Ухвала суду № 57243390, 14.04.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/2020/16 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 640/14860/15ц Попрас В.О.

Категорія : договірні Доповідач -Гальянова І.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді: Гальянової І.Г.,

суддів: Колтунової А.І.,

Міненкової Н.О.,

за участю секретарів: Рязанової С.А., Сватенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_4, на рішення Київського районного суду м. Харкова від 14 січня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИЛА :

27 серпня 2015 року позивач звернувсь до суду з позовом, в якому , з урахуванням уточнень позовних вимог та поверненням відповідачем під час розгляду справи 3000,00 доларів США, просив стягнути з відповідача на його користь 399840 грн. боргу за договором позики, що станом на 17.12.2015 року еквівалентно 17 000,00 доларів США.

Вказані вимоги обгрунтовував тим, що між ним та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до якого він передав йому грошові кошти в розмірі 20 000,00 доларів США строком до 26.12.2014 року, однак відповідач у встановлений строк позичені грошові кошти не повернув та в період розгляду судом справи повернув 3000,00 доларів США.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 14 січня 2016 року зазначені позовні вимоги позивача задоволені. Суд стягнув з відповідача на його користь 399840,00 грн., що за курсом НБУ станом на 17.12.2015 року становить 17000,00 доларів США та вирішив питання щодо розподілу судових витрат у справі.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить змінити рішення суду першої інстанції , зменшивши розмір стягнутої з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики на суму, еквівалентну 100,00 доларів США, що станом на 14.01.2016 року за курсом НБУ складає 2364, грн. та стягнути з позивача на користь відповідача витрати по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги, посилаючись на те, що 14.01.2016 року відповідач повернув позивачу 100,00 доларів США, про що є запис на зворотній стороні розписки.

Представник відповідача зазначає, що суд, будучи обізнаний, про повернення відповідачем вказаних грошових коштів, при ухвалені рішення на це уваги не звернув та не зарахував вказані грошові кошти в рахунок погашення відповідачем заборгованості за вказаним договором.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги . судова колегія приходить до висновку,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги позивача та стягуючи з відповідача на його користь борг за договором позики у розмірі 17000,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17.12.2015 року становить 399840, 00 грн., суд виходив з доведеності позивачем вказаних позовних вимог.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, підтверджено наявними у справі доказами та відповідачем не заперечувалось , що відповідач отримав від позивача в борг 20000,00 доларів США, про що видав позивачу власноруч написану розписку та вказані грошові кошти зобов'язувався повернути до 26.12.2014 року (а.с.5) та під час розгляду судом справи, повернув позивачу 3000,00 доларів США.

Згідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника - ч.2 ст. 1047 ЦК України.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлений договором - ч.1 ст. 1049 ЦК України.

В ч.1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказів того, що на час ухвалення судом першої інстанції відповідач повернув позивачу ще суму, еквіваленту 100,00 доларів США, останній, в порушення вимог вказаних норм ЦПК України ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надав та не спростував доводів відповідача, що вказану грошову суму відповідач повернув йому після ухвалення судом першої інстанції вказаного рішення, про що він після судового засідання видав відповідачу розписку.

За таких обставин , у суду першої інстанції не було підстав як для зарахування в рахунок погашення відповідачем боргу вказаних грошових коштів , так і для зменшення розміру стягнутої з відповідача на користь позивача заборгованості за вказаним договором позики .

З огляду на наведене судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача зазначеної заборгованості за договором позики відповідають наявним у справи доказам та вимогам зазначених вище норм матеріального та процесуального права.

Повернуті ж відповідачем позивачу після ухвалення судом першої інстанції зазначеного рішення, а саме: 14.01.2016 року грошові кошти в розмірі 100,00 доларів США, не позбавляє його права на вимогу про зарахування вказаної суми в рахунок погашення стягнутої за рішенням суду заборгованості за договором позики під час виконання вказаного рішення суду.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315, 317, 319. 209, 218 ЦПК України, судова колегія ,-

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_4, відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 14 січня 2016 року , залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий, суддя: І.Г. Гальянова

Судді : А.І. Колтунова

Н.О. Міненкова