Рішення № 57244916, 06.04.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6382/15-ц

Провадження № 2/752/2581/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06.04.2016 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.

за участю секретаря - Безверхої Н.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

за участю представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про захист права власності шляхом припинення дій, які порушують право власності та відновлення становища, яке існувало до його порушення, суд -

Встановив

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив:

-визнати дії відповідача незаконними та такими, що порушують право власності позивача;

-зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні ним прибудинковою територією по АДРЕСА_1, забезпечивши вільний доступ до території, шляхом повного її звільнення від приміщення ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_1» та іншого майна;

-зобов'язати ФОП ОСОБА_4 демонтувати приміщення ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

-стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позову представник позивача вказував, що позивач є власником квартири в багатоквартирному будинку, що розташований адресою: АДРЕСА_2. На прибудинковій ділянці будинку, в санітарній зоні, яка була призначена для облаштування дитячого ігрового майданчика, було збудоване приміщення, в якому розташований ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_1». В ресторані веде господарську діяльність Фізична особа-підприємець ОСОБА_4.

Ресторан працює цілодобово, в результаті його функціонування вся прибудинкова територія засмічена відходами, які працівники ресторану викидають на вулицю, керівництво ресторану миє власні автомобілі у дворі будинку, де проживає позивач. Цілодобово в ресторані гучно грає музика, співають караоке, що створює шум та скупчення біля будинку позивача осіб в нетверезому стані. Внаслідок діяльності ресторану має місце пошкодження зелених насаджень, спостерігається паління не в облаштованих місцях. Позивач фактично позбавлений спокійного життя у власній квартирі та позбавлений можливості користуватися прибудинковою територією, яка призначена для обслуговування багатоквартирного будинку. При цьому, позивач належним чином та в повному обсязі сплачує грошові кошти за утримання прибудинкової території.

Позивач неодноразово звертався до органів державної влади з метою перевірки законності функціонування ресторану, з наданих суду документів видно, що приміщення ресторану є самочинним будівництвом, що функціонує без дозвільних документів та з порушенням ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», ч. 1 ст. 31, ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. ч. 1, 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Представник позивача в судовому засідання позов підтримала та просила задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні не визнала, просила відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 23.03.2004 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меліховою О.В. та зареєстрованого в реєстрі під № 261, позивач є власником квартири в багатоквартирному будинку, що розташований адресою: АДРЕСА_2.

На прибудинковій ділянці вказаного будинку, в санітарній зоні, яка була призначена для облаштування дитячого ігрового майданчика, було збудоване приміщення, в якому розташований ресторан «ІНФОРМАЦІЯ_1». В ресторані здійснює господарську діяльність Фізична особа-підприємець ОСОБА_4.

Відповідно до листа за вих. № 7/26-41/3004/10 від 30.04.2014 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві повідомляє, що «не видавала дозволу та не реєструвала документів дозвільного характеру, які б надавали право на виконання будівельних і підготовчих робіт та не приймала об'єкт до експлуатації на АДРЕСА_1».

Згідно з абзацами 3-5 п.4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, що затверджене Указом Президента України від 8.04.2011 року № 439/2011 саме Інспекція є тим уповноваженим органом, що (1) приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти та видає відповідні сертифікати; (2) реєструє повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, декларації про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації та у визначених законодавством випадках відмовляє в реєстрації таких декларацій; (3) у визначених законодавством випадках видає дозволи на виконання будівельних робіт, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт.

Правовими наслідками самочинного будівництва є знесення такого будівництва або проведення відповідної його перебудови.

За положеннями ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані на земельні ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Департамент земельних ресурсів листом від 13.02.2015 року повідомив, що земельна ділянка, на якій розташований ресторан передана ТОВ ФІРМІ «СІБ» (код ЄДРПОУ: 23711519) для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу за договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 13.02.2007 року №110, державний акт на право власності на земельну ділянку від 01.06.2007 р. № 07-8-00116.

Таким чином, земельна ділянка, де розташований ресторан, не призначена для функціонування закладу громадського харчування.

Публічне акціонерне товариство «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ» листом №1797/08-13/30-15 від 17.02.2015 року повідомило, що «за результатами аналізу бази даних та проведеного 17.02.2015 р. обстеження виявлено, що фізична особа ОСОБА_4, який є власником ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_1» зареєстрований в базі даних Товариства як орендар у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3. Розрахунки за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення проводить через ЖЕО-107 Голосіївського району м. Києва. Договір на послуги з водопостачання та водовідведення не укладений. У приміщення літньої тераси ресторану, яка розташована на прибудинковій території, прокладений водопровід від внутрішньо будинкових мереж житлового будинку. Водовідведення здійснюється в дворову каналізаційну мережу. Проектно-технічна документація на підключення до мереж централізованого водопостачання та водовідведення на момент обстеження не надана».

Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 01 січня 2015 року укладеного між ОСОБА_7 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 останній прийняв в тимчасове володіння нежитлове приміщення по АДРЕСА_3, загальною площею 218,9 кв.м. строком на два роки.

З вказаного договору оренди вбачається, що вказане нежитлове приміщення належить ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 26 лютого 2004 року на підставі Наказу Головного управління комунальної власності м. Києва № 166-В від 25 лютого 2004 року та зареєстрованого Київським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 28 квітня 2004 року в реєстровій книзі № д. 11п-153 за реєстровим № 1540-п.

За таких обставин суд приходить до висновку, що даний позов пред'явлено до неналежного відповідача, оскільки власником нежитлового приміщення, яке в свою чергу і стало підставо для звернення із даним позовом до суду є ОСОБА_7, а відповідач у справи є лише його орендарем.

Відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України, ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити саме від позивача, який повинен подати клопотання.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права притягати належного відповідача як співвідповідача.

Встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, якими спростовуються вимоги позивача підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд -

Вирішив

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про захист права власності шляхом припинення дій, які порушують право власності та відновлення становища, яке існувало до його порушення - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя