Вирок № 57242838, 18.04.2016, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/1040/16-к

Номер провадження 1-кп/629/159/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2016 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Попова Олександра Григоровича

при секретарі Заводяної О.Ю.,

за участі прокурора Корінного Р.С., Іванчак А.О.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше засудженого:

1) 05.06.2012 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст. 185 КК України до позбавлення волі на 1 рік , із застосуванням ст.75 КК України до 1 року іспитового строку;

2) 18.11.2013 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст. 185 КК України до 200 годин громадських робіт;

3) 21.01.2014 року цим же судом за ч.2 ст.185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 23 дні, згідно зі ст. 75 КК України, звільнений від відбуття покарання з іспитовим терміном на 2 роки;

4) 21.05.2014 року цим же судом за ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70, ч.1 ст.71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці;

5) 17.03.2015 року цим же судом за ч.2 ст.185; ч.4 ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, звільненого 22.01.2016 року, у зв'язку з повним відбуттям строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив та скоїв новий злочин при наступних обставинах.

25 січня 2016 року близько 17 години 50 хвилин ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння, перебував біля будинку 41-А на 4 мікрорайоні в м. Лозова Харківської області, де побачив раніше незнайому йому жінку - ОСОБА_2 та у нього виник умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_3 пішов слідом за гр-кою ОСОБА_2, яка зайшла в під'їзд свого будинку АДРЕСА_4 У свою чергу ОСОБА_3, діючи з умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, діючи відкрито, шляхом ривку вихопив із правої руки ОСОБА_2 сумку вартістю згідно товарознавчої експертизи №670 від 12.02.2016 року - 221 грн., в якій знаходився гаманець вартістю 227,97 грн., гроші в сумі 3500 російських рублів, тобто 1120 гривень, паспорт громадянина України у шкіряній обкладинці вартістю 17 грн., ідентифікаційний код, посвідчення працівника «Харківобленерго» на ім'я ОСОБА_2, посвідчення працівника «Харківобленерго» на ім'я ОСОБА_4, довіреність, заповіт, а також 5 пластикових карток банків.

Після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на свій власний розсуд, тим самим причинив матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_2 на загальну суму 1585 гр. 97 коп.

Обвинувачений свою вину у судовому засіданні визнав частково, пояснив, що розпивав зі своїм батьком спиртні напої. У батька була висока температура, потрібні були гроші, він вирішив їх вкрасти. В м. Лозова на 4-му мікрорайоні, побачивши жінку, яка входила до під'їзду, він смикнув у неї сумку та побіг. Забіг у під'їзд за четвертою школою, витяг з сумки гроші, які були у гаманці, а саме 1500 рублів купюрами номіналом 1000 та 500 рублів, а також декілька гривень на маршрутку, а сумку з гаманцем викинув у підвал. Потім на маршрутці поїхав до міста, на вокзалі поміняв 1500 рублів. Після чого пішов до супермаркету «АТБ», а потім до батька. На наступний день його затримала міліція. Він зізнався у крадіжці сумки з грошима. У вчиненому розкаюється.

Відповідно ст. 129 Конституції України, ст.7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.

Ухвалення судом вироку Іменем України є свідченням того, що саме держава Україна в особі суду надає правову оцінку особі та вчиненому нею діянню; вирок суду повинен бути ухвалений судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими та оціненими під час судового з точки зору їх належності, допустимості і достовірності; сукупність доказів повинна бути достатньою та взаємно зв'язаною для прийняття законного, обґрунтованого вмотивованого судового рішення.

При цьому, суд виходить із положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України, від 17 липня 1997 року, норм Конституції України, КПК України, які визначають права і свободи кожного, хто перебуває під юрисдикцією членів Ради Європи, які підписали означену конвенцію, держави, яка ратифікувала її у встановленому Законом порядку, та гарантують кожному права і свободи, визначені в розділі 1 Конвенції та розділу VIII Конституції України.

Суд, вивчивши матеріали справи, показання потерпілої та свідка, знаходить, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.186 КК України у повному обсязі підтверджується доказами перевіреними та дослідженими у судовому засіданні, а саме:

Показами у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2 про те, що25 січня 2016 року близько 17 години 50 хвилин вона перебувала біля будинку 41-А на 4 мікрорайоні в м. Лозова Харківської області, де побачила раніше незнайомого їй хлопця , котрий пішов слідом за нею, вона зайшла в під'їзд свого будинку АДРЕСА_4 у свою чергу хлопець зайшов з нею, вона почала підніматися по стугенькам і в цей час хлопець штовхнув її у спину, вона впала та він відкрито, шляхом ривку вихопив із її правої руки сумку, в якій знаходився гаманець, в якому були гроші в сумі 3500 російських рублів, та документи членів сім'ї. В подальшому вона вибігла за ним та почала голосно кричати, щоб він кинув сумку, повідомила про це правоохоронні органи. Наполягає, що в гаманцю знаходились гроші у сумі 3500 російських рублів, як вияснилось в подальшому злочин скоїв громадянин ОСОБА_3, якого впізнає по рисам обличчя та по ході. Наполягає на призначенні обвинуваченому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, про те, що 25 січня 2016 року близько 21 години 00 хвилин вона перебувала у ларьку, який знаходиться на залізничному вокзалі м. Лозова Харківської області, до неї в ларьок звернувся хлопець, та попрохав її обміняти 1350 російські рублі, вона їх йому обміняла, він щось купив з продуктів, впізнає його по рисам обличчя , та ним є громадянин ОСОБА_3, чи були у нього інші гроші вона не бачила.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується письмовими доказами по страві, які досліджені в судовому засіданні, а саме:

Протоколами огляду місяця події від 25.01.2016 року, з якого вбачається, що безпосереднім місцем огляду є 1 поверх під'їзду №5 , будинку АДРЕСА_4 додатками до нього: схемою, з фото таблицею до неї, та від 26.01.2016 року з якого вбачається, що безпосереднім місцем огляду є 2 під'їзд, будинку №19 на 4 мікрорайоні у м. Лозова, додатками до нього, а саме фото таблицею, де було виявлено сумочку жіночу, гаманець, документи та інше майно, що потерпіла та обвинувачений підтвердили у судовому засіданні. (а.с.39-41, 44-49).

Постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 29.01.2016 року, а саме: сумку жіночу світло бежевого кольору з коричневими вставками, з двома ручками в якій на час огляду знаходяться наступні речі: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 в шкіряній обкладинці коричневого кольору з написом на ньому , жіночий гаманець та інші речі та майно.(а.с.30), та зберігальними розписками потерпілої ОСОБА_2 про їх отримання.(а.с.31-32).

Висновком експерта №670 від 12.02.2016 року та довідкою про її вартість, що складає 368 гривень 28 копійок, з якого вбачається, що ринкова вартість досліджуваної сумки коричневого кольору, з урахуванням зносу та за умови, що на момент викрадення зовнішній вигляд сумки не змінився, станом на 25.01.2016 року складає 221 (двісті двадцять одна) гривня 00 копійок, вартість гаманця складає 227 гривень 97 копійок, з фото таблицею до нього, які були оглянуті у судовому засіданні. (а.с.33-38).

Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.01.2016 року з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_2 на фото № 4 впізнала чоловіка який зображений на фотознімку та він 25.01.2016 року в під'їзді власного будинку відкрито заволодів її жіночою сумкою, та цим чоловіком є ОСОБА_3, що вона підтвердила у судовому засіданні.(а.с.42-43)

Протоколом проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_3 від 17.02.2016 року, за участю понятих, захисника ОСОБА_1, де останній детально показав та розповів яким чином скоїв злочин відносно потерпілої ОСОБА_2 з додатками фото таблицями.(а.с.50-56)

Протоколом затримання правоохоронними органами обвинуваченого ОСОБА_3 за № 0006/86 від 26.01.2016 року, що він і підтвердив у судовому засіданні (а.с.106-109)

На основі аналізу всіх матеріалів справи в їх сукупності з дослідженими доказами, суд приходить до висновку, що всі версії і посилання обвинуваченого ОСОБА_3 про його невинуватість про відкрите заволодіння грошима потерпілої ОСОБА_6 на загальну суму 3500 російський рублів, що виразилося у відкритому їх викраденні та заволодінням майном потерпілої ОСОБА_2, на загальну суму 1585,97 гривень, свідчать лише про його прагнення будь-якими шляхами уникнути від відповідальності за скоєне, спотворити справжні обставини справи, при цьому він не заперечує у своїх свідченнях факт відкритого заволодіння чужим майном потерпілої, що підтверджується вищевказаними доказами, а довіряти показам потерпілої та свідка у суду не має підстав, та вважає , що його вина у скоєні даного злочину повністю знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж) у потерпілої ОСОБА_2 на загальну суму 1585 гр. 97 коп., вчинене повторно.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_3 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він є громадянином України, українцем, на обліку у лікаря - психіатра не перебуває, з 2014 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом вживання алкоголю зі шкідливими наслідками, одружений, військовозобов'язаний, за місцем реєстрації характеризується формально задовільно, має середньо спеціальну освіту, не працює, раніше не одноразово засуджений, відбував покарання у місцях позбавлення волі. ( а.с. 57-79).

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд визнає рецидив злочинів, скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину, при цьому не визнає щире каяття, так як щирим каяттям вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою провини, виявлення жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалася. Данні про таку оцінку ОСОБА_3 своїх дій у матеріалах кримінального провадження відсутні, та не надання ні стороною захисту, ні прокурором, тим паче натомість позиції потерпілої ОСОБА_2, яка у судовому засідання має претензію матеріального характеру до обвинуваченого, переконують суд, про те,що обвинувачений ОСОБА_3 щиро не покаявся.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують та пом'якшують його покарання.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд не враховує положення ст. 69-1 КК України, так як він був раніше неодноразово засуджений та відбував покарання в місцях позбавлення волі.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченої, обставин, які обтяжують і пом'якшують покарання, обставин скоєного злочину та відношення до скоєного, суд призначає покарання обвинуваченому ОСОБА_3 в межах санкції обвинувачення, без застосування ст.ст. 75,76 КК України, та вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе лише в місцях позбавлення волі на певний строк, так як останній притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання в місцях позбавлення волі певний строк.

Відповідно до глави 18 ст.ст. 176-178,183 КПК України, суд вважає залишити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді триманням під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області №27, до набрання вироком законної сили, в зв'язку з винесенням судом обвинувального вироку та припиненням його злочинної діяльності, запобіганням спробам переховуватися від суду, тим паче він раніше був засуджений за корисливі злочини та відбував покарання у місцях позбавлення волі, скоїв злочин через 3 дні після звільнення з місць позбавлення волі, а саме: 25 січня 2016 року.

Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відраховувати з дня фактичного затримання його працівниками поліції, та складання протоколу про його затримання, тобто з 26 січня 2016 року, а також з застосуванням ч.5 ст.72 КК України, зарахувавши один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, тобто на день винесення вироком судом.

Судові витрати по справі за проведення судово-товарознавчої експертизи № 670 від 12.02.2016 року на суму 368 грн. 28 коп. стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави, так як з його вини дані витрати наступили, та він їх визнав у судовому засіданні. ( а.с.33-38)

Питання щодо речових доказів вирішити в поряду ст. 100 КПК України.(а.с.30-32)

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України (2012 р.), суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення та призначити покарання за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

Обвинуваченому ОСОБА_3 залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області №27, до вступу вироку в закону силу.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відраховувати з дня фактичного затримання його правоохоронними органами, складання ними протоколу затримання 0006/86 від 26.01.2016 року та направлення його зацікавленим особам, тобто з 26 січня 2016 року.(а.с.106-109)

Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення відповідно ч.5 ст.72 КК України, зрозрахунку один день попереднього ув'язнення за два дня позбавленні волі з дня затримання обвинуваченого, тобто з 26 січня 2016 року по день винесення вироку судом - 18.04.2016 року.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 судові витрати по справі за проведення судово-товарознавчої експертизи № 670 від 12.02.2016 року, на загальну суму 368 (триста шістдесят вісім) гривень 28 копійок, на користь держави, та перерахувати : код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680 МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова. Одержувач платежу: держава. ( а.с.33-37)

Речові докази по справі, а саме: жіночу сумочку, люстерко, паспорт, ідентифікаційний код, два посвідчення «Харківобленерго», дві розчіски, посвідчення, дисконтні картки « Аванті», та інше майно яке належить потерпілій ОСОБА_2, та згідно розписки залишити у останньої. ( а.с.30-32)

Питання щодо речових доказів розв'язати після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: О.Г. Попов