Рішення № 57239671, 30.03.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/829/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Белінська І. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

30.03.2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

ОСОБА_2 головуючої,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

при секретареві Постоєнко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.02.2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» звернулося з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 21 червня 2011 р. між ОСОБА_5 та публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» було укладено кредитний договір на суму 4193 грн. 48 коп. на строк 24 місяці - до 21 червня 2013 р. зі сплатою щомісячних платежів згідно з графіком, встановленим Додатком № 1 до договору. В подальшому первісний кредитор відступив право вимоги за цим кредитним договором: на підставі договору факторингу від 26 вересня 2012 р., укладеним між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «ФК «БІЗНЕСФІНАНС», останнє набуло право вимоги до відповідача; 21 червня 2011 р. на підставі договору факторингу ТОВ «ФК «БІЗНЕСФІНАНС» відступило право вимоги ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», 8 травня 2015 р. ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» уклала договір факторингу з ТОВ «Кредекс фінанс», до якого перейшло право вимоги до ОСОБА_5

Відповідач здійснив останній платіж 18 квітня 2012 р., а нарахування процентів та інших платежів було зупинено під час відступлення права вимоги від ПАТ «Платинум Банк».

Посилаючись на наявну заборгованість відповідача за кредитним договором, а саме: по поверненню кредитних коштів - 2370 грн. 80 коп., по сплаті процентів 504 грн., по пені - 355 грн. 40 коп., позивач просив стягнути на його користь 3230,2 грн..

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.02.2016 року у задоволенні позову відмовлено повністю у зв?язку із пропуском строку позовної давності.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Вказує на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки умовами договору передбачені щомісячні платежі, тому і строк позовної давності вираховується за кожним із платежів окремо. Зважаючи на те, що остаточна дата повернення кредиту 21.06.2013 року, а до суду із цим позовом ТОВ «Кредекс фінанс» звернулося 21.08.2015 року, за період з 21.08.2012 року по 21.06.2013 року основна заборгованість відповідача, в межах позовної давності, склала 1918,48 грн. Вважає, що позовну заяву подано в межах строку позовної давності, а тому рішення підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених ст.309 ЦПК України підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Межі розгляду справи апеляційним судом визначені ст.303 ЦПК України. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 червня 2011 р. між ОСОБА_5 та публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» укладено кредитний договір на суму 4193 грн.48 коп. на строк 24 місяці - до 21 червня 2013 р. зі сплатою щомісячних платежів відповідно до встановленого графіку .

Відповідно до п.1.1.кредитного договору за даним договором банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування з цільовим використанням: на поточні потреби , а позичальник зобов?язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії за надання та обслуговування кредиту, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов?язання за даним договором в повному обсязі.

Згідно з п.1.1.1. за даним договором банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) на наступних умовах: а) сума кредиту -4193,48 грн.; б) строк кредитування 24 місяці; в) процентна ставка за користування кредитом 0,0001% річних; г) комісія за надання кредиту 280,00 грн.; д) комісія за обслуговування кредиту- 126,00 грн.; е) цільове призначення купівля товару (майна), що зазначається в п.5.5 договору; ж) дата повернення кредиту 21.06.2013 року (надалі кредит-1). Датою видачі кредиту-1 вважається день списання коштів з позичкового рахунку.

Банк формує графік платежів (додаток №1) із зазначенням сум погашення основного боргу за кредитом-1, сплати процентів за користування за кредитом-1, комісії за обслуговування кредиту-1, вартості всіх супутніх послуг та ін.

Відповідно до п.2.1. кредитного договору кредит-1 надається банком позичальнику шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок продавця за реквізитами, зазначеними позичальником.

Згідно з п.2.5. договору перерахування коштів для погашення заборгованості за кредитом здійснюється позичальником в період з 13 по 18 число кожного місяця включно.

Пунктами 2.7, 2.8. договору передбачено, платежі з погашення суми заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та комісії за обслуговування кредиту здійснюються у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів в сумі 301,00 грн.

Відповідно до п.2.9 кредитного договору реальна процентна ставка за кредитом-1 становить 120,72% річних; абсолютне значення подорожчання кредиту-1 становить 3717,48 грн.

Кредитний договір передбачав також можливість отримання позичальником кредиту на умовах, встановлених п.1.1.2, шляхом відкриття йому невідновлювальної кредитної лінії з наданням банком пластикової картки з встановленим банком лімітом кредитування (кредит -2).

Укладений договір є змішаним договором, який містить елементи кредитного договору та договору добровільного страхування життя позичальника (п.1.1.3).

Згідно з умовами кредитного договору (п.8.2) банк має право відступати, передавати та іншим способом відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково).

В подальшому первісний кредитор відступив право вимоги за цим кредитним договором товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «БІЗНЕСФІНАНС», товариство відповідальністю «ФК «БІЗНЕСФІНАНС» - товариству з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів», а останнє товариству з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс».

Розмір заборгованості, яку відступлено за останнім договором факторингу від 8 травня 2015р., становить 3230 грн.20 коп. і складається з заборгованості : з тіла кредиту - 2370 грн.80 коп., за процентами 504 грн., пенею - 355 грн. 40 коп.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що перебіг позовної давності розпочався 19 квітня 2012 р., тобто у наступний день після дати останнього внесення відповідачем платежу на погашення кредиту, який мав місце 18.04.2012 року, і тривав протягом 3 років - по 18 квітня 2015 р. включно, а позивач звернувся до суду з позовом 31 серпня 2015 р., тобто після спливу позовної давності.

Колегія суду не може погодитися з висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею253 ЦК Українивизначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права чи про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина пята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Аналізуючи норми статей 261, 530, 631 ЦК України, слід дійти висновку про те, що в разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу до закінчення строку виконання останнього зобовязання має право заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими відсотками, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом щомісячні платежі (з відсотками) в межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатись залежно від закінчення строку сплати кожного зі щомісячних платежів.

Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 6 листопада 2013 року (№ 6-116цс13), 19 березня 2014 року (№ 6-20цс14) та 18 червня 2014 року (№ 6-61цс14).

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 03 червня 2015 року у справі №6-31цс15 у разі неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Доданим до апеляційної скарги списком позовних заяв ТОВ «Кредекс фінанс» до фізичних осіб, що подаються до канцелярії Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, підтверджуються доводи позивача про те, що насправді позовна заява ТОВ «Кредекс фінанс» до ОСОБА_5 була подана до суду 21.08.2015 року, а не 31.08.2015 року.

Право грошової вимоги ТОВ «Кредекс фінанс» щодо стягнення з ОСОБА_5 заборгованості, яка виникла на підставі кредитного договору, відповідачем не оспорюється і ґрунтується на умовах договору факторингу №1/15-ФКю, укладеного 08.05.2015 року між ним і ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

У позовній заяві позивач зазначив, що йому, як правонаступнику ПАТ «Платинум банк», належить право грошової вимоги до відповідача щодо повернення кредитних коштів у розмірі 2370,8 грн., процентів за користування ними у розмірі 504 грн. та пені у сумі 355,4 грн. Також було зазначено, що нарахування процентів та інших платежів за кредитним договором було зупинено 25.09.2012 року під час первісного відступлення права вимоги ПАТ «Платинум банк».

З урахуванням зазначених обставин колегія суддів приходить до висновку, що оскільки погашення кредиту відповідно до умов договору та графіку платежів (додаток до договору №1) мало відбуватися щомісячними ануїтетними платежами до 21.06.2013 року, вимога про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту, що виникла за період з 21.08.2012 року по 21.06.2013 року у розмірі 1918,48 грн. (175 грн. х 10 місяців + 168,48 грн.), як така, що заявлена у межах загального трирічного строку позовної давності, підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову у цій частині, суд першої інстанції помилково вважав, що перебіг позовної давності у даному випадку починається з дня, коли відповідач останній раз вніс платіж для погашення боргу.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитом не підтверджені допустимими доказами. У графіку платежів щомісячний розмір процентів за користування кредитом встановлений у розмірі 0,00 грн. Відповідно до умов договору розмір процентів за користування кредитом -1 становить 0,0001% річних. Нарахування процентів припинено 25.09.2012 року, отже спірна сума процентів утворилась до 25.09.2012 року. Як на підставу для задоволення позову позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо кредиту-1, проте, як було зазначено розмір процентів у цій частині договору становить практично 0. Всупереч вимогам ст.60 ЦПК України позивач не надав доказів наявності у нього права вимоги щодо стягнення з відповідача процентів за кредитом-1, а тому у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити за її необґрунтованістю.

Не підлягає задоволенню позов і у частині стягнення пені за порушення графіку погашення заборгованості. Із змісту позовної заяви видно, що пеня в сумі 355,4 грн. утворилась за період до 25.09.2012 року. Зважаючи на те, що відповідач не оспорював факт наявності зазначеної заборгованості, але просив застосувати позовну давність, - у задоволенні цієї вимоги слід відмовити у зв»язку із спливом позовної давності (ст.267 ЦК України).

За правилами ст.549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобовязання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовнадавність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Отже, стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою. Доказів, що спірна заборгованість по сплаті пені виникла в межах позовної давності позивачем не надано.

Таким чином, невідповідність висновку суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального права є відповідно до п.п.3,4 ч.1ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення і ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч..1 та 5ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати (судовий збір) у розмірі 243,6 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п.3,4 ч.1ст.309, 313-314, 316, ч.5 ст.88 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «Кредекс фінанс» задовольнити.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.02.2016 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь ТОВ «Кредекс фінанс» 1918 ( одна тисяча дев?ятсот вісімнадцять) гривень 48 копійок.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь користь ТОВ «Кредекс фінанс» 243, 60 гривень у відшкодування судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання ним законної сили.

ГОЛОВУЮЧА: І.М.Белінська

СУДДІ: В.А.Франко

ОСОБА_4