Ухвала суду № 57246274, 16.03.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/1760/16-ц

2-2498/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши позовну заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича до ОСОБА_2, третя особа Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про звільнення майна з під арешту, перевіривши виконання вимог статті 121 ЦПК України,

в с т а н о в и в:

У січні 2016 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта банк» Кадиров В.В. звернувся в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_2 про звільнення майна з під арешту.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2016 року позовна заява Кадирова В.В. залишена без руху та надано строк на усунення її недоліків терміном п'ять днів з моменту отримання копії ухвали.

Позивач просив суд ухвалити рішення, яким: зняти арешт на квартиру, накладений 12 березня 2014 року та зняти арешт на квартиру, накладений 05 листопада 2013 року.

Позовна заява не відповідала вимогам ч. 5 ст. 119 ЦПК України, згідно якої до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивач заявив дві вимоги немайнового характеру.

При звернені в суд позивач Кадиров В.В. судовий збір не сплатив.

До позовної заяви додана квитанція про сплату судового збору на суму 1378 гривень, проте ці кошти сплачені не позивачем, а ПАТ «Дельта банк», яке не є позивачем у справі. До суду з позовом звертався Кадиров В.В., який хоч і є уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта банк», проте наділений повноваженнями діяти від імені банку, захищаючи його інтереси, а не від свого імені як фізична особа.

За таких обставин, позивачу за дві вимоги немайнового характеру слід було сплатити судовий збір у розмірі 1102 гривні 40 копійок.

Ухвала судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01 лютого 2016 року отримана позивачем 10 березня 2016 року.

16 березня 2016 року до суду було подано заяву про усунення вказаних недоліків, проте до заяви додано квитанція про сплату судового збору юридичною особою ПАТ «Дельта банк», а не фізичною особою ОСОБА_3.

Згідно з ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вбачається, що вимоги ухвали від 01 лютого 2016 року про залишення заяви без руху позивачем не виконано, для виконання було достатньо часу, наслідки невиконання вимог ухвали були роз'яснені.

З огляду на наведене, позовну заяву необхідно визнати неподаною та повернути позивачу.

Керуючись ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича до ОСОБА_2, третя особа Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про звільнення майна з під арешту вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: