Ухвала суду № 57241176, 08.04.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/2502/16-к Номер провадження 11-сс/786/135/16Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія: ухвали. Р.Є.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого - судді Харлан Н.М.,

суддів Гонтар А.А., Кисіль А.М.,

з секретарем Жура Н.Л.,

з участю прокурора Цирфа К.А.,

слідчого Каминіної А.О.,

захисника адвоката ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 05 квітня 2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою щодо

ОСОБА_3 Аждаріча,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, грузина, громадянина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, маючого неповнолітню дитину 11 років, яка проживає в ОСОБА_4, непрацюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, зі слів раніше несудимого,-

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України ,

- задоволено клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосовано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, починаючи з 12:50 год. 03 квітня 2016 року по 12:50 год. 02 червня 2016 року.

Згідно ухвали слідчого судді, до місцевого суду надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу взяття під варту відносно ОСОБА_3

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у тому, що 02 квітня 2016 року приблизно о 02:00 год. за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ще не менше з чотирма невстановленими особами, діючи з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, незаконно проникли до квартири за адресою: АДРЕСА_1, де вчинили розбійний напад, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, на ОСОБА_8 та інших осіб, які перебували у квартирі.

При цьому, застосувавши до потерпілої ОСОБА_8 фізичне насильство, яке виразилося у нанесенні удару в область стегна лівої ноги, з метою залякування потерпілої, після чого заволоділи грошовими коштами у сумі 10000 грн., мобільним телефоном «Prestigio3503» IMEІ-1: 353374072320635, IMEІ-2 353374072320634 із сім картками «Life» НОМЕР_1 MTC НОМЕР_2, вартістю 1700 грн., годинником « Adidas» вартістю 500 грн., парфумів « FrmandBasis n Red» вартістю 1280 грн., що належать потерпілій, чим завдали збитку на загальну суму 13480 грн.

Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 187 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 квітня 2016 року за № 12016170000000196.

03 квітня 2016 року ОСОБА_3 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, в цей же день йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Слідчий суддя визнав клопотання обґрунтованим та задовольнив його.

В обґрунтування прийнятого рішення вказав, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, не має постійного місця проживання як в Полтаві так і в Україні, є нелегальним мігрантом, не працює, неодружений, може переховуватись від органів досудового розслідування, не встановлені інші особи, які вчинили злочин, може незаконно впливати на потерпілу, свідків з метою перешкоджання встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Також слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність підстав для визначення застави, пославшись на те, що потерпіла вказала про вчинення відносно неї фізичного насильства.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі, що дорівнює заявленим потерпілою збиткам.

Апелянт стверджує, що слідчим суддею рішення про застосування відносно підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу ухвалено безпідставно, без додержання вимог кримінального процесуального законодавства та розяснень Пленуму верховного суду щодо практики застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Вказує про відсутність у поданні слідчого достатніх даних про те, що перебуваючи на волі підозрюваний порушуватиме покладені на нього процесуальні обовязки та займатиметься злочинною діяльністю, ухилятиметься від слідства і суду, перешкоджатиме досудовому розслідуванню.

Зазначає про недопустимість доказів на які слідчий послався у клопотанні як на підтвердження обґрунтованості підозри протоколу огляду квартири АДРЕСА_2, протоколу затримання ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України, як таких, що здобуті з порушенням норм КПК України.

Суд не мав права обґрунтовувати ухвалу показаннями осіб, які безпосередньо не сприймав.

Не погоджується із висновком про не застосування до підозрюваного застави, оскільки така позиція суду обґрунтована лише показаннями потерпілої про вчинення відносно неї фізичного насильства, в той час як в матеріалах клопотання слідчого відсутні будь-які висновки судово-медичної експертизи в підтвердження спричинення потерпілій тілесних ушкоджень.

Суд не взяв до уваги позитивну характеристику підозрюваного, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, наявність постійного місця проживання, клопотання голови грузинської громади Полтавської області про передачу ОСОБА_3 на поруки.

Заслухавши доповідача, пояснення підозрюваного та його захисника на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора про законність та обґрунтованість судового рішення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення враховуючи наступне.

Згідно ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого підсудного, засудженого з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворювати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може вчинити дії, передбачені частиною першої цієї статті.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Частиною першою статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його звязки з суспільством.

Рішення слідчим суддею прийнято у відповідності до вищенаведених норм законодавства, порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено.

Розглядаючи клопотання слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу, оскільки матеріалами провадження підтверджена обґрунтованість підозри про його причетність до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та належним чином обґрунтував існування ризиків, визначених статтею 177 КПК України.

Так, ОСОБА_3, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корисливого злочину, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства. При цьому, він ніде не працює, тобто у нього відсутні офіційні джерела доходу, не має постійного місця проживання, неодружений, на території України родини не має, що свідчить по відсутність стійких соціальних завязків.

У звязку з цим існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на потерпілу чи свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Інші, більш мякі запобіжні заходи, за таких умов, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Висновок слідчого судді з цього приводу є правильним.

Враховуючи наведене, твердження захисника стосовно відсутності у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є безпідставними та такими, що суперечать зібраним органом досудового розслідування матеріалам.

Посилання захисника на недопустимість доказів, якими обґрунтовується підозра, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки оцінка доказів не входить до повноважень суду на даному етапі досудового розслідування.

Дані про наявність постійного місця проживаннята позитивної характеристики, захисником у судовому засіданні не підтверджені, та в матеріалах провадження відсутні.

Клопотання грузинської громади щодо передачі підозрюваного на поруки, ніяким чином не знижує ризики, суспільну небезпечність злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 та не може бути взяте до уваги на даному етапі.

Слідчим суддею, правомірно, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначено розмір застави, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , вчинено із застосуванням насильства та погрози його застосування, про що, окрім пояснень потерпілої ОСОБА_8, у матеріалах провадження є відповідна довідка (а.с. 35) .

Достатніх даних, які б спростовували висновки суду про необхідність обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційна скарга та матеріали провадження не містять.

За таких обставин, рішення слідчого судді про задоволення клопотання слідчого та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ґрунтується на фактичних обставинах справи і на вимогах кримінального процесуального закону та є обґрунтованим.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 407, 422 КПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 05 квітня 2016 року про обрання ОСОБА_3 Аждарічу запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_10 ОСОБА_11