Рішення № 57243573, 14.04.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22-ц/790/2115/16 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 645/6361/15-ц Шарко О.П.

Категорія : договірні Доповідач -Гальянова І.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді: Гальянової І.Г.,

суддів: Кругової С.С.

Міненкової Н.О.,

за участю секретаря: Сватенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_4, на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 29 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙДОМ ГРУПП» про стягнення пені за договором постачання,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 29 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙДОМ ГРУПП» на її користь пеню в сумі 7829, 88 грн. за договором поставки та вирішив питання щодо розподілу судових витрат у справі, стягнувши з відповідача судовий збір на користь держави та відмовив позивачу в задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача на її користь витрат на правову допомогу в сумі 1740 грн.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 22 грудня 2015 року , апеляційна скарга ТОВ «СТРОЙДОМ ГРУПП» відхилена та зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

В апеляційній скарзі представник позивача просить змінити вказане рішення суду першої інстанції та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 1700,00 грн., посилаючись на невідповідність висновків суду щодо відмови в стягненні таких витрат з відповідача на користь позивача, наявним у справі доказам.

Представник позивача зазначає, що квитанція до прибуткового ордеру містить розрахунок витрат на правову допомогу , а він, як представник позивача в судовому засіданні діяв на підставі письмового доручення позивача , як керівник приватного підприємства «Східна компанія по наданню послуг у сферах права, бухгалтерського обліку і консультацій з питань керування», посвідченого судом першої інстанції у формі ухвали.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача, посилаючись на законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині та безпідставність доводів апеляційної скарги, просить рішення суду в цій частині залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи позивачу в задоволенні вимог про стягнення з відповідача на її користь витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для стягнення таких витрат.

Згідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні ,на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

В п.2 ч.3 ст. 79 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи належать витрати на правову допомогу.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у справі доказами , що на підтвердження вказаних витрат позивачем надано квитанцію до прибуткового ордера № 44 , видану Приватним підприємством «Східна компанія по наданню послуг у сферах права, бухгалтерського обліку і консультацій з питань керування» щодо сплати нею 1740,00 грн. за ознайомлення з документами та консультацією 3 чол. год. - 160 грн. чол. год., складання позовної заяви до ТОВ «СТРОЙДОМ ГРУПП» -2 чол. год. - 180,00 грн. чол. год.; представництво в суді 3 чол. год. ( з урахуванням часу поїздки у суд) - 300,00 грн. чол. год.

Згідно до вимог частин 1 та 2 ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем в галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Особа, зазначена в частині першій цієї статті, має право знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

В п.11 роз'яснень, які містяться в Постанові Верховного суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції » зазначено, що особа, яка надає правову допомогу, не є особою, яка бере участь у справі, а належить до інших учасників цивільного процесу, тому вона не може замінювати в процесі особу, якій надає правову допомогу, та бути її представником і в ході розгляду справи має лише ті права, які зазначені в частині другій статті 56 ЦПК України.

В роз'ясненнях , які містяться в пунктах 47 та 48 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено,що право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати,що особа , яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом ( стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-УІ « Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК). Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між сторонами та особою. Яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 419-УІ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах». Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу , а також розрахунку таких витрат,є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Приватне підприємство «Східна компанія по наданню послуг у сферах права, бухгалтерського обліку і консультацій з питань керування » зареєстрована в Єдиному державному реєстрі у 2004 та основний вид її діяльності є надання консультування з питань комерційної діяльності (а.с.28).

При цьому, доказів, які б підтверджували що представник зазначеної компанії ОСОБА_4 , який представляв інтереси позивача в суді є фахівцем в галузі права , і за законом має право на надання правової допомоги, як і доказів, які б свідчили про те, що між позивачем та Приватним підприємством «Східна компанія по наданню послуг у сферах права, бухгалтерського обліку і консультацій з питань керування » укладався договір саме на надання позивачу правової допомоги, пов'язаної з виниклим між нею та відповідачем спором, матеріали справи не містять.

Більш того, як свідчать матеріали справи представник зазначеного вище приватного підприємства був допущений до участі в розгляді справи судом першої інстанції як представник позивача, а не як особа, яка надає позивачу правову допомогу.

Інтереси ж позивача в суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 представляє на підставі нотаріально посвідченої довіреності позивача від 22 серпня 2015 року на право представництва її інтересів у всіх судових установах ( а.с.124).

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду щодо відмови позивачу в задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача на її користь витрат на правову допомогу.

Доводи, викладені представником позивача в апеляційній скарзі вказаний висновок суду не спростовуються та не дають підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції в цій частині.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315, 317, 319. 209, 218 ЦПК України, судова колегія ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_4 , відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 29 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий, суддя: І.Г. Гальянова

Судді : С.С. Кругова

Н.О. Міненкова