Постанова № 57241722, 18.04.2016, Близнюківський районний суд Харківської області

Справа №612/70/16-а

2-а/612/3/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Мороза О.І., при секретаріКоняєвій Н.Ю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції Харківської області про визнання діяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Близнюківського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до відповідача - Відділу державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції Харківської області (надалі Відділ ДВС) про визнання їх бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії.

Позивач, посилаючись на вимогист.181 КАС України, просить задовольнити її позов та прийняти постанову про визнання бездіяльності посадових осіб та начальника Відділу ДВС за виконавчими листами №2003/1-11/11, виданими Близнюківським районним судом Харківської області 06.02.2012 року, а крім того зобовязати начальника Відділу ДВС вжити заходів щодо виконання вироку Близнюківського районного суду Харківської області від 25.10. 2011 року у кримінальній справі №2003/1-11/11 в частині стягнення із засудженого ОСОБА_2 моральної та матеріальної шкоди. При цьому посилається на наступне.

Виконавчі провадження №45435677 та №45435297 за виконавчим листом №2003/1-11, виданим Близнюківським районним судом Харківської області 06.02. 2012 року відкриті на підставі постанови державного виконавця відділу ДВС. За період з 12.11. 2014 не вчинено жодної виконавчої дії. Вирок суду щодо стягнення моральної та майнової шкоди взагалі не виконується.

Відповідно до ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03. 2016, яка надійшла до Близнюківського районного суду Харківської області 28.03. 2016, ухвалою суду від 29.03. 2016 провадження у справі відкрите, а ухвалою суду від 30.03. 2016 справа призначена до розгляду на 14.00 год. 18.04. 2016.

У судове засідання, призначене на 18.04. 2016 сторони не зявилися. Позивачем ОСОБА_1 заявлене письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності. (а.с.2).

Від державного виконавця Відділу ДВС надійшов лист в якому повідомлено, що представник відділу у це засідання зявитися не може у звязку із відсутністю начальника відділу, який має надати право на таке представництво.

Із рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення вбачається, що позивач та відповідач судові повістки про виклик отримали відповідно 02.04. 2016 та 05.04. 2015, тобто завчасно в строки передбачені ч.3 ст. 35 КАС України.

Згідно з роз'ясненнями п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», неявка в судове засіданняв зазначених справах заявника або заінтересованої особи, яким повідомлено про час і місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги.

Відповідно до ч. 1ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» державна виконавча служба входить до системиорганів МіністерстваюстиціїУкраїниі здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Неявку представника Відділу ДВС з причин заплачених у листі державного виконавця, суд не вважає поважною причиною з огляду на те, що Відділ ДВС є юридичною особою, субєктом владних повноважень, за відсутності керівника його обовязки покладаються тимчасово на інші особу. При цьому суд керується п. 3 ч1, ч.4 ст. 128 КАС України.

За вищевикладених обставин суд розглядає справу за відсутності сторін на підставі наданих доказів.

Відповідно ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Судовим засіданням встановлено наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, з послідуючими змінами та доповненнями (надалі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначени у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону

та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі-рішення).

Відповідно до ст.2 цього Закону примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Згідно ч. 1ст.181 КАС Україниучасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (ч. 3ст. 181 КАС України).

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зазначене правило було доведено до відповідача Відділу ДВС ухвалою суду від 29.03. 2016 (а.с.32). Крім того цією ж ухвалою відповідача було зобовязано надати до суду, у разі заперечення проти позову, всі матеріали якими він керувався при прийнятті рішень.

Відповідач Відділ ДВС до суду заперечень на позов та будь-яких доказів не надав. Отже ним не спростовані твердження позивача ОСОБА_1 про бездіяльність начальника Відділу ДВС під час виконання виконавчих проваджень №45435677 та №45435297 за виконавчим листом №2003/1-11, виданим Близнюківським районним судом Харківської області 06.02. 2012 року.

Відповідно до ст.ст. 17,25 Закону, примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Згідно ч.ч. 1,2,5 ст. 254 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився

строк пред'явлення такого документу до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби; державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до вимог ч.1 ст.31 Закону,копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчогопровадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст.47 Закону, що надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

ОСОБА_1 не заперечує, що постанова про відкриття виконавчого провадження виконавцем виносилася.

Таким чином частково спростовуються твердження позивача про не вчинення державним виконавцем «жодних» виконавчих дій.

Проте про вчинення інших виконавчих дій на виконання виконавчого листа суду Відділ ДВС до суду не надав жодних доказів навіть на виконання ухвали суду від 29.03. 2016 року.

Відповідно до вимог ст.11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст.83 цього ж Закону контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином слід вважати що були грубо порушені вимоги Закону, які призвели до порушення законних прав стягувача на отримання належних їй коштів за виконавчим листом. Тобто начальником Відділу ДВС була допущена неправомірна бездіяльність.

Отже в цій частині скарга підлягає задоволенню.

Разом з тим не підлягають задоволенню вимоги позивача в тій частині де вона просить про визнання бездіяльності інших посадових осіб Відділу ДВС виходячи як із вищенаведеного, а також і з того, що в позові не вказаного про яких саме посадових осіб у ній йдеться. Не вказані ні прізвища ні назви посад. За таких обставин суд позбавлений можливості визначитися із обсягом повноважень цих осіб, нормами які регулюють їх діяльність, а відтак і дати їм правову оцінку

З урахуванням викладених вище обставин, суд вважає, що строк для звернення із позовом до суду, встановлений ч.2 ст. 181 КАС України не пропущено, оскільки порушення є триваючим і на час звернення до суду з позовом рішення суду не виконується.

Стягнення судових витрат законом не передбачено.

Керуючись ч.1ст.1, ст.2 Закону України «Про державну виконавчу службу», ст.ст.11,17, ч.1 ст. 21, ст.ст. 25, 47,83, ч.ч.1,2,5 ст. 254 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.7, ст.14, ч.1 ст. 41, 69-71, п. 3 ч1, ч.4 ст. 128, ст.ст. 158-163,181 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати бездіяльність начальника Відділу державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції Харківської області з виконання виконавчого листа №2003/1-11/2011, виданого 06.02. 2012 року Близнюківським районним судом Харківської області.

Зобовязати начальника Відділу державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції Харківської області, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», забезпечити проведення належних виконавчіих дій з примусового виконання виконавчого листа №2003/1-11/2011, виданого 06.02. 2012 року Близнюківським районним судом Харківської області про стягнення шкоди із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

В іншому у задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками провадження.

Суддя О.І. Мороз

18 квітня 2016 року