Ухвала суду № 57242451, 18.04.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/5961/16-ц

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"18" квітня 2016 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Якуша Н.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до директора Державного підприємства «ВТК САУ» ОСОБА_2, про стягнення компенсації за невикористану відпустку при звільненні, компенсації за затримку розрахунку і відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

15.04.2016 позивач звернувся до суду з даною позовною заявою до директора Державного підприємства «ВТК САУ» ОСОБА_2 з вимогою про стягнення компенсації за невикористану відпустку при звільненні, компенсації за затримку розрахунку і відшкодування моральної шкоди.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суд прийшов до наступного.

Так, Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI).

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, а також дотримання позивачем вимог, передбачених ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що поданапозовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, а саме:

- в порушення вимог ч. 2 п.2 ст. 119 ЦПК України позивач невірно визначив відповідача по справі, оскільки відповідно до ч.2 ст. 30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Разом з тим, позивач визначив відповідачем посадову особу, що не відповідає положенням ЦПК України.

Крім того, визначивши відповідачем посадову особу - директора Державного підприємства «ВТК САУ» ОСОБА_2, позивач в резолютивній частині позову виклав вимоги безпосередньо до юридичної особи, що в свою чергу протирічить один одному.

Отже, позивач має визначити вірного відповідача по справі (фізичну особу або юридичну) та зміст позовних вимог до нього.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Згідно ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог у статтях 119-120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.

Тому, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до директора Державного підприємства «ВТК САУ» ОСОБА_2, про стягнення компенсації за невикористану відпустку при звільненні, компенсації за затримку розрахунку і відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу 5-денний строк, з дня отримання цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Розяснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Якуша