ стягнуто 1 378 792 грн. страхової компенсаційної виплати. Після отримання рішення позивач звернувся до Авіакомпанії «Південні авіалінії» з вимогою надати рішення суду та усі необхідні документи в страхову компанію з метою виплати йому грошових коштів. 12 серпня 2014 року Авіакомпанія «Південні авіалінії» надіслала на адресу відповідача лист та усі інші необхідні документи для виплати грошових коштів позивачу. Позивачем також була направлена заява від 29.07.2014 року до відповідача з вимогою сплатити кошти. Однак, листами від 28.12.2014 року та 16.10.2014 року відповідач відмовив у виплаті грошових коштів взагалі. Вважаючи, що така відмова відповідача від сплати належної йому страхової компенсації порушує його права та законні інтереси та порушує умови Договору страхування від 19.12.2012 року, який укладений й на його користь, позивач просить суд визнати таку відмову відповідача неправомірною та стягнути з відповідача компенсаційну страхову виплату, встановлену вказаним рішенням суду.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22.10.2015 рокупозовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано неправомірною відмову ОСОБА_4 «СК «Гута-Україна» від виконання умов Договору № 11-107-04-01/13 обовязкового страхування відповідальності експлуатанта ПС\повітряного перевізника перед третіми особами, пасажирами, за багаж та ручну поклажу від 29 грудня 2012 року, укладеного ОСОБА_4 «СК «Гута-Україна» та Авіакомпанією «Південні авіалінії» у вигляді ТОВ, щодо невиплати ОСОБА_2 компенсаційної страхової виплати за тілесне ушкодження пасажира у розмірі 1378792,50 (один мільйон триста сімдесят вісім тисяч сімсот девяносто дві гривні пятдесят копійок) грн., встановленої рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 березня 2014 року. Стягнуто з ОСОБА_4 «СК «Гута-Україна» на користь ОСОБА_2 компенсаційну страхову виплату за тілесне ушкодження пасажира, встановлену рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 березня 2014 року у розмірі 1378792,50 (один мільйон триста сімдесят вісім тисяч сімсот девяносто дві гривні пятдесят копійок) грн. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_4 «СК «Гута-Україна» - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що районним судом не враховано відсутність належних та допустимих доказів розміру реальних збитків, завданих ОСОБА_2 наслідок авіаційної катастрофи, при цьому рішення Приморського районного суду міста Одеси від 28.04.2014 не є таким доказом, оскільки не є документом первинного бухгалтерського обліку, не є розрахунково-касовим документом або висновком експертизи (субєкта оціночної діяльності тощо) і не містить в собі посилання на такі документи із зазначенням їх реквізитівта цим рішенням помилково визначено сума збитків ОСОБА_2 на рівні ліміту відповідальності ОСОБА_4 «СК «Гута-Україна», який не є розміром реальних збитків.Також ОСОБА_3 зазначила, що суд першої інстанції проігнорував те, що ліміт юридичної відповідальності ОСОБА_4 «СК «Гута-Україна» за договором страхування складає 20 000 доларів США на кожного пасажира і не більше 960 000 доларів США на повітряне судно в цілому. Крім того, представник ОСОБА_4 «СК «Гута-Україна» вказав, що 07.04.2014 року вирішено відмовити у виплаті страхового відшкодування по Договору врахування у звязку з настанням 13.02.2013 року авіаційної катастрофи з повітряним судном в повному обсязі й вирішено не розглядати в якості страхового випадку за Договором страхування ніякого збитку, завданого, внаслідок цієї авіаційної катастрофи на підставі п.5 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування», пп. IV.1.3., IV.1.6 п. IV.1 секції IV. абзаців 2.5.6.7 і 9.1 ст. 9 Договору, що оформлено Протоколом наглядової ради ОСОБА_4 «СК «Гута-Україна» № 2014/12 від 07.10.2014 року. Також ОСОБА_3 зазначила, що Договір страхування не є договором на користь третьої особи, ОСОБА_2 не є особою - кредитором у правовідносинах з ОСОБА_4 «СК «Гута-Україна» та компанія права та/або законні інтереси ОСОБА_2 не порушила, що виключає процесуальну можливість їх захисту та є окремою додатковою та самодостатньою підставою для відмови в позові. Страхувальником - Авіакомпанією «Південні авіалінії» не виконано умови Договору страхування та положення законодавства України про страхування, а саме не надано документи, які підтверджують розмір збитків, що повністю виключає можливість страховику здійснити його право на встановлення розміру та характеру завданих збитків (за їх наявності).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що 13 лютого 2013 року позивач в якості пасажира перебував на борту повітряного судна Ан-24РВ, який виконував чартерний рейс OTL-8971/72 по перевезенню футбольних вболівальників за маршрутом Одеса-Донецьк-Одеса. При посадці в аеропорту м. Донецьк літак потрапив в авіакатастрофу, внаслідок чого позивач зазнав тілесних ушкоджень.

З положень Глави 4 Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 30.11.2012 № 735 вбачається, що - Перевізник не може виключити чи обмежити свою відповідальність за шкоду, яка спричинила загибель або тілесне ушкодження пасажира, за умов, зазначених у главі 1 цього розділу, сумою у розмірі 113100 СПЗ для кожного пасажира.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 117 Повітряного кодексу України в Україні здійснюється обов'язкове авіаційне страхування цивільної авіації; ч. 3 ст. 118 Повітряного кодексу України - авіаперевізник зобов'язаний страхувати свою відповідальність за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, вантажу і пошті.

За приписами п.7 ч.1 ст.7 Закону України «Про страхування» авіаційне страхування цивільної авіації є різновидом обов'язкового страхування.

Відповідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частина 2 Закону України «Про страхування» передбачає, що для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів України, якщо інше не визначено законом, встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов'язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.

Статтею 985 ЦК України передбачено, що страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку. Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.

19 грудня 2012 року між Авіакомпанією «Південні авіалінії» у вигляді ТОВ та ОСОБА_4 «Страхова компанія «ГУТА-Україна» укладений договір № 11-107-04-01/13 обов'язкового страхування відповідальності експлуатанта ПС / повітряного перевізника за шкоду перед третіми особами, пасажирами, за багаж та ручну поклажу, строком з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.

Пунктом 3.1 Договору страхування передбачено, що предметом страхування визначені майнові інтереси застрахованих осіб, які виникають внаслідок зобов'язань відшкодувати шкоду в порядку, встановленому законодавством, третім особам та пасажирам (їх спадкоємцям), пов'язану з експлуатацією повітряного судна.

Згідно п. 1 Секції ІІ Договору страхування - при настанні страхових випадків, страховик відшкодовує за застраховану особу (страхувальника) усі суми, які є компенсацією за випадкову шкоду життю та здоров'ю пасажирів застрахованого повітряного судна.

Таким чином суд визначив, що дія вказаного договору страхування поширюється на позивача, як на пасажира повітряного судна, зобов'язання відшкодувати шкоду якому застрахованою особою - перевізником і є предметом договору.

Порядок і правила проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2002 р. N 1535 (далі - Порядок і правила).

Відповідно п. 1 зазначеного Порядку і правил, обов'язкове авіаційне страхування цивільної авіації проводиться з метою забезпечення захисту інтересів експлуатантів, пасажирів, третіх осіб і в тому числі включає страхування відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу.

Згідно п. 9 Порядку і правил, відповідальність перед пасажиром вважається застрахованою, за наявності у пасажира авіаквитка з моменту його реєстрації та внесення до поіменного списку перевізника до моменту, коли він (пасажир) залишив перон аеропорту під наглядом уповноваженої особи повітряного перевізника.

Відповідно п. 12 Порядку, страховими випадком вважається подія, внаслідок якої настає відповідальність страхувальника за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю пасажирів.

Відповідно ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Таким чином суд дійшов висновку, що виникнення відповідальності Авіакомпанії «Південні авіалінії» у вигляді ТОВ щодо відшкодування позивачу випадкової шкоди його життю та здоров'ю, яка завдана внаслідок авіакатастрофи літака АН-24 РВ, реєстраційний номер UR-WRA, що сталась 13 лютого 2013 року, передбачена договором страхування № 11-107-04-01/13 укладеним 19 грудня 2012 року, який тягне за собою обов'язок страховика здійснити виплату страхової виплати для забезпечення захисту інтересів позивача як пасажира повітряного судна, що є метою обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації.

Вказаний Договір страхування за своєю природою є договором обов'язкового страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна тобто сторони по договору - Авіакомпанії «Південні авіалінії» у вигляді ТОВ та договором страхування на користь третіх осіб - пасажирів. Приписи ст.985 ЦК України, надає право страхувальнику ввести у страхові відносини додаткового суб'єкта, який отримує статус третьої особи в розумінні статті 636 ЦК України, тобто особи, яка хоча і не є стороною в договорі, набуває права вимагати виконання зобов'язання на свою користь. Стаття 3 Закону «Про страхування» виділяє види третіх осіб у страховому зобов'язанні, в тому числі це застраховані особи, під якими слід розуміти фізичних осіб, у житті яких можуть трапитися події, які тягнутимуть за собою обов'язок страховика здійснити страхові виплати такому застрахованому.

Згідно з ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 636 Цивільного кодексу України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

В Договорі страхування зазначено, що для того, щоб у Страховика (відповідача) була підстава для виплати Страхувальнику (третя особа) відповідних грошових коштів Страхувальник має надати рішення суду, що набрало чинності, про обовязок сплатити усі суми, які є законною компенсацією шкоди. (аркуш договору 8, п.п.2.1, п. 2, Секції II договору).

Згідно пп. а п. 2 Секції II договору Страхувальник визнає страховим випадком виникнення у Застрахованої особи (за рішенням суду, господарського суду, що набрало чинності або відповідно до іншої процедури врегулювання позову, на яку дав письмову згоду Страхувальник) зобовязання сплатити усі суми, які є законною компенсацією шкоди (включаючи судові витрати, які Застраховані особи повинні будуть сплатити за рішенням суду) у відношенні випадкової шкоди життю і здоровю (включаючи смерть), які зазнали пасажири.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 березня 2014 року, залишеного в силі ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14 липня 2014 року та ухвалою ВССУ від 17 грудня 2014 року на користь ОСОБА_2 з авіаперевізника Авіакомпанії «Південні авіалінії» у вигляді ТОВ стягнуто 1 378 792 грн. страхової компенсаційної виплати.

За положеннями ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Після отримання рішення позивач звернувся до Авіакомпанії «Південні авіалінії» у вигляді ТОВ з вимогою надати рішення суду та усі необхідні документи відповідачу з метою виплати грошових коштів.

12 серпня 2014 року Авіакомпанія «Південні авіалінії» у вигляді ТОВ надіслала на адресу відповідача лист та усі інші необхідні документи для виплати грошових коштів позивачу.

Позивачем також була направлена заява від 29.07.2014 року до відповідача з вимогою сплатити кошти.

Однак, листами від 28.12.2014 року та 16.10.2014 року відповідач відмовив у виплаті грошових коштів взагалі.

Перевіряючи вибраний позивачем спосіб захисту прав та законних інтересів суд враховує наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільнихправ.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 ЦК України.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд враховував, що оскільки авіаційне страхування є обовязковим і не потребує укладення відповідного договору страхової компанії з пасажиром, то, відповідно необхідно й розмежовувати відповідальність авіаперевізника, який несе відповідальність згідно умов договору обов'язкового страхування та вимог Закону, та пасажирів, відповідальність перед якими презумується, за приписами п. 9 «Порядку і правил проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації».

Жодних дій, передбачених ст.20 Конвенції для уніфікації деяких правил міжнародних повітряних перевезень (Монреальська конвенція 1999 року), ст. 991 ЦК України та п. 7 Порядку і правил проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації, які визначені як підстави відмови від здійснення страхового відшкодування, позивачем не здійснювалось.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги те, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 березня 2014 року на користь позивача стягнута саме страхова виплата, суд дійшов висновку про те, що відмова відповідача від сплати страхової компенсації є неправомірною, порушує умови Договору страхування від 19.12.2012 року, який укладений й на користь позивача, в звязку із чим позов підлягає задоволенню.

Колегія суду погоджується з такими висновками районного суду. Оскільки, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, зокрема про встановлення ліміту відповідальності перед одним пасажиром повітряного судна АН-24РВ UR-WRA в розмірі 20000,00 доларів США, спростовуються рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 березня 2014 року, залишеного в силі ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14 липня 2014 року та ухвалою ВССУ від 17 грудня 2014 року, яке в даній справі відповідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України має преюдиціальне значення.

Доводи апелянта про те, що договір страхування не є договором на користь третьої особи, спростовуються вказаними вище нормами чинного законодавства та самим договором страхування від 19.12.2012 року, укладеним між ТОВ «Авіакомпанія «Південні авіалінії»та страховиком ОСОБА_4 «СК «ГУТА-Україна»,п.3.1,п.3.2ст.3 якого визначено, що предметом договору страхування є майнові інтереси застрахованих осіб, які виникають внаслідок зобов'язань відшкодувати шкоду в порядку, встановленому законодавством, третім особам та пасажирам, пов'язану з експлуатацією літака АН-24 РВ, реєстраційний №UR-WRA.

Колегія суддів зазначає, що оскільки договір страхування укладений на користь третьої особи, яка є вигодонабувачем за цим договором, вона має право вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь. Таким чином, укладений договірстрахування за №11-107-04-01/13 від 19.12.2012 рокунаділяє вигодонабувача правами страхувальника, але не покладає на нього обовязків останнього.

Така правова позиція кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України викладеною у справі 6-2808цс15.

Отже, позивачу належить право вимоги за цим договором, а тому він вільно, на власний розсуд, не зважаючи на дії безпосереднього завдавача шкоди самостійно обирає спосіб захисту свого порушеного права, шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що основною метою даного виду обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності авіаперевізника є забезпечення відшкодування пасажиру, передбачену законодавством, компенсацію за завдані тілесні ушкодження, відповідно до договору страхування.

Порядок і правила проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2002 року за №1535 (далі Порядок і правила).

Відповідно п.1 зазначеного Порядку і правил, обов'язкове авіаційне страхування цивільної авіації проводиться з метою забезпечення захисту інтересів експлуатантів, пасажирів, третіх осіб і в тому числі включає страхування відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу.

Згідно п.9 Порядку і правил, відповідальність перед пасажиром вважається застрахованою, за наявності у пасажира авіаквитка з моменту його реєстрації та внесення до поіменного списку перевізника до моменту, коли він (пасажир) залишив перон аеропорту під наглядом уповноваженої особи повітряного перевізника.

Відповідно до вимог п.12 Порядку, страховими випадком вважається подія, внаслідок якої настає відповідальність страхувальника за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю пасажирів.

Статтею 8 Закону України «Про страхування» визначено, що страховий випадок, це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася, і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Виникнення відповідальностіТОВ «Авіакомпанія «Південні авіалінії» щодо відшкодування позивачувипадкової шкоди його життю та здоровю, яка завдана внаслідок авіакатастрофи літака АН-24 РВ, реєстраційний номер UR-WRA, що сталась 13 лютого 2013 року, є страховим випадком, передбаченим договором страхування №11-107-04-01/13 укладеним 19.12.2012 року, який тягне за собою обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування для забезпечення захисту інтересів позивача, як пасажира повітряного судна, що є метою обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації.

Колегія суддів вважає, що відмова відповідача від визнання події, що сталася з літаком АН-24 РВ, реєстраційний номер UR-WRA страховим випадком, та як наслідок несплата страхової компенсації, порушує права та законні інтереси позивача, оскільки згідно з вимогами чинного законодавства України, основною метою обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності авіаперевізника є забезпечення відшкодування пасажиру, передбачену законодавством компенсацію за тілесне ушкодження пасажира, згідно договору страхування.

Відповідно положень статті 6 ЦК України, сторони у договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно вимог ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Встановленийдоговором страхування № 11-107-04-01/13 від 19.12.2012 року порядок виплати страхового відшкодування, відповідно якого,страхувальник має надати страховику рішення суду, що набрало чинності, про обов'язоквідшкодувати усі суми, які є компенсацією за випадкову шкоду життю та здоровю пасажирів застрахованого повітряного судна, суперечить вимогам ст. 979 ЦК України, ст.8 Закону України «Про страхування», та перешкоджаєнастанню реальних правових наслідків, що обумовлені отриманням страхового відшкодування особою,життю та здоровю якої, завдано шкоди під час експлуатації повітряного судна.

Нормами статті 991 ЦК України та п.7 «Порядку і правил проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації», не передбачені підстави відмови у виплаті страхового відшкодування на які посилається ПАТ «Страхова компанія «ГУТА-Україна».

Посилання апелянта на те, що страхове відшкодування не виплачено ОСОБА_2, у зв'язку з тим, що авіаперевізником були допущені численні порушення, які знайшли своє відображення в остаточному звіті за результатами розслідування катастрофи літака АН-24, а також не наданням повного переліку документів, які вказані в п.7.5.2, є необґрунтованими, оскільки необхідно розмежовувати відповідальність авіаперевізника, який несе відповідальність згідно умов договору обов'язкового страхування та вимог Закону, та пасажирів, відповідальність перед якими презумується, за приписами п.9 Порядку і правил. Жодних дій, передбачених ст.20 Конвенції для уніфікації деяких правил міжнародних повітряних перевезень (Монреальська конвенція 1999 року), ст.991 ЦК України та п.7 Порядку і правил проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації, які визначені як підстави відмови від здійснення страхового відшкодування, ОСОБА_2 не здійснювалось.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст.209,303, 307, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила :

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гута-Україна» ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.10.2015 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.М.Таварткіладзе

ОСОБА_5