Ухвала суду № 57249913, 13.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3226/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач Артеменко І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Артеменка І.А.,

суддів Сватаненка В.І.,

ОСОБА_2,

при секретарі Фабіжевській Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 січня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, за участю третіх осіб на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: першої Одеської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, про визнання свідоцтва про право на спадщину та договору дарування недійсним, визнання права власності на спадкове майно, анулювання реєстрації права власності, припинення права на частку в спільному майні та усунення перешкод у користуванні майном,-

встановила:

У грудні 2015 року позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з зазначеним позовом.

07 грудня 2015 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 248/1000 часток квартири АДРЕСА_1.

Своє клопотання позивач обґрунтовує тим, що на даний момент ОСОБА_3 отримав документ про право власності на 248/1000 часток вказаної квартири, яка раніше належали померлому ОСОБА_8 (батьку позивача) та ОСОБА_6, тому відчуження зазначеного майна може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення по справі у випадку задоволення його позовних вимог.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 січня 2016 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт 248/1000 часток квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду, представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити по справі нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст ухвали, яка оскаржена, доводи апеляційної скарги та заяви, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Забезпечуючи позов шляхом накладення арешту на 248/1000 часток квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у майбутньому.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до розяснень, які містяться в п. 1 та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», за змістом п. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. При цьому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_3, за участю третіх осіб на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: першої Одеської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, про визнання свідоцтва про право на спадщину та договору дарування недійсним, визнання права власності на спадкове майно, анулювання реєстрації права власності, припинення права на частку в спільному майні та усунення перешкод у користуванні майном.

07 грудня 2015 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 248/1000 часток квартири АДРЕСА_1, яка раніше належала ОСОБА_8 та ОСОБА_6, а зараз оформлена на ОСОБА_3.

Як зазначив позивач, відповідач ОСОБА_3 вже отримав право власності на спірну частину квартири, яка раніше належала батьку позивача, тому існує реальна загроза, що він може відчужити спірну частину квартиру третім особам, що може ускладнити виконання рішення суду, у випадку задоволення його позовних вимог.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції з метою захисту законних прав та інтересів позивача та з метою уникнення будь-яких дій з боку відповідачів, спрямованих на відчуження нерухомості іншим особам, обґрунтовано наклав арешт на спірну частину зазначеної квартири, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у майбутньому, а застосовані заходи забезпечення позову є співмірними з заявленими вимогами.

На підставі зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала про забезпечення позову є законною, обґрунтованою та такою, що скасуванню не підлягає.

Доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, ухвала суду відповідає вимогам чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч. 1 п. 1, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_9

ОСОБА_10

ОСОБА_11