Рішення № 57248740, 19.04.2016, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/989/16-ц

Провадження № 2/496/795/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року Біляївський районний суд

Одеської області

у складі: головуючого судді Крачкової С.В.

при секретарі Квашенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маринівської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та на земельну ділянку, площею 0, 407 га, що знаходяться за адресою: с.Маринівка, вул.Гагаріна, 48, Біляївського району Одеської області, які залишилися після смерті її чоловіка ОСОБА_2, померлого 1.12.2014 року.

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 вказане спадкове майно належало на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 18.11.2004 року та Державного акту на право власності на земельну ділянку від 23.06.2005 року, але нотаріус відмовив їй в видачі свідоцтва про право на житловий будинок в звязку з відсутністю державної реєстрації права власності на нього, а на земельну ділянку в звязку з відсутністю оригіналу Державного акту. З-за вказаної обставини позивачка не може оформити свої спадкові права, інші спадкоємці за законом від прийняття спадщини відмовились на її користь.

В судове засідання позивачка не зявилась, але направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на позові наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, але направив до суду заяву про визнання позову та про розгляд справи за його відсутності.

Приймаючи до уваги заяви сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 помер 1.12.2014 року, про що свідчить свідоцтво про смерть серії 1-ЖД № 399171 ( а. с.7).

На підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 18.11.2004 року, виданого Маринівською сільською радою Біляївського району Одеської області та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №853245, виданого 10.01.2006 року йому належав житловий будинок з надвірними спорудами: двома сараями, гаражем, льохом, огорожею та цистерною та земельна ділянка, площею 0, 407 га, що розташовані в с. Маринівка, вул. Гагаріна, 48, Біляївського району, Одеської області ( а.с.4, 6).

Надану позивачкою копію Державного акту про право власності на земельну ділянку на імя ОСОБА_2 суд приймає до уваги як доказ належності йому земельної ділянки, оскільки ця обставина підтверджується також листом Головного Управління Держземагенства у Одеській області ( а.с.13-14) і його дійсність не оспорюється відповідачем або іншими особами.

Згідно свідоцтва про одруження ІІІ-УР №494998 ( а.с.8) позивачка перебувала в шлюбі з спадкодавцем з 24.12.1961 року.

З матеріалів спадкової справи №02-14 до майна ОСОБА_2, померлого 1.12.2014 року вбачається, що позивачка з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка звернулась до державного нотаріуса 26.05.2015 року, тобто у встановлений ст. 1270 ЦК України строк, а син померлого - ОСОБА_3 подав заяву про відмову від спадкового майна, яке залишилось після смерті його батька.

Але інформаційним листом №93/02-14 від 12.06.2015 року приватний нотаріус відмовив позивачці в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок в звязку з відсутністю державної реєстрації права власності на це майно на імя померлого, а на земельну ділянку в звязку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу. ( а.с.11)

Суд вважає, що позивачкою надано докази, які обєктивно підтверджують належність житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки в с.Маринівка, вул. Гагаріна, 48, Біляївського району Одеської області її чоловікові ОСОБА_2, а тому після його смерті на це майно відкрилась спадщина.

Відповідно до ст. 1218 вказаного Кодексу до складу спадщини входять всі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

Відповідно ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, спадкування та інших цивільно-правових угод. Це положення закріплено і в ч.1 ст. 1225 ЦК України.

Оскільки позивачка в силу положень ст. 1261 цього Кодексу є спадкоємцем за законом першої черги її позовні вимоги є обґрунтованими і законними, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 1217, 1218, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст. 131 ЗК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маринівської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами: двома сараями, гаражем, льохом, огорожею та цистерною, що знаходиться в с.Маринівка, вул. Гагаріна, 48, Біляївського району, Одеської області, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2, померлого 01.12.2014 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею, 0, 407 га, кадастровий номер 5121083800:02:001:0051, надану для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в с.Маринівка, вул. Гагаріна, 48, Біляївського району, Одеської області, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2, померлого 01.12.2014 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд.

Суддя : С.В. Крачкова