Рішення № 57245227, 18.04.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13041/15-ц

провадження № 2/753/710/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Комаревцевої Л.В.

за участю секретарів - Драгой В.В., Іващенко Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права на спадкування за законом разом зі спадкоємцями першої черги, визнання права власності на 1/2 частку спадкового майна,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2015 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права на спадкування за законом разом зі спадкоємцями першої черги, визнання права власності на 1/2 частку спадкового майна.

Позивач, зазначила, з жовтня 2009 року проживала однією сім'єю з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до його загибелі, ІНФОРМАЦІЯ_7. Проживали у квартирі чоловіка за адресою: АДРЕСА_1, в якій з 2012 року зареєстрована позивач. Мали взаємні права та обов'язки, вели спільне господарство, користувались спільними коштами, вважали себе чоловіком та дружиною, піклувались один про одного. Чоловік замінив батька сину позивача від першого шлюбу, який також проживав разом з ними.

З 14.08.2014 ОСОБА_4 був направлений на військові навчання, з 10.11.2014 він приймав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області у складі військової частини А1778. ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 загинув внаслідок вибухової травми у с. Нікішино Дебальцівського району.

Зазначає, що як дружина загиблого військовослужбовця, має справо на відповідні пільги, передбачені законодавством України, зокрема Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та на отримання посвідчення з надписом «посвідчення члена сім`ї загиблого», а також право на спадщину, яка відкрилась після смерті чоловіка.

За викладених обставин позивач просить встановити факт проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, однією сім'єю без реєстрації шлюбу понад п'ять років до часу відкриття спадщини після його смерті - з жовтня 2009 р. по ІНФОРМАЦІЯ_7. Визнати за позивачем право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 разом зі спадкоємцями першої черги. Визнати за позивачем право власності на ? спадкового майна квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач підтримала позовну заяву з викладених в ній підставах. Доповнила наступне. З жовтня 2009 року позивач та її син від першого шлюбу, почали спільно проживати з громадянським чоловіком позивача, ОСОБА_4, в його квартирі за адресою АДРЕСА_1, в якій проживають по теперішній час. Вони з чоловіком почали проживати у великій кімнаті, а син у маленькій. В кінці 2012 року позивач зареєструвалась в спірній квартирі. У позивача були добрі стосунки з матір`ю її чоловіка та його братом. Позивач разом з чоловіком разом їздили відпочивати, відвідували родичів. Їх сім`я була пов'язана спільним побутом. Позивач зауважила, що кредит на квартиру було погашено ОСОБА_4 2007 році. Оскільки її чоловік сплачував проценти по кредиту за квартиру, вони разом у її сестри позичили 10 000 дол. для погашення залишку заборгованості. В зв`язку з отриманими коштами, чоловік позивача прописав її сестру в квітні 2013 в спірній квартирі. Натомість борг за договором позики повернуто частково, 2500 дол. залишились винні сестрі. З 2009 по 2011 роки покійний ОСОБА_4 не мав постійного доходу, матеріальним забезпеченням сім`ї фактично займалась позивач. Зокрема, купувала одяг, посуд, сплачувала за кредитом та за житлово-комунальні послуги, фінансувала поточні потреби. З 2012 року чоловік позивача мав регулярний дохід, познайомив позивача зі своєю матір`ю. Після чого, вони лише разом їздили до родичів покійного. Допомагали фізично та матеріально. ОСОБА_4 зі своїм рідним братом не спілкувалися, останній ніколи не допомагав матері. Матері ОСОБА_4 допомагала лише сім`я позивача, надавали кошти, робили ремонт. Позивач вказує що в неї були дуже добрі стосунки з матір`ю покійного чоловіка, вона вважала позивача дружиною сина, про що говорила родичам та сусідам. Крім того двоюрідна сестра ОСОБА_4 подарувала ковдру йому та позивачці як сім`ї. Тітка ОСОБА_4 подарувала їм келихи як сімейній парі. Позивач зауважила, що кімнату у ОСОБА_4 ніколи не винаймала, проживала в квартирі як громадянська дружина. За викладених обставин просить позов задовольнити.

Представник позивача підтримала позовні вимоги та пояснення які надані позивачем в судовому засіданні. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав надані суду заперечення. Пояснив наступне. Позивач з 2009 року знімала маленьку кімнату у покійного за договором піднайму до червня 2013 року. В спірній квартирі позивач проживала виключно як квартиронаймач, сімейних відносин між нею та ОСОБА_4 не виникало, шлюбу зареєстровано не було, спільних дітей не мали і не виховували, взаємних прав і обов'язків не виникало, спільного майна не придбавалось. Вказуючи, що в заяві про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, поданої до Дарницького районного суду м. Києва в 2015 році ОСОБА_2 стверджувала, що проживала з ОСОБА_4 однією сім'єю з жовтня 2010 року по день його смерті, що вказує на надуманість доводів цієї позовної заяви про проживання однією сім'єю з жовтня 2009 року, а також на безпідставність доводів ОСОБА_2 про позичання коштів на придбання квартири ОСОБА_4, оскільки кредит ПАТ КБ "ПравексБанк" на купівлю квартири був отриманий ОСОБА_4 і погашений ним одноосібно у 2007 році, ще до знайомства з ОСОБА_2 Зауважує, що позивач постійно наполягала на реєстрації шлюбу з ОСОБА_4, що було її наміром в подальшому привласнити житло. Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_4 разом з товаришем створив Інтернет магазин, через який здійснював Інтернет продажі, з реалізації яких мав дохід. Зауважує, що розписка про отримання грошових коштів в сумі 10 000 дол. не спростовує факту погашення заборгованості саме за кредитними зобов'язаннями. Крім того, як вказує представник відповідача у позивача відсутні докази, які надають підстави стверджувати про факт спільного проживання з покійним з 2009 по червень 2013 роки. Разом з тим, представник відповідача не заперечував про факт проживання позивача у квартирі ОСОБА_4 у період з серпні 2012 року по даний час, проте, проти факту проживання чоловіка та жінки однією сімє`ю без реєстрації шлюбу заперечує в повному обсязі.

Крім того, представник відповідача зазначає, що позивачем загалом не надано доказів, які підтверджують факт спільного проживання з ОСОБА_4. Оскільки більш ніж п'ять років позивач та покійний одніє`ю сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу не проживали, за змістом позовних вимог позивач не набула право власності на спірне майно. За викладених обставин просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи: Головного територіального управління юстиції у місті Києві до суду не з'явився. В письмових поясненнях (а.с. 91-93) зазначив, що при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила наступне. Проживає за адресою: АДРЕСА_2, є сусідкою позивача та її покійного чоловіка. Приблизно з 2009, 2010 року знайома з позивачем. Спілкувались виключно по сусідські. Бачила як позивач разом з ОСОБА_4 повертались до дому тримаючи в руках пакети з магазину. Свідок зазначила, їй відомо, про те, що в спірній квартирі проживала позивач, її син та ОСОБА_4. Іноді приїжджала сестра позивача. Після поховання ОСОБА_4 заходила в квартиру та з обстановки було видно що позивач та її громадянський чоловік проживали разом в одній кімнаті. Син позивача ОСОБА_8 проживав в окремій кімнаті, ОСОБА_4 називав батя.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила наступне. Є рідною сестрою позивача. Вказала, що позивач та її чоловік познайомились у вересні 2008 року, восени 2009 року почали проживати разом. Відпочивали сімє`ю. Що стосується договору позики вказала, що кошти в сумі 10 000 дол. в 2010 році позичила сестрі на погашення кредитної заборгованості по сплаті за квартиру покійного, оскільки позивач повідомила про намір укладення шлюбу з ОСОБА_4. Кошти повернуто частково, залишок боргу становить 2500 дол. Свідок приходила на день народження позивача в квартиру ОСОБА_4, разом відмічали. Крім того святкували разом День молоді, різні свята. Свідок вказує, що в спірній квартирі не проживала, натомість зареєстрована, як страхування наданої суми, за договором позики, що їй винні.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив наступне. З 2006 року працював разом з ОСОБА_4, допомагав йому у створенні сайту в вересні 2009 року. В той же час познайомився з позивачем. Зі слів ОСОБА_4 зрозумів, що він з позивачем проживає разом. Крім того, ОСОБА_4 розповів про те, що позивач знімала в нього кімнату. Натомість, покійний ніколи не розмовляв на особисті та неприйнятні теми, тому про його почуття до позивача свідку не відомо. Проте зазначає, що на його думку, у ОСОБА_4 та позивача були почуття любові один до одного. Вказує, що Інтернет магазин, створений покійним реалізовував спортивні товари, дохід від реалізації був не великий, в більшу чергу, це було як хобі. Коли загинув ОСОБА_4, його дружина займалась організацією поховання.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив наступне. З ОСОБА_4 познайомився в 1997 році. Були колегами і друзями. З позивачем знайомий з 2009 року, спілкувався з нею як з дружиною друга. З появою в житті ОСОБА_4 позивача констатує, що його друг змінився, став охайним, давав зрозуміти що живе з жінкою сім'єю. Організацією поховання займалась позивач, її сестра, свідок та ОСОБА_26. На телефоні покійного є сповіщення від ОСОБА_4 про те, що коли він повернеться то одружиться з позивачем. Вважає, що у померлого з позивачем були сімейні стосунки.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила наступне. Вона є двоюрідною зведеною сестрою ОСОБА_4. З лютого 2013 знайома з позивачем. В липні 2011 року ОСОБА_4 повідомляв, про намір здавати кімнату. Свідок вказує, що працювала нянею-гувернанткою, їй було досить важко проплачувати квартиру. З 2009 по 2010 роки (влітку) свої речі залишала у ОСОБА_4. З грудня 2009 року по лютий 2010 року свідок працювала в сім`ї нянею. Проживала у ОСОБА_4 у вказаний період, крім неї та ОСОБА_4 квартирі більше ніхто не проживав. Маленька кімната була взагалі пустою, ОСОБА_4 купив розкладушку щоб не спати на підлозі, у великій кімнаті проживала свідок. В 2012 році їй стало відомо, що позивач проживає у ОСОБА_4, як квартирантка. В лютому 2013 року свідок познайомилась з позивачем. Свідок зауважує, що ОСОБА_4 ходив в плавання щоб заробити кошти на спірну квартиру.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила наступне. З липня 2010 року знайома з позивачем, яка проживала в квартирі її дядька ОСОБА_4, як квартирантка. З кінця липня-початку серпня 2010 року свідок вказала, що проживала разом з дядьком в його кімнаті. Позивач разом з сином ОСОБА_8 проживали в сусідній (малій) кімнаті. За час проживання в квартирі ОСОБА_4 представив їй позивача як квартирантку та показав якими речами можна користуватись, а які речі належать квартиронаймачам.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила наступне. З 2012 року знайома з позивачем. Покійний ОСОБА_4 є племінником свідка. Пояснила наступне, що позивач з 2012 року по сьогоднішній день знімає спірну квартиру. ОСОБА_4 ніколи не представляв позивача як свою дружину. Свідок вказує, що позивача вважає квартиранткою.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила наступне. З позивачем знайома з 2009 року як з дружиною ОСОБА_4, який був її підлеглим. Товаришували сім'ями. Позивач та її чоловік проживаючи однією сімє'ю мали намір одружитись в 2015 році. Мати ОСОБА_4 ставилась до позивача як до дружини сина. Коли ОСОБА_4 помер, позивач займалась організацією поховання.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив наступне. Він є сином позивачки. З жовтня 2009 року він та його мати почали проживати в квартирі ОСОБА_4, який був йому як батько. Позивач з ОСОБА_4 почали проживати як чоловік та дружина, а не як наймач, про що зазначає відповідач, ніколи не сварились, жили дружньо, вели спільний побут. Разом їздили відпочивати, піклувались один про одного. Свідок вказує що йому відомо про факт отримання коштів від тітки на оплату квартири.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила наступне. ОСОБА_4 є її рідним братом. Про позивача їй відомо як квартирантку, що винаймала кімнату у ОСОБА_4. Відомо, що в його квартирі деякий час проживала племінниця, якій він допомагав з організацією вступу до навчального закладу. Вказує, що її брат ходив в плавання, в той час здавав квартиру. Свідок зазначає, що у її брата з позивачем були стосунки, але не вважає їх сімейними. В червні 2012 року свідок познайомилась з позивачем. В липні 2012 року її брат з позивачем приїхали до матері. ОСОБА_4 не представляв родичам позивача, як жінку до якої має почуття. Крім того свідок підтвердила, що тіло ОСОБА_4 забирала з АТО позивач, організацією поховання займалась мати та селищна рада. Вказує що у вересні 2006 року її брат пішов у плавання та відкрив на її ім'я особистий рахунок, куди перераховував кошти. Їх призначенням було сплата за кредит, отриманий на придбання спірної квартири. ОСОБА_4 кожного місяця перераховував приблизно 1700 дол. США, близько 500 дол. США свідок щомісячно сплачувала за кредитними зобов'язаннями. В 2007 році брат повернувся з плавання, залишок коштів йому було свідком повернуто та в грудні 2007 році ОСОБА_4 повністю погасив кредит. Майновим поручителем за договором поруки виступив їх брат ОСОБА_19. Вартість квартири склала 40000 дол. США, 20000 дол. США було сплачено одразу, іншу суму узгоджено за графіком. Свідок пояснила, що ОСОБА_4 був самодостатньою людиною, мав заощадження та не потребував сторонньої допомоги. Мав інтернет магазин через якого продавав майно та отримував кошти.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив наступне. Є рідним братом ОСОБА_4. Відомо, що до 2012 року позивач проживала у ОСОБА_4 як квартирантка. Зазначив, що в 2004 році разом з братом взяли кредит на придбання житла, по якому свідок виступив поручителем, так як мав власний бізнес та постійний дохід. 20000 дол. США було сплачено одразу за кредитними зобов'язаннями, інша сума розбита за визначеним графіком. 26.12.2007 кредит було повністю погашено достроково. Крім того вказує, що не пам'ятає такого щоб його брат був без роботи. У ОСОБА_4 постійно були кошти. Він був хрещеним батьком доньки свідка і завжди дарував своїй хрещеній добротні подарунки. Допомагав матеріально матері, сестрі. Родичка ОСОБА_12 проживала у ОСОБА_4 з 2009 по 2010 рік. В 2009 року брата скоротили та він деякий час, до грудня 2009 року проживав у свідка. З січня 2010 року в спірній квартирі проживала племінниця. Вважає, що у ОСОБА_4 з позивачем були стосунки, але не сімейні. Позивача брат прописав в квартирі, тому що останній була необхідна київська прописка з метою працевлаштування та влаштування в м. Києва. Вказує, що позивач забирала тіло покійного з моргу Дніпропетровська. Свідок оплачував ритуальні послуги, позивач заповнювала документи.

Суд заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, допитавши свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, враховуючи завірену копію спадкової справи № 5/20015 після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_7, оглянувши в судовому засіданні відеозапис за участю покійного, вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи. які проживали із спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини. Спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_7.

В силу ст. 1259 ЦК України, спадкоємці наступної черги спадкують, якщо немає спадкоємців попередньої черги. Мати ОСОБА_4 - відповідач ОСОБА_3 прийняла спадщину шляхом подачі до нотаріуса відповідної заяви і після смерті сина є його спадкоємицею за законом першої черги. Інших спадкоємців першої черги та спадкоємців наступних черг, які мають право на спадкування майна ОСОБА_4 за законом, немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, які мають право на спадкування за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалась, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похили вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Показаннями свідків ОСОБА_19, ОСОБА_18 доведено, що ОСОБА_4 за станом здоров'я пройшов призовну комісію до лав Збройних сил України, де за станом здоров'я виконував обов'язки військової служби. Помер від вибухової травми внаслідок військових дій (а.с. 18, 19) Призивався в АТО з роботи, мав дохід від інтернет магазину, загинув у віці 44 років, сторонньої допомоги для влаштування свого життя не потребував. Зазначений факт позивачем не оспорюється.

Як встановлено з пояснень допитаних свідків ОСОБА_4 був доволі фізично розвинутою людиною, не хворобливим. Сторонньої допомоги не потребував, вів здоровий спосіб життя.

Оскільки зібраними доказами не доведено факту перебування ОСОБА_4 у безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, твердження позивача про безпорадний стан ОСОБА_4, про які вона зазначає в позовній заяві, посилаючись на ст.1259 ЦК України, у зв'язку з його недостатнім матеріальним забезпеченням, відсутністю в нього роботи та інших доходів (а.с. 7), не знайшли свого підтвердження і не можуть бути в силу ч. 2 ст. 1259 ЦК України підставою для одержання за рішенням суду права на спадкування спадкоємця за законом наступної черги разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині (а.с. 8) задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачка звернулась до суду за встановленням факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, що необхідно для одержання права на нерухоме майно ОСОБА_4 порядку спадкування за законом.

При зверненні до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права на поділ спадкового майна слід зважати на те, що особи, які перебувають у цивільному шлюбі, не можуть одночасно перебувати в будь-якому іншому шлюбі. Проте беззаперечних доказів того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не перебували в іншому шлюбі, позивачкою не надано.

Твердження позивачки про спільне проживання її з ОСОБА_4 як чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу заперечується відповідачкою і належними та допустимими доказами не підтверджується.

Разом з тим, сторони не заперечують, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 знайомі з липня - серпня 2012 року до ІНФОРМАЦІЯ_7 тобто 3 роки і 5 місяців.

Суд бере до уваги, що у заяві окремого провадження ОСОБА_2 за тих же обставин з тих же підстав заявляла про факт проживання із ОСОБА_4 з жовтня 2010 року (ухвала Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_21 від 18 червня 2015 року у справі №753/4039/15-ц, а.с. 4, 8). Факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з жовтня 2009 року документально не підтверджений. За даними поспорта ОСОБА_2 вона проживає у спірній квартирі з 11 грудня 2012 року (а.с. 12).

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до положень ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню; обставини, визнані судом загальновідомими не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Подані позивачкою суду копії фотографій (а.с. 236-238, 240-242) встановлюють факт знайомства, проте не підтверджують факту проживання ОСОБА_2 в квартирі ОСОБА_4 однією сім'єю, оскільки не всі з них мають дату зйомки, Фотографії з датою зйомки зроблені не раніше листопада 2011 року, невідомо в якому приміщенні. Крім того фото, що надані до суду підтверджують лише факт знайомства ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та спільного проводження ними часу, однак не доводять факту спільного проживання саме в квартирі ОСОБА_4 та факту проживання їх однією сім'єю.

Крім того оглянуте відео в судовому засіданні, диск якого долучено позивачем до матеріалів цивільної справи не дає підстав стверджувати про факт спільного проживання однією сімє'ю позивача та ОСОБА_4, а слугує лише вираженням стосунків між ними.

Копії платіжних документів за комунальні послуги надані позивачкою (а.с. 125,159, 174-197, 223, 225-235, 239, 241, 243-249) підтверджують, що ОСОБА_22 здійснювала комунальні платежі з січня 2012 року по 16 листопада 2015 року, що не виключає здійснення нею таких перерахувань як наймача приміщення.

Копії платіжних документів за оплату послуг зв'язку (а.с. 165-170) свідчать про поповнення ОСОБА_2 свого мобільного телефона НОМЕР_1 з 15 вересня 2015 року і відношення до предмету доказування не мають. Доводи позивачки, що вона сплачувала послуги зв'язку ОСОБА_4 (а.с.114-119) не підтверджуються, оскільки належність номеру терміналу мобільного зв'язку НОМЕР_2, за який оплачувались кошти, ОСОБА_4 не доведено. ОСОБА_4 належав телефон НОМЕР_3 (а.с. 200). Копії документів про отримання позивачкою зарплати ОСОБА_4 на картковий рахунок (а.с. 120-124, 125, 159, 165-170) підтверджують отримання коштів в період з 25 листопада по 26 грудня 2014 року.

До того, вказані обставини про факт спільного проживання спростовуються запереченнями відповідачки та показаннями свідків, які підтверджували факт проживання ОСОБА_2 в квартирі ОСОБА_4 не раніше серпня 2012 року як квартиронаймача.

Як встановлено судом ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації смерті у місті Києві 04.02.2015 року (т.1 а. с. 16,115). Постійно проживав за адресою АДРЕСА_1 ( т.1 а.с. 14) відповідно до довідки ЖЕД-205 від 18.02.2015 року за №267 по Формі №3 (а.с.т.1 а.с.21) Єдиним спадкоємцем є його мати - відповідачка ОСОБА_3

Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,ОСОБА_18,ОСОБА_19 підтвердили факт проживання ОСОБА_2 як наймача житлового приміщення в квартирі ОСОБА_4 раніше серпня 2012 року.

Разом з тим, свідки ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_23, ОСОБА_16,ОСОБА_17 підтвердили факт спільного поживання однією сімє`ю як дружини і чоловіка позивача та ОСОБА_4 з жовтня 2009 р. по ІНФОРМАЦІЯ_7., натомість не надали беззаперечних показань про наявність між ними сімейних відносин.

Так свідок ОСОБА_24 показала, що тимчасово проживала у свого дядька ОСОБА_4 у спірній квартирі з 6 грудня 2009 року по червень 2010 року і за цей період ОСОБА_2 чи інші особи в цій квартирі не проживали.

Аналогічні показання дала свідок ОСОБА_13, яка зазначила, що ОСОБА_2 виписалась зі свого постійного місця проживання 20 серпня 2012 року, отже до цього не могла проживати в квартирі ОСОБА_4 Вона проживала в квартирі разом зі своєю сестрою як наймач з 11 грудня 2012 року, що підтверджується довідкою ЖЕКа про їхню прописку. Однак сама паспортна реєстрація не доводить проживання чоловіка і жінки однією сім'єю.

Свідок ОСОБА_25 показала, що у 2009 році ОСОБА_2 в квартирі ОСОБА_4 не проживала, а з серпня 2012 року жила в одній з кімнат вказаної квартири як наймач і сплачувала за найм оренду плату власнику житлового приміщення ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_19 показав, що з жовтня 2009 року по листопад 2009 року його рідний брат ОСОБА_4 після повернення з-за кордонного відрядження проживав у нього в квартирі, оскільки свою квартиру здавав іншим наймачам. Відповідно з ОСОБА_2 не був знайомий і спільно з нею не міг проживати. Показання цих свідків узгоджуються між собою та підтверджуються письмовими доказами по справі.

Так відповідно до паспорту ОСОБА_2 вона значиться зареєстрованою за місцем проживання в м. Лозовій Харківської області, встановленим у встановленому законом порядку з 2 серпня 2008 року по 29 серпня 2012 року. Зареєстрована вона в спірній квартирі з 11 грудня 2012 року.

За таких обставин суд виходить з того, що позивачка не могла проживати з ОСОБА_4 раніше серпня 2012 року. Дата закінчення відносин може бути встановлена в тому випадку, якщо між чоловіком та жінкою було зареєстровано шлюб. В такому випадку дата реєстрації шлюбу є датою припинення фактичних шлюбних відносин. Також датою припинення спільного проживання чоловіка та жінки є дата смерті одного з учасників відносин. Датою припинення відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є день смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7. А тому проживання позивачки та ОСОБА_4 одній квартирі не може тривати більше ніж з серпня 2012 року по січень 2015 року тобто 3 роки і п'ять місяців.

За таких обставин відсутні правові підстави для задоволення судом заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки, оскільки відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України та ст. 1264 ЦК України судом може встановлюватись юридичний факт лише в разі необхідності доведення юридично значущої обставини, в цьому випадку - факту проживання однією сім'єю не менше п'яти років. За відсутності такого терміну, юридичний факт, якщо від його встановлення ніякі права не виникають, сам по собі не встановлюється і підстав для вирішення судом спору в цьому випадку не існує.

Ознакою спільного проживання однією сім'єю жінки та чоловіка є також народження в них спільних дітей. Спільних дітей у позивачки та ОСОБА_4 не народжувалось, інших дітей не усиновлювалось.

Крім того незалежно від черговості спадкування у ОСОБА_2 не виникло право успадкування майна ОСОБА_4 оскільки відповідно до ст. 1264 ЦК України право на спадкування, зокрема, мають особи з числа тих, які проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу понад п'ять років.

Наданими доказами факту проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу понад п'ять років не доведено, тому ОСОБА_2 не має підстав успадковувати майно ОСОБА_4 і не належить до четвертої черги спадкоємців його майна за законом.

Також позивачка звернулась до суду за встановленням факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, що необхідно для одержання права на пільги та отримання посвідчення члена сім'ї загиблого військовослужбовця.

Відповідно до п. 5 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті), рівними частками членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.

Члени сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України.

У рішенні про встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки без шлюбу необхідно указати у чому полягало їх спільне проживання (як чоловіка, так і дружини), докази, на підставі яких був встановлений цей факт.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я охороняється державою і така охорона не ставиться у залежність від підстав створення сім'ї. Відповідно до ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

В якості доказу сумісного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_4 позивачкою подано суду довідку ЖЕД-205 від 18.02.2015 року за №267 по Формі №3 де зазначено, що ОСОБА_22 та ОСОБА_4 у 2015 році проживали в одній квартирі. Проте не вказано, що вони є членами сім'ї, не наведено в якості підстав для вселення в житлове приміщення їх родинного стану. Так само за вказаною довідкою в квартирі ОСОБА_4 значиться зареєстрованою ОСОБА_9, сімейні зв'язки якої з власником теж не визначено. За таких обставин довідка не може бути належним доказом спільного проживання позивачки та ОСОБА_4 однією сім'єю і не спростовує заперечень представника відповідача, що ОСОБА_4 надавав згоду на паспортну реєстрацію ОСОБА_2 в винайманій квартирі для оформлення останньої на роботу відповідно до вимог законодавства про паспортну систему за місцем тимчасового мешкання.

Не знайшли підтвердження доводи позивачки, що з ОСОБА_4 вона була пов'язана спільним побутом, мала взаємні права та обов'язки, які притаманні подружжю. Так надані ОСОБА_2 докази банківських платежів не спростовують заперечень представника відповідача, що комунальні сплати, на які посилається позивачка, здійснювались ОСОБА_2 не як спільні побутові витрати сім'ї, а як частина її оплати за оренду кімнати в квартирі ОСОБА_4

Твердження позивачки про оплату нею коштів оператору мобільного зв'язку за телефон ОСОБА_4, здійснювані як спільні побутові витрати, не доведені належними та допустивими доказами. Так в наданих позивачкою копіях квитанцій та чеків на оплату оператору мобільного зв'язку значиться номер терміналу зв'язку НОМЕР_2, який за показаннями свідка ОСОБА_19 не належить ОСОБА_4 Доказів належності телефону НОМЕР_2 ОСОБА_4 позивачем не надано.

Суд не вважає доведеним позивачкою, що вона мала з ОСОБА_4 взаємні права та обов'язки. На питання які саме права по обов'язки їх поєднували, позивачка в суді відповіді надати не змогла, належних та допустимих доказів існування та здійснення таких обов'язків суду не представила.

Зазначивши, про те, що ОСОБА_4 відносився до її сина ОСОБА_17 як до свого власного сина, що ОСОБА_4 замінив йому батька ОСОБА_2 документів про усиновлення не представила, належних свідчень про утримання та виховання сина ОСОБА_4 не подала. Водночас заперечення представника відповідача, що ОСОБА_17 не проживав в квартирі ОСОБА_4 підтверджується довідкою ЖЕД-205 від 18.02.2015 року за № 267 по Формі №3, де ОСОБА_17 серед мешканців квартири зареєстрованим не значиться тому, що ОСОБА_4 дозволу на паспортну реєстрацію ОСОБА_17 не надавав. Встановлена зі слів позивачки обставина, що ОСОБА_17 називав ОСОБА_4 батьком, іншими доказами не підтверджується, такі обставини відповідачем не визнаються і позивачкою більше нічим не доведені.

При розгляді вимог з позовної заяви про визнання права на ? частку спадкового майна особа, яка вважає, що майно набуте не за особисті, а за спільні кошти, має надати відповідні докази витрачання особистих коштів для придбання або покращення стану майна. Як встановлено, спірна квартира придбана ОСОБА_4 за особисті кошти 26 лютого 2004 року за договором купівлі-продажу (т.1 а.с. 249) за рахунок кредиту ПАТ КБ "ПравексБанк" №776008 (т.1 а.с. 249), який було ним погашено у 2007 році. Вказаний факт позивач не заперечує. Позивачкою не доведено, що ОСОБА_4 залучав її кошти чи кошти інших фізичних осіб для придбання квартири, та погашення кредиту, оскільки спірна квартира набута ОСОБА_4 до моменту, коли 20 липня 2010 року за твердженням ОСОБА_2, вона позичала кошти для цього у своєї сестри ОСОБА_9 за борговою розпискою (т.1 а.с. 224) "для погашення кредиту на квартиру". Жодних доказів сплати вказаного кредиту за рахунок особистих коштів ОСОБА_22 суду не подано.

Відповідно до ст. 74 СК, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу. До майна, що було набуте під час проживання осіб однією сім'єю застосовуються положення сімейного законодавства, які регулюють правові відносини з приводу права спільної сумісної власності подружжя. Зокрема про підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя, здійснення ними цього права, особливості поділу майна та ін. Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що майно, оформлене на одного з учасників відносин, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу є виключно його майном, оскільки факт проживання сім'єю не встановлений, і все майно є приватною власністю особи, яка є набувачем майна. Інша сторона позбавлена прав на таке майно, доки нею в судовому порядку не буде доведено, що майно є спільним.

Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період, упродовж якого було придбане спірне майно.

Режим спільної сумісної власності майна осіб, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, передбачає можливість звернутися до суду для розподілу даного майна як майна подружжя у разі припинення фактичного спільного проживання сім'єю, в такому випадку слід керуватися нормами гл. 8 СК відповідно до ч. 2 ст. 74 СК України, яка поширює на майно, набуте під час спільного проживання, правовий режим спільної сумісної власності. Зокрема, майно, набуте під час спільного проживання, підлягає розподілу в рівних частках, якщо інше не передбачено договором між сторонами. Положеннями ст. 74 СК України не обмежено часу спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу для виникнення права у чоловіка чи жінки на поділ спільно набутого майна - вони повинні довести суду початок і кінець такого проживання і факт набуття в цей період спірного майна.

Беручи до уваги, що позивачкою не заявлено вимог про визнання права спільної сумісної власності на ? частку квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_2 не висувала вимог щодо виділення цього майна зі спадкового майна, вимог щодо поділу цього майна, а просила лише визнати за нею право власності на ? частину квартири як спадкового майна, враховуючи, що спірна квартира ОСОБА_4 зареєстрована як його особиста приватна власність до початку проживання в квартирі з позивачкою, підстави для задоволення позовних вимог майнового характеру ОСОБА_2 відсутні.

Спірна квартира АДРЕСА_1 придбана ОСОБА_4 до його знайомства із ОСОБА_2 за особисті кошти, на час її купівлі 26.02.2004 позивачка та ОСОБА_4 спільно не проживали.

Пояснення позивачки, показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_17 та копія розписки щодо запозичення ОСОБА_2 коштів в сумі 10 тис. доларів США для погашення кредиту за квартиру ОСОБА_4, не підтверджують факту спільного придбання нерухомого майна під час проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_4, оскільки не доведено факту витрачання цих коштів саме на погашення кредиту, а не на інші особисті потреби позичальниці. За показаннями свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_18 кредит на придбання квартири погашений одноосібно ОСОБА_4 повністю у 2007 році, коли ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не були знайомі. Зазначені обставини не оспорюється позивачем. За викладених обставин, суд критично ставиться до доводів позивачки про її участь у витратах на придбання спірної квартири та сплати відсотків за договором кредиту.

За зазначеними обставинами, позовні вимоги щодо встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права на спадкування за законом разом зі спадкоємцями першої черги, визнання права власності на 1/2 частку спадкового майна задоволенню не підлягають в повному обсязі.

В зв'язку з відмовою у задоволенні позову не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 20,1264,1254,1258,1259 ЦК України, ст. 74 СК України, ст.ст.3,4,5,11, 10, 11, 15,16, 59, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України,суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права на спадкування за законом разом зі спадкоємцями першої черги, визнання права власності на 1/2 частку спадкового майна - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.

Суддя Комаревцева Л.В.